Ухвала суду № 138560742, 28.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-4038/09

Провадження № 6/711/218/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони (стягувача) її правонаступником, -

в с т а н о в и в:

27.04.2026р. ТОВ «Дебт Форс» звернулось до суду із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, місце знаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) у виконавчому листі №2-4038/2009 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до Боржника 1 - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по сплаті судових витрат у сумі 1579,28грн.

В обґрунтування вимог посилається на те, що заборгованість за кредитним договором №49.36/104/08-А стягнута з ОСОБА_1 рішенням суду від 09.11.2009р. у справі №2-4038/2009 і на виконання такого судового рішення судом видані виконавчі листи, які були звернуті до примусового виконання. 02.08.2019р. судом постановлено ухвалу про заміну стягувача за такими виконавчими листами на ТОВ «Вердикт Капітал». Заявник набув право вимоги до боржника за кредитним договором №49.36/104/08-А внаслідок того, що таке право вимоги було відступлене ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Кампсіс Фінанс» на підставі договору №07-02/23 від 07.02.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, а згодом останнє відступило його на користь ТОВ «Дебт Форс» на підставі договору №16-05/23 від 16.05.2023р. Дотепер судове рішення не виконано в повному обсязі, оскільки виконавчі листи перебувають у заявника, але строк пред`явлення таких виконавчих листів до виконання не пропущений. Тож заявник стверджує, що існують всі підстави для заміни сторони на правонаступника у виконавчому листі №2-4038/2009 про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в сумі 1 579,28грн.

03.06.2026р. та 1206.2026р. до суду надійшли заперечення боржника ОСОБА_2 проти вимог заявника. У такій заяві вказується, що примусове виконання рішення суду здійснювалось приватним виконавцем Плесюком О.С. - ВП №70398038. Відповідне виконавче провадження було завершене у зв`язку з повним фактичним виконанням судового рішення, про що виконавцем винесено відповідну постанову від 25.11.2022р. Отже станом на дату укладення договорів про відступлення права вимоги, у кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» було відсутнє будь-яке право вимоги до ОСОБА_2 , оскільки борг був повністю погашений. Оскільки правовідносини між кредитором та боржником припинилися у зв`язку з повним виконанням, то процесуальне правонаступництво є неможливим, а вимоги заявника про заміну сторони стягувача є безпідставними.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви.

В судове засідання інші особи, які брали участь у справі, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

19.06.2026р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Дослідивши заяву про заміну сторони у виконавчому листі та заперечення боржника і надані суду учасниками справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.10.2009 року по справі № 2-4038/09 за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором №49.36/104/08-А від 20.03.2008 року в розмірі 133 682,19грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1329,28 грн. та 250 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1579,28 грн.

На виконання вказаного рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси 09.11.2009 року були видані виконавчі листи.

На примусовому виконанні в Придніпровському районному відділі ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебували виконавче провадження № 17660190 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4038 від 09.11.2009 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» в сумі 133 682,19грн. та виконавче провадження №17659801 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4038 від 09.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» судових витрат у розмірі 1 579,28грн.

В подальшому право вимоги до боржника за кредитним договором № 49.36/104/08-А від 20.03.2008р. неодноразово відступалось кредитором, внаслідок чого Придніпровським районним судом м. Черкаси здійснювалась заміна стягувача у виконавчих провадженнях №17660190 та №17659801: ухвала від 29.11.2016р. у справі №711/9081/16-ц замінено стягувача по виконавчому провадженню ВП №17660190 на ПАТ «Дельта Банк»; ухвала від 29.11.2016р. у справі №711/9079/16-ц замінено стягувача по виконавчому провадженню ВП №17659801 на ПАТ «Дельта Банк»; ухвала від 02.08.2019р. у справі №2-4038/08 (провадження №6/711/81/19) замінено стягувача у виконавчих провадженнях №17660190 та №17659801 на ТОВ «Вердикт Капітал».

Зазначені обставини підтверджуються відповідними судовими рішеннями, які наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак не потребують доказуванню.

Згідно інформації, яка наявна в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та є загальнодоступною, ВП №17660190 та №17659801 є завершеними.

Згідно копії постанови державного виконавця Придніпровського ВДВС у м. Черкаси від 27.03.2020р. виконавче провадження №17659801 було закінчене на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувача без подальшого виконання на підставі заяви останнього.

В подальшому примусове виконання виконавчого листа №2-4038/2009 від 09.11.2009р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор ВАТ «Кредитпромбанк») заборгованості за кредитним договором №49.36/104/08-А від 20.03.2008 року в розмірі 133 682,19грн. здійснювалось приватним виконавцем Плесюком О.С. в межах ВП №70398038, яке було розпочате 22.11.2022р., а закінчене 25.11.2022р. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого документа. Зазначені обставини підтверджуються відомостями з АСВП та копіями постанови виконавця від 25.11.2022р. та квитанції про сплату ОСОБА_1 на користь виконавця суми коштів в розмірі 136 417,50грн. /а.с. 50-52/.

07.02.2023р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір №07-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 49.36/104/08-A /а.с. 10-12/

16.05.2023р. між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 49.36/104/08-A /а.с. 14-16/.

Згідно з витягів з додатків до таких договорів (реєстр боржників) предметом відступлених вимог є заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 49.36/104/08-A в загальному розмірі сумі 135 009,57грн., з яких 116 071,40грн. сума боргу за основним зобов`язанням, 18 938,17грн. сума боргу за нарахованими процентами /а.с. 13, 16/.

