Рішення № 138557471, 27.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5893/26

Провадження № 2/357/5359/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» про стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 25.01.2026 у розмірі 782 446,12 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що 25.01.2026 між нею та ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надала ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» поворотну фінансову допомогу в розмірі 782 446,12 грн до 01.03.2026 з правом вимоги дострокового повернення. 13.03.2026 вона звернулася до відповідача із заявою-вимогою про повернення коштів, але взятих зобов`язань відповідач не виконав та кошти не повернув.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

17.04.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні 09.06.2026.

05.06.2026 на адресу суду від сторін надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. У поданій на адресу суду заяві представник відповідача позов визнала.

У зв`язку з першою неявкою сторін в судове засідання 09.06.2026 судом відкладено підготовче засідання на 27.07.2026.

21.07.2026 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

22.07.2026 представник відповідача - Осяніна М.М., через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» є юридичною особою, яке здійснює свою діяльність відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства» та Статуту, має самостійний баланс, круглу печатку та штампи зі своїм найменуванням, емблему, бланки, товарний знак, поточні, вкладні та інші рахунки в банківських установах України та інших країн, що вбачається зі Статуту (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників 15.05.2013.

Пунктами 8.18, 8.19, 8.22.10 Статуту передбачено, що виконавчим органом товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства є директор. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників товариства, які згідно п. 8.12 Статуту є вищим органом управління товариства. Директор товариства вчиняє від імені товариства правочини, укладає договори, в тому числі купівлі-продажу, дарування, поставки, міни, ренти, лізингу, оренди, суборенди, позички, підряду, позики, кредиту, банківського вкладу, банківського рахунку, надання послуг, перевезень, зберігання, страхування ризиків та майна, доручення та комісії, управління майном, спільної діяльності та інші з урахуванням обмежень, зазначених у п. 8.5 Статуту.

Стаття 8 Статуту регулює порядок управління товариством.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» (код ЄДРПОУ: 20605260) є ОСОБА_2 .

25.01.2026 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», в особі керівника товариства Осяніної Марини Миколаївни, укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник приймає її та зобов`язується повернути її у порядку та на умовах передбачених договором. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 договору, поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 782 446,12 грн, без податку на додану вартість.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується) - п. 2.2 договору.

Згідно із п. 2.3 договору поворотна фінансова допомога надається позикодавцем шляхом внесення грошових коштів до каси позичальника.

Відповідно до п. 2.4 договору поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця (п. 3.1 договору).

Згідно із п. 3.2 договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця в установі банку.

Відповідно до п. 3.3 договору позикодавець має право вимагати дострокове повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це позичальника за 5 робочих днів.

Відповідно до п. 6.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.03.2026.

13.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» із заявою - вимогою про повернення наданої поворотної фінансової допомоги, відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги, у якій запропонувала товариству перерахувати у строк до 01.04.2026 кошти в розмірі 782 446,12 грн на рахунок позивача, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з копією довідки ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» від 08.04.2026, по субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», наявна заборгованість перед учасником товариства ОСОБА_1 за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 25.01.2026 у розмірі 782 446,12 грн.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2023 у справі № 357/1771/21.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладені в постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13, від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14 та від 13.12.2017 у справі № 6-996цс17 й підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 25.01.2026, який є дійсним та ніким не оспореним.

Позикодавець надавши відповідачу кошти зобов`язання за договором виконав, а позичальник порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув отримані кошти.

У частині 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи зміст наведених правових норм та встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків від ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, тобто в розмірі 3 912,23 грн, а іншу частину сплаченого судового збору повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 200, 206, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_1 борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 25.01.2026 у розмірі 782 446,12 грн та судовий збір у розмірі 3 912,23 грн.

Повернути ОСОБА_1 зі спеціального фонду Державного бюджету України 3 912,23 грн судового збору, сплаченого згідно з квитанцією АТ «А-Банк» № 2290-4733-5162-0682 від 09.04.2026.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 11, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 20605260.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов