Ухвала суду № 138559656, 28.07.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ПОЛТАВИ

Справа № 553/2969/26

Провадження № 1-кп/553/691/2026

У Х В А Л А

Іменем України

28.07.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026170000000297 від 15.07.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.307 КК України, -

УСТАНОВИВ:

На розгляді Подільського районного суду міста Полтави перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026170000000297 від 15.07.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.307 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження терміну дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки наявні ризики, передбачені у пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів заперечували.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд враховує ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені прокурором та знайшли своє підтвердження в ході досудового розслідування, є актуальними для даного кримінального провадження, а саме:

- обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення;

- обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти від настання вищеперерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У відповідності з нормою ч. 4 ст. 182 КПК України з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, задля забезпечення достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків, суд визнає доцільним заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи те, що на даний час обставини, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого вищевказаного запобіжного заходу не змінились, з метою запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314-316, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити, з утриманням в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23», строком на 60 днів, починаючи з 28.07.2026 року по 25.09.2026 року, з розміром застави, що визначений відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Полтави від 03.07.2026 року (справа № 554/13306/25, провадження № 1-кс/553/8789/2026) в розмірі 66 560 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у разі внесення застави у сумі 66 560 грн. у національній грошовій одиниці.

У разі невнесення застави у визначеному розмірі обвинувачений залишається під вартою на раніше встановлений судом термін.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, у якій він утримувався.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується обвинувачений, негайно виносить розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) утримуватися від спілкування зі свідками.

У разі невиконання (порушення) покладених на обвинуваченого обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримувався обвинувачений, що у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1