Рішення № 138559379, 28.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6181/26

Провадження № 2/524/5503/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання Мирошніченко А.В,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

14.05.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованість за Договором №С-501-010202-18-980 від 02.11.2018 у розмірі 73087,55 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 27471,34 грн., заборгованості за процентами 45616,21 грн., сплачену суму судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 02.11.2018 між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 укладено Договір №С-501-010202-18-980, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії із кредитним лімітом у розмірі 27300,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитною лінією у розмірі 48,00% річних. АТ «Ідея банк» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. ОСОБА_1 свої зобов`язання перед банком не виконала, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

11.12.2025 між АТ «Ідея банк» та ТОВ «Факторинг партнерс» було укладено договір факторингу №11-12/25, на підставі якого позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач, належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибула, про причини своєї неявки суду не повідомила, своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 02.11.2018 між АТ «Ідея банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено угоду №С-501-010202-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, відповідно до умов якої банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебето-кредитовою схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу та випускає клієнту платіжну картку MasterCard, а також надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по поточному рахунку на таких умовах: максимальний ліміт кредитної лінії 200000,00 грн. (п. 3.1), ліміт кредитної лінії, доступний на момент укладання угоди 27300,00 грн., процента ставка за користування коштами кредитної лінії 48% річних (п. 3.3). (далі Кредитний договір)

Відповідно до п. 7 Кредитного договору угода є укладеною з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за угодою.

02.11.2018 представником АТ «Ідея банк» та відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту.

Кредитодавець надав грошові кошти позичальнику, що підтверджується випискою АТ «Ідея банк» по рахунку ОСОБА_1 за період з 02.11.2018 по 11.12.2025.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 73087,55 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту 27471,34 грн., заборгованості за процентами 45616,21 грн.

11.12.2025 було укладено договір факторингу №11-12/25 відповідно до якого АТ «Ідея банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 в розмірі 73087,55 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту 27471,34 грн., заборгованості за процентами 45616,21 грн., що підтверджується копією договору факторингу та копією витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами.

Відповідно дост.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ураховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Факторинг партнерс» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем.

З огляду на те, що судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.

При звернені до суду ТОВ «Факторинг партнерс» було сплачено 3328,00 грн. судового збору.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. суду надано: копії договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 03.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №2410 від 02.03.2026, витягу з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача з 25000,00 грн. до 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3328,00 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263 265, 280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за Угодою №С-501-010202-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки від 02.11.2018 у розмірі 73087,55 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 27471,34 грн., заборгованості за процентами 45616,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судовий збір в розмірі 3328,00 грн. грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ідентифікаційний код юридичної особи 42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 28 липня 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова