Ухвала суду № 138558041, 28.07.2026, Макарівський районний суд Київської області

"28" липня 2026 р. Справа № 370/826/26

Провадження № 1-кп/370/30/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілої (відеоконференція) ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-ще Макарів

кримінальне провадження № 12021110000000601 від 12.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 власника майна про скасування арешту майна, а саме транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

Макарівським районним судом Київської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 2021110000000601 від 12.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження, у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 власника майна на яке накладено арешт у рамках кримінального провадження № 12021110000000601 від 12.09.2021 року, звернувся до суду з клопотанням, в порядку ст.ст. 170-174 КПК про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2021 року, на транспортний засіб автомобіль марки «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 розмістивши його на території тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Бучанський район, вул. Василя Стуса №37. Дане клопотання обґрунтовано тим, що 14.09.2021 року слідчим було винесено постанову про призначення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного транспортного засобу». Даний автомобіль зберігався на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів в смт Макарів з вересня 2021 року по літо 2022 року. Так як на території велись активні бойові дії, в результаті чого тз отримав пошкодження, а також додатково був розібраний мародерами, в зв`язку з чим ОСОБА_4 евакуювала його з метою збереження. Після цього, була проведена додаткова експертиза. Вважає що на сьогодні відпала потреба перебування вказаного автомобіля під арештом.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання свого захисника та просила його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив стосовно клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 власника майна, та просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки вищевказаний транспортний засіб є речовим доказом у кримінальному провадженні, порядок дослідження доказів судом не був встановлений, вказаний доказ судом не досліджувався.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 , «білого кольору», належить на праві власності ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2021 року, справа №761/33520/21, накладено арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме на транспортний засіб автомобіль марки «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 .

Матеріали справи не містять доказів, щодо передачі вищезазначеного автомобіля на відповідальне зберігання ОСОБА_4 або іншій особі.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі сплином певного часу сторона обвинувачення має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП]). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22.09.1994, та «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Станом на 28.07.2026 року судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1КК України триває.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2021 року, приймаючи рішення про накладення арешту на майно слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею було прийнято рішення про накладення арешту на майно. Проте межі обмежень права власності на транспортний засіб визначені не були.

Разом з тим, автомобіль визнано речовим доказом постановою слідчого від 13.09.2021 року. На даний час у кримінальному провадженні н досудовому слідстві проведено експертизи (що не заперечувалось прокурором), слідову інформацію зафіксовано, а отже, потреба у повній забороні користування ним відпала.

Враховуючи, що повне позбавлення володільця можливості використовувати транспортний засіб за призначенням є надмірним тягарем, суд вважає за необхідне скасувати арешт частково, забезпечив баланс між інтересами правосуддя та захистом права власності. Збереження транспортного засобу як речового доказу може бути досягнуто шляхом заборони його відчуження та передачі власнику на відповідальне зберігання.

Керуючись ст.ст. 2, 170-174, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12021110000000601 від 12.09.2021 про скасування арешту майна- задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2021 року у справі №761/33520/21 (провадження №1-кс/761/18831/2021) в частині позбавлення права користування цим майном, без права відчуження автомобіля марки «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 .

Повернути ОСОБА_4 автомобіль марки «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 , без права відчуження.

Попередити ОСОБА_4 про необхідність збереження арештованого майна та про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1