Ухвала суду № 138560011, 28.07.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1402/18

Провадження № 2-п/545/34/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скульський Сергій Іванович, про перегляд заочного рішення від 23.07.2018 року у справі № 545/1402/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23.07.2018 року з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість станом на 30.04.2018 року за кредитним договором № б/н від 30.09.2011 року у розмірі 36 359,51 грн., яка складається з наступного: 2310,0 грн.- заборгованість за кредитом; 31441,91 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 400,0грн.- заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн.- штраф (фіксована частина), 1707,60 грн.- штраф (процентна складова) тапонесені судові витрати в сумі 1762,00 гривень.

09.07.2018 року ОСОБА_1 в особі свого представника- адвоката Скульського С.І. звернулася з заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в обґрунтування якої зазначила, що про подання позову, перебування справи у провадженні та прийняття рішення про стягнення боргу їй взагалі не було відомо. Ні позовної заяви, ні будь-яких інших процесуальних документів не отримувала. Про існування заочного рішення суду та відкрите судове провадження дізналася лише після ознайомлення з матеріалами справи, яке відбулось 08.07.2026 року шляхом огляду матеріалів провадження в Електронному суді. У зв`язку з неотриманням судових повісток та копії рішення, заявниця була позбавлена гарантованого ст. 129 Конституції України та ст. 12 ЦПК України права на справедливий судовий розгляд, змагальність сторін та надання відзиву на позовну заяву. Також, надані стороною позивачем докази та розрахунки заборгованості є безпідставними та суперечать нормам чинного законодавства України.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що має бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, заявник посилається, зокрема на те, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлень від суду про призначення справи до розгляду та дати розгляду справи, а про існування заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області 23.07.2018р. та підставами його ухвалення ознайомилася лише 07.08.2026р. після ознайомлення з матеріалами справи у Електронному суді.

Проте, матеріали справи містять поштове повідомлення з відміткою про отримання 20.06.2018 року матір`ю відповідачки кореспонденції від Полтавського районного суду Полтавської області у вказаній справі (а.с. 51).

Отже, станом на 20.06.2018 року ОСОБА_1 мала звернути увагу на можливу наявність судової справи стосовно неї.

Крім того, судові повістки надсилалися на дійсну адресу проживання відповідачки рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника - в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах КГС ВС від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скульський Сергій Іванович, про перегляд заочного рішення від 23.07.2018 року у справі № 545/1402/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СуддяТетяна ЗУБ