Рішення № 138562088, 28.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 465/7306/25

пр.№ 2/464/414/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач ТзОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовом, поданим представником Кеню Д.В., до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 22038000109453 від 30.01.2019 у розмірі 23 508,92 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.01.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22038000109453, за умовами якого банк зобов`язався надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання в порядку, встановленому договором. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання. 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТзОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 15/12/21, за яким останнє набуло права вимоги за кредитним договором № 22038000109453 від 30.01.2019. Сума заборгованості відповідача становить 23 508,92 грн, з яких: 14 610,37 грн тіло кредиту, 137,13 грн відсотки, 8 159,20 грн комісії, 516,96 грн - інфляційний втрат, 85,26 грн - 3 % річних. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Цикл Фінанс», яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.10.2025 матеріали цивільної справи передані за підсудністю на розгляд до Сихівського районного суду м. Львова.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 10.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровував.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

30.01.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22038000109453, за умовами якого банк зобов`язався надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

За взаємною згодою сторонами погоджено наступні умови договору: сума кредиту 24 800 грн, строк кредитування 24 місяці (кінцева дата повернення кредиту 30.01.2021), цільове призначення споживчі потреби, процентна ставка за користування кредитом фіксована та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 56,0%, щомісячна комісія за обслуговування кредиту, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 .

Згідно з наданими позивачем особового рахунку та розрахунку заборгованості станом на 27.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 22038000109453 від 30.01.2019 складає 22 906,70 грн, з яких: 14 610,37 грн тіло кредиту, 137,13 грн відсотки, 8 159,20 грн комісії.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Виписка за рахунком позичальника - відповідача підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).

Таким чином, за відсутності доказів на спростування розрахунку заборгованості, суд бере такий до уваги як доказ розміру наявної заборгованості.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТзОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 15/12/21, відповідно до умов якого первісний кредитор АТ «Банк Кредит Дніпро» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Цикл Фінанс» свої права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Із витягу з реєстру боржників вбачається, що первісний кредитор АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив новому кредитору ТзОВ «Цикл Фінанс» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 22038000109453 від 30.01.2019 у розмірі 22 906,70 грн, яка складається з 14 610,37 грн заборгованості по тілу кредиту, 137,13 грн заборгованості по відсотках та 8 159,20 грн заборгованості по комісії.

Відтак, ТзОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги до відповідача та статусу нового кредитора за зобов`язаннями останнього перед АТ «Банк Кредит Дніпро».

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором АТ «Банк Кредит Дніпро», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 22038000109453 від 30.01.2019 станом на 14.12.2021 року становить 22 906,70 грн, яка складається з 14 610,37 грн заборгованості по тілу кредиту, 137,13 грн заборгованості по відсотках та 8 159,20 грн заборгованості по комісії.

Позивачем заявлена вимог щодо стягнення з Відповідача ОСОБА_1 заборгованості у сумі 23 508,92 грн, з яких: 14 610,37 грн тіло кредиту, 137,13 грн відсотки, 8 159,20 грн комісії, 516,96 грн - інфляційний втрат, 85,26 грн - 3 % річних.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 516,96 грн інфляційний втрат та 85,26 грн 3 % річних підлягатиме задоволенню.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 22038000109453 від 30.01.2019 у розмірі 23 508,92 грн

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановлено, що стороною позивача заявлено розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

На підтвердження факту понесених судових витрат позивачем у розмірі 3 000 грн було долучено до позовної заяви: договір про надання правничої допомоги № 43453613 від 02.01.2025, додаткової угоди від 15.08.2025, акт від 15.08.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) від 15.08.2025.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням складності справи, малозначності спору, враховуючи те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони та співмірність розміру витрат, суд приходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 700,00 грн, оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.

За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22038000109453 від 30.01.2019 у розмірі 23 508,92 грн (двадцять три тисячі п`ятсот вісім) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 700 (сімсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча Людмила САБАРА