Ухвала суду № 138557623, 02.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6401/25

Провадження № 2-з/359/63/2026

УХВАЛА

Іменем України

02 липня 2026 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року через систему «Електронний суд» до Бориспільського міськрайонного суду Київська область надійшла заява про забезпечення позову, якою представник заявника адвокат Опалюк С.В. просить : заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії з будівництва, зведення чи облаштування будинку, інженерних та господарських будівель і споруд (у тому числі тимчасових) на тій частині земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044, площею 0,0069 га, яка одночасно межує із земельними ділянками ОСОБА_1 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0030), ОСОБА_3 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0029), ОСОБА_4 (кадастровий номер 3210500000: 09:19:0037). 3. Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії з будівництва, зведення чи облаштування будинку, інженерних та господарських будівель і споруд (у тому числі тимчасових) на тій частині земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044, площею 0,0103 га, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_4 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0037).

Заяву обґрунтовано тим, що на розгляді Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 359/6401/25 за позовом ОСОБА_1 (далі Позивач 1), ОСОБА_3 (далі Позивач 2) до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Бориспільської міської ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання недійсними договору дарування, свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним та скасування рішення міської ради, скасування державної реєстрації. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач 1 є власником земельної ділянки площею 0,0500 га з кадастровим номером 3210500000:09:019:0030 по АДРЕСА_1 . Позивач 2 є власником земельної ділянки площею 0,0974 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210500000:09:019:0029. Крім того Рішенням Бориспільської міської ради від 08 жовтня 2019 року булла затверджена технічна документація із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_4 з кадастровим номером 3210500000:09:019:0037, площею 0,1000 га. по АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_4 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку. Влітку 2024 року ОСОБА_4 померла. Після смерті останньої спадщину прийняла ОСОБА_3 (Позивач 2). У 2022 році Позивачі дізналися, що згідно рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) у м. Бориспіль Київської області (землі житлової та громадської забудови) від 13 липня 2021 року за № 769-11- ОСОБА_7 (далі Відповідач 2) та ОСОБА_5 (далі Відповідач 1) було передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га (пропорційно до часток осіб 2/9, 7/9) по АДРЕСА_3 з кадастровим номером 3210500000:09:019:0038. До складу зазначеної земельної ділянки, як згодом стало відомо Позивачам, увійшов також проїзд, яким Позивачі користувався для проходу / під`їзду до належних їй земельних ділянок. Виділення у власність проїзду який увійшов до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0038 позбавило Позивачів можливості вільного проїзду до своїх ділянок та фактично обмежує їх права у доступі до свого майна. Як стало відомо Позивачам з відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 13.06.2023 року, в подальшому 28 січня 2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:09:019:0038 була об`єднана із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:09:019:0032, внаслідок чого утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:09:019:0040, право власності на яку згодом набув ОСОБА_2 . Згодом відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:09:019:0040 набули статусу архівних 23.02.2022 року, оскільки вказана земельна ділянка була поділена, у зв`язку із чим утворилися земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:09: 019:0042, 3210500000:09:019:0043, 3210500000:09:019:0044, 3210500000:09:019:0045. За інформацією з Єдиного державного реєстру нерухомого майна власником утворених в результаті поділу земельних ділянок є громадянин ОСОБА_2 (далі Відповідач 3).Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_5 рішенням Бориспільської міськоїради було передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером3210500000:09:019:0038, до складу якої також увійшов проїзд загальногокористування, який Позивачі використовували у якості єдиного проїзду до належнихїм земельних ділянок.В подальшому вказана земельна ділянка була відчужена на користь ОСОБА_2 , разом із земельною ділянкою з кадастровим номером3210500000:09:019:0032.В свою чергу ОСОБА_2 об`єднав дві вищевказані земельні ділянки водну, в результаті чого утворилась нова земельна ділянка з кадастровим номером3210500000:09:019:0040, до складу якої також входив проїзд загальногокористування до земельної ділянки Позивачів.Після об`єднання земельних ділянок, ОСОБА_2 здійснив поділ цієїділянки, в результаті чого утворились 5 нових ділянок з кадастровими номерами:3210500000: 09:019:0042, 3210500000:09:019:0043, 3210500000:09:019:0044,3210500000:09:019:0045.Після здійсненого поділу, до складу новоутворених земельних ділянок зкадастровими номерами 3210500000:09:019:0044, 3210500000:09:019:0045 так самовходить проїзд загального користування, яким користувалися Позивачі для проходу /проїзду до належних їм земельних ділянок.З метою захисту своїх порушених прав Позивачі звернулися до суду з вищевказанимпозовом, у якому просять, серед іншого, скасувати державну реєстрацію вДержавному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровиминомерами 3210500000:09:019:0044 та 3210500000:09:019:0045 з одночаснимприпиненням усіх речових прав, обтяжень та зареєстрованих щодо цих земельнихділянок.Також Позивачі просять скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вищевказані земельні ділянки.

На даний момент виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, що обґрунтовується наведеними нижче підставами. У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та стягнення моральної шкоди. Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року було відкрите провадження по справі № 359/9654/24 за вищезазначеним позовом в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . В частині відкриття провадження за позовом до ОСОБА_4 було відмовлено у зв`язку з тим, що вона померла до моменту звернення ОСОБА_2 до суду з вищевказаним позовом. У зазначеній позовній заяві ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 загородили частину (приблизно 0,2 га) земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровими номерами 3210500000:09:019:0044 та 3210500000:09:019:0045. Зазначена обставина, за твердженням ОСОБА_2 , підтверд-жується Зведеним планом земельних ділянок у місті Бориспіль по вулиці Європейська, виконаним сертифікованим інженером геодезистом ФОП ОСОБА_8 .. ОСОБА_2 у зазначеному позові стверджує, що відповідно до Будівельного паспорту від 14 червня 2022 року та Схеми забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044, Будівельного паспорту від 15 червня 2022 року та Схеми забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0045, він розпочав будівельні роботи на вказаних земельних ділянках. Проте через, як стверджує ОСОБА_2 , самовільне захоплення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 частини його землі, він позбавлений можливості здійснення будівництва на своїй землі, оскільки фактично її площа зменшилася, що ускладнює будівництво. В підтвердження обставин, на які посилається ОСОБА_2 у поданному позові, ним було надано копію зведеного плану земельних ділянок в АДРЕСА_2 , виконаного сертифікованим інженером геодезистом ОСОБА_8 (далі зведений план), а також копії будівельних паспортів зі схемами забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 3210500000:09:019:0044 та 3210500000:09:019:0045. На зазначеному зведеному земельному плані відображена частина земельної ділянки площею 0,0172 га, яка, як стверджує ОСОБА_2 , захоплена ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

З аналізу вказаного зведеного плану вбачається, що саме через цю частину земельних ділянок Позивачі звернулися до суду, оскільки вона є проїздом загального користування, який був незаконно перееданий Бориспільською міською радою у приватну власність, в результаті чого Позивачі не будуть мати можливості потрапити на належні їм земельні ділянки, оскільки проїзд до них, що був переданий у приватну власність ОСОБА_2 , був єдиним і іншого способу потрапити на свою земельну ділянку Позивачі не мають. В той же час у позовній заяві, яку подав до суду ОСОБА_2 , він стверджує, що, нібито через дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , він не має можливості здійснити будівництво на своїй землі, оскільки ця частина захоплена відповідачами. Таким чином, ОСОБА_2 у поданому позові підтвердив намір забудови єдиного проїзду, який існує до земельної ділянки Позивача і через який останнім був ініційований судовий спір у даній справі. Про намір забудувати проїзд, свідчать також надані ОСОБА_2 копії будівельних паспортів та схем забудови земельних ділянок. Зокрема, згідно схеми забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044 по АДРЕСА_4 , вбачається, що на ній позначена лінія регулювання, а також межі земельної ділянки. Таким чином, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, захист прав Позивачів, у випадку задоволення його позовних вимог, буде неможливим, оскільки до моменту ухвалення рішення Відповідач 3 матиме можливість забудувати єдиний існуючий до земельних ділянок Позивачів проїзд, адже це передбачено отриманими ним будівельними паспортами. У зв`язку з цим Позивачі вважають, що у якості забезпечення позову необхідно заборонити Відповідачу 3 вчиняти дії щодо забудови земельних ділянок 3210500000:09:019:0044 та 3210500000:09:019:0045, та, безпосередньо, проїзду до земельних ділянок Позивачів, який, у зв`язку з оскаржуваним рішенням Бориспільської міської ради, був переданий у приватну власність та зараз проходить через земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:09:019:0044 та 3210500000:09:019:0045, які належать Відповідачу 3. На виконання пункту 6 ч. 1 статті 151 ЦПК України Позивач повідомляє, що в нього відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення та просить не вимагати зустрічного забезпечення відшкодування збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Так, заходи забезпечення позову, про які просить Позивач, не є такими, що можуть завдати будь-яких збитків Відповідачу, Позивач має зареєстроване місце проживання на території України, а також нема жодних підстав вважати, що майновий стан Позивача в майбутньому ускладнить або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. У зв`язку із зазначеними обставинами, підстави, за наявності яких суд зобов`язаний вимагати зустрічного забезпечення від Позивача відсутні.

Згідно положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Судом встановлено, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Бориспільської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання недійсними договору дарування, свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним та скасування рішення міської ради, скасування державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Судом встановлено, що у сторін існує спір щодо нерухомого майна, а саме земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044, площею 0,0069 га, яка одночасно межує із земельними ділянками ОСОБА_1 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0030), ОСОБА_3 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0029), ОСОБА_4 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0037).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке вона заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд приходить переконання, що будь-які дії з будівництва, зведення чи облаштування будинку, інженерних та господарських будівель і споруд (у тому числі тимчасових) на тій частині земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044, площею 0,0069 га, яка одночасно межує із земельними ділянками ОСОБА_1 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0030), ОСОБА_3 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0029), ОСОБА_4 (кадастровий номер 3210500000: 09:19:0037) можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі наведеного, враховуючи наявність спору між сторонами, а також те, що з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що з урахуванням співмірності заходів, а також того, що невжиття даного способу забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові та доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову.

Відповідно ч. 10, 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 149 153, 258- 261, 353 Цивільного процесуаль-ного кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії з будівництва, зведення чи облаштування будинку, інженерних та господарських будівель і споруд (у тому числі тимчасових) на тій частині земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044, площею 0,0069 га, яка одночасно межує із земельними ділянками ОСОБА_1 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0030), ОСОБА_3 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0029), ОСОБА_4 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0037).

Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії з будівництва, зведення чи облаштування будинку, інженерних та господарських будівель і споруд (у тому числі тимчасових) на тій частині земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:019:0044, площею 0,0103 га, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_4 (кадастровий номер 3210500000:09:19:0037).

В межах виконання даної ухвали визначити стягувачем: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_5 ), боржником визначити: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ).

Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Копію даної ухвали суду, згідно вимог ч. 2 ст. 157 ЦПК України, направити для відома сторонам та для виконання Бориспільському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63).

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її винесення 02 липня 2026 року і підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.

Суддя Яковлєва Л.В.