Рішення № 138560374, 23.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23594/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

про визначення порядку користування земельною ділянкою,

учасники справи у судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно з яким просить суд: виділити ОСОБА_1 в натурі належні їй 1/3 частки із земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 загальною площею 0,0796 га розташованої на території Рівненської міської ради, яка відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_4 позначена зеленим кольором як земельна ділянка, площа якої становить 0,0225 га за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку 1/3 (однієї третьої) частки земельної ділянки, загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 5610100000:01:040:0177, яке зареєстроване за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) та залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,0121 га (на плані варіанту № 1 зафарбовану в жовтий колір) відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову зазначає, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Матвєєва О.В., посвідчила, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України та Договору про поділ спадщини від 10 вересня 2024 року, посвідченого Матвєєвою О.В., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстр. №2858, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО- НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з: 1/3 (однієї третьої) частки земельної ділянки, загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 5610100000:01:040:0177, що належить померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20 січня 2017 року, Ревою Л.Л., державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори за реєстр. №1-52. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.01.2017 року за номером 18641851.

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку HB 9947981382024 виданого 10.09.2024 року, обмеження у використання земельної ділянки не зареєстровані. Право власності на частку земельної ділянки, підлягає державній реєстрації.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 10.09.2024р. №3942700164 зареєстровано право спільної часткової власності розмір частки 1/3 за ОСОБА_1 .

Вказує, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Матвєєва О.В. посвідчила, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України та Договору про поділ спадщини від 10 вересня 2024 року. посвідченого Матвєєвою О.В., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстр. №2858, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1074554756101, який належав померлій на підстав Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 листопада 2016 року Ревою Л.Л., державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріально контори за реєстр. №1-701. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 листопада 2016 року, номер запис 17255185. Право власності підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка отримана нотаріусом шляхом безпосереднього доступу.

До будинку, що спадкується, відносяться позначені в технічній документації «А-1» житловий будинок загальною площею 48,8 кв.м житловою площею 15,9 кв.м., та надвірні будівлі і споруди» «В-1» - сарай. Право власності на житловий будинок підлягає державній реєстрації.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 10.09.2024р. №394268810 зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.11.2008р. Серія ЯЖ№342638, загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 інші частки належать: 1/3 (одна третя) частки земельної ділянки належить ОСОБА_2 . 1/3 (одна третя) частки земельної ділянки належить ОСОБА_3 .

Для встановлення можливості виділу частки земельної вона звернулась до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 . Згідно схеми розподілу земельної ділянки під належним мені житловим будинком з надвірними будівлями та спорудами, складеної сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_4 встановлена можливість виділу частки із зазначеної земельної ділянки, позначена зеленим кольором як земельна ділянка, площа якої становить 0,0225 га. Разом з тим, визначено можливість залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0121 га (на плані варіанту № 1 зафарбовану в жовтий колір).

Зазначає, що після набуття позивачем та відповідачами права спільної часткової власності на вказані земельні ділянки, вони не дійшли взаємної згоди щодо подальшого розпорядження даними земельними ділянками. З метою узгодження питання подальшого користування земельними ділянками, позивач звернулася до приватного нотаріуса, яким було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії посвідченні договорів про поділ земельних ділянок шляхом виділу у натурі часток з нерухомого спільного майна та припинення на нього права спільної часткової власності, оскільки відповідачі не погоджуються на вчинення нотаріальної дії та не подали правовстановлюючих документів. Відповідачі постійно уникають діалогу щодо вирішення питання виділу мені земельної ділянки під моїм житловим будинком. З вирішенням та захистом права власності змушена звертатись до суду

Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

16.01.2026 відповідачами подано відзив на позов, за змістом якого вважають право позивача не порушеним, оскільки не надала доказів порушення її прав відповідачами на позасудовий виділ частки.

21.01.2026 позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої заперечує щодо доводів, викладених у відзиві та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.02.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.04.2026 клопотання позивача про призначення судової експертизи - задоволено, призначено у справі судову земельно-технічну експертизу та поставлено перед експертом наступні питання:

- Чи є технічна можливість, відповідно до вимог нормативно правових актів, виділу в натурі належної ОСОБА_1 1/3 частки земельної ділянки цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 загальною площею 0,0796 га розташованої на території Рівненської міської ради, відповідно до часток співвласників (1/3 належить ОСОБА_1 , 1/3 - ОСОБА_2 та 1/3 - ОСОБА_3 ), якщо так, то які є варіанти виділу?

- Враховуючи варіанти виділу в натурі належної ОСОБА_1 1/3 частки, які можливі варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) відповідно до часток співвласників ОСОБА_2 (1/3) та ОСОБА_3 (1/3) та вимог нормативно-правових актів кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 загальною площею 0,0796 га розташованої на території Рівненської міської ради?

- Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку при виділі в натурі належної ОСОБА_1 1/3 частки земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 загальною площею 0,0796 га розташованої на території Рівненської міської ради?

Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено експертам ПП "Експерт-Рівне Консалт" (просп. Миру, 15, м. Рівне, 33013).

Ухвалою суду від 18.06.2026 поновлено провадження у справі, оскільки на адресу суду надійшов висновок експерта №260604/6_ЮШ від 16.06.2026 результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

22.07.2026 позивач подала заяву, згідно якої, з урахуванням висновку експерта №260604/6_ЮШ від 16.06.2026, просить суд: виділити ОСОБА_1 в натурі належні їй 1/3 частки із земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 загальною площею 0,0796 га розташованої на території Рівненської міської ради, яка відповідно до висновку земельно-технічної експертизи № 260604/6_ЮШ від 16.06.2026 проведеної ПП Експерт-Рівне-Консалт, позначеної штриховкою синього кольору як земельна ділянка, площа якої становить 265 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 0,16м; 18,39м; 2,48м; 1,60%; 3,77м по межі ділянки; 9,91м; 12,96м; 3,5м; 5,41м по лінії поділу ділянки; 2,41м; 19,40м по межі ділянки; припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку 1/3 (однієї третьої) частки земельної ділянки, загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 5610100000:01:040:0177, яке зареєстроване за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) та встановити земельний сервітут на прохід, проїзд до земельної ділянки площею 265 кв.м., яка виділена ОСОБА_1 , через земельну ділянку площею 531 кв.м., яка пропонується для виділу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка складається з однієї земельної ділянки площею 116кв.м., що позначена штриховкою зеленого кольору з геометричними розмірами по периметру від південно західного кута ділянки кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 за годинниковою стрілкою: 3,26м; 0,16м по межі ділянки; 20,44м; 13,02 по лінії/межі встановлення земельного сервітуту; 3,51м по лінії поділу земельної ділянки між співвласниками; 12,68м; 20,07м; 0,26м по межі ділянки додаток №3 графічної частини відповідно до висновку земельно-технічної експертизи №260604/6_ЮШ від 16.06.2026 проведеної ПП Експерт-Рівне-Консалт.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

При цьому, від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з перебуванням на лікуванні.

Розглядаючи клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень частин 1-2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Така правова позиція викладена Верховним Судом 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Окрім того, суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами, оскільки зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору. Крім того, явка учасників справи у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як стверджується матеріалами справи, сторонам у справі на праві спільної часткової власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0796га (кадастровий номер 5610100000:01:040:0177).

Відповідно до висновку експерта №260604/6_ЮШ від 16.06.2026, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, експертом запропоновано, зокрема, такий варіант виділу земельної ділянки та встановленння земельного сервітуту, а саме:

- виділити ОСОБА_1 в натурі 1/3 частки із земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0796га (кадастровий номер 5610100000:01:040:0177), розташованої у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , а саме в розмірі 265 кв.м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 0, 16м; 18, 39м; 2, 48м; 1,60м; 3, 77м по межі ділянки; 9,91м; 12,96м; 3, 5м; 5, 41м по лінії поділу ділянки; 2,41м; 19,40м по межі ділянки (додаток №2 графічної частини висновку);

- виділити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5610100000:01:040:0177, в розмірі 531 кв. м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою чорного кольору та має розміри по периметру від північно-західного кута ділянки проти годинникової стрілки в м: 15,95м; 3,26м; 0,26м; 20,07м; 12, 68м по межі ділянки; 9,91м; 12,96м; 3,5м; 5,41м по лінії поділу ділянки; 17,97м; 1,30м по межі ділянки (додаток №2 графічної частини висновку);

- встановити земельний сервітут на прохід, проїзд до земельної ділянки площею 265кв. м., яка виділена ОСОБА_1 , через земельну ділянку площею 531кв.м., яка виділена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: ділянка земельного сервітуту складається з однієї земельної ділянки площею 116кв. м., що позначена штриховкою зеленого кольору з геометричними розмірами по периметру від південно західного кута ділянки кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 за годинниковою стрілкою: 3, 26м; 0,16м по межі ділянки; 20, 44м; 13,02 по лінії/межі встановлення земельного сервітуту; 3,51м по лінії поділу земельної ділянки між співвласниками; 12, 68м; 20, 07м; 0,26м по межі ділянки (додаток №3 графічної частини висновку).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує таке

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 321 ЦК України.

Відповідно до статті 88 3К України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов?язаннями, пов?язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Частиною третьою статті 364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно,і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 року, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Частина перша статті 404 ЦК України визначає способи встановлення, в тому числі, можливостей земельного сервітуту, серед яких: право проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

За змістом ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз`яснено, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 372/1567/17 (постанова від 18 січня 2021 року) зазначив, що земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Частиною третьою ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, а також висновок експерта №260604/6_ЮШ від 16.06.2026 щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна та встановленння земельного сервітуту, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/3 частки із земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0796га (кадастровий номер 5610100000:01:040:0177), розташованої у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , а саме в розмірі 265 кв.м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою синього кольору та має розміри по периметру від північно-східного кута ділянки за годинниковою стрілкою в м: 0, 16м; 18, 39м; 2, 48м; 1,60м; 3, 77м по межі ділянки; 9,91м; 12,96м; 3, 5м; 5, 41м по лінії поділу ділянки; 2,41м; 19,40м по межі ділянки (додаток №2 графічної частини висновку експерта №2600604/6_ЮШ від 16.06.2026).

Виділити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в натурі частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5610100000:01:040:0177, в розмірі 531 кв. м, що виділяється в індивідуальну власність, позначена на плані штриховкою чорного кольору та має розміри по периметру від північно-західного кута ділянки проти годинникової стрілки в м: 15,95м; 3,26м; 0,26м; 20,07м; 12, 68м по межі ділянки; 9,91м; 12,96м; 3,5м; 5,41м по лінії поділу ділянки; 17,97м; 1,30м по межі ділянки (додаток №2 графічної частини висновку експерта №2600604/6_ЮШ від 16.06.2026).

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0796га (кадастровий номер 5610100000:01:040:0177), розташованої у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .

Встановити земельний сервітут на прохід, проїзд до земельної ділянки площею 265кв. м., яка виділена ОСОБА_1 , через земельну ділянку площею 531кв.м., яка виділена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: ділянка земельного сервітуту складається з однієї земельної ділянки площею 116кв. м., що позначена штриховкою зеленого кольору з геометричними розмірами по периметру від південно західного кута ділянки кадастровий номер 5610100000:01:040:0177 за годинниковою стрілкою: 3, 26м; 0,16м по межі ділянки; 20, 44м; 13,02 по лінії/межі встановлення земельного сервітуту; 3,51м по лінії поділу земельної ділянки між співвласниками; 12, 68м; 20, 07м; 0,26м по межі ділянки (додаток №3 графічної частини висновку експерта №2600604/6_ЮШ від 16.06.2026).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ););

відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене та підписане 28.07.2026.

Суддя О. Левчук