Наразі у розпорядженні заявника наявний виконавчий лист №2-4038/2009 від 09.11.2009р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» судових витрат в сумі 1579,28грн. /а.с. 7/.

За таких обставин заявник вимагає замінити стягувача у такому виконавчому листі, оскільки право вимоги до боржника перейшло до заявника.

Вирішуючи питання щодо заміни сторони виконавчого провадження суд виходить з наступного.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю (п. 6.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/3411/14).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК, статті 442 ЦПК та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Отже норма ст. 442 ЦПК має імперативний характер і підлягає застосуванню до зобов`язальних відносин під час виконання судового рішення незалежно від реалізації стягувачем права пред`явлення судового рішення до примусового виконання.

В той же час слід зауважити, що згідно зі ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 512 ЦК визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні та передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК).

Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ст. 518 ЦК боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Статтею 519 ЦК передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до ст. 599 ЦК зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тлумачення вищенаведених норм законодавства на засадах розумності свідчить, що заміна кредитора у зобов`язальних відносинах можлива до припинення зобов`язання боржника.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що внаслідок укладання кредитного договору № 49.36/104/08-A від 20.03.2008р. у боржника ОСОБА_2 виникло кредитне зобов`язання перед первісним кредитором. Відповідне зобов`язання було визначене та конкретизоване рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.10.2009 у справі №2-4038/09, яким суд стягнув суму кредитної заборгованості в розмірі 133 682,19грн., яка обчислена станом на 01.09.2009р. і складається з наступних сум: 99 702,30грн. строкова заборгованість за кредитом; 16 369,10грн. прострочена заборгованість за кредитом; 13 916,40грн. проценти; 1 695,18грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1 999,21грн. пеня за прострочку сплати кредиту.

У зв`язку із достроковим стягненням судом з боржника кредитної заборгованості, кредитний договір №49.36/104/08-A вважається припиненим, але зобов`язання боржника зі сплати кредитної заборгованості зберігає чинність до його повного фактичного виконання.

За матеріалами справи судом встановлено, що основне зобов`язання боржника за кредитним договором №49.36/104/08-A від 20.03.2008р. було повністю виконане боржником в рамках ВП №70398038 шляхом фактичної сплати суми боргу 25.11.2022р., що підтверджується відповідною квитанцією від 25.11.2022р. та постановою виконавця від 25.11.2022р. про закінчення виконавчого провадження. Отже слід виснувати, що зобов`язання ОСОБА_2 зі сплати кредитної заборгованості за кредитним договором №49.36/104/08-A від 20.03.2008р. припинилося 25.11.2022р., а відтак після цього заміна кредитора у відповідних матеріальних правовідносинах є неможливою.

В той же час суд бере до уваги, що на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.10.2009р. у справі №2-4038/09 у ОСОБА_2 виникло грошове зобов`язання зі сплати судових витрат в сумі 1 579,28грн. на користь позивача ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі ухвали суду від 02.08.2019р. у справі №2-4038/08 (провадження №6/711/81/19).

Варто зауважити, що зобов`язання боржника зі сплати судових витрат за своєю сутністю не є кредитним зобов`язанням, оскільки пов`язано не з матеріальними правовідносинами між кредитором і боржником, а з процесуальними і є зобов`язанням з відшкодування витрат кредитора, обумовлених використанням судового способу захисту.

Аналіз змісту доводів заявника свідчить, що ТОВ «Дебт Форс» посилається на те, що набуло від ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржника, в тому числі і право на отримання судових витрат в сумі 1 579,28грн.

Разом з тим, варто звернути увагу, що згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13).

Отже слід виснувати, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

За змістом наданих заявником договорів про відступлення права вимоги вбачається, що за такими договорами кредиторами відступалось, шляхом продажу, право вимоги до боржника за кредитним договором №49.36/104/08-A від 20.03.2008р. в розмірі 135 009,57грн., з яких 116 071,40грн. сума боргу за основним зобов`язанням, 18 938,17грн. сума боргу за нарахованими процентами /а.с. 13, 16/. Отже слід виснувати, що предметом договорів про відступлення права вимоги було саме кредитне грошове зобов`язання, а не будь-яке інше, зокрема, грошове зобов`язання з відшкодування судових витрат. Будь-яких відомостей про те, що до складу такої суми входить розмір судових витрат, стягнутих на користь первісного кредитора відповідно до рішення суду від 29.10.2009р. у справі №2-4038/2009, суду не надано.

За таких обставин доводи заявника про те, що він є правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» в частині вимог до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат за рішенням суду від 29.10.2009р. у справі №2-4038/2009, є необґрунтованими.

Таким чином, зважаючи на те, що кредитне зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором №49.36/104/08-A від 20.03.2008р. припинилося 25.11.2022р. внаслідок його повного фактичного виконання, а доказів набуття заявником права ТОВ «Вердикт Капітал» на отримання від ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 1 579,28грн. суду не надано, то відсутні правові підстави для заміни стягувача за виконавчим листом №2-4038/2009 від 09.11.2009р., виданим Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал») судових витрат в розмірі 1 579,28грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 55, 82, 258-261, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони (стягувача) її правонаступником відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 26 червня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко