Рішення № 138557444, 16.07.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 361/2379/26

Провадження № 2/355/1025/26

З О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря Верби Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

03.03.2026 року представник позивача - Моторного ( Транспортного) Страхового Бюро України - звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Заяву мотивували тим, що 03 липня 2024р. о 09 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Kia Sorento», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка, 13, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності свого руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. Своїми діями ОСОБА_2 , спричинив ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2024 року по справі №757/31945/24-п, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статус полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обумовлений прописаними в ПДР обов`язками учасника дорожнього руху. Параграф 2 пункт 2.1 ПДР України містить перелік документів, які повинні бути в обов`язковому порядку і наявність яких дає право виїжджати на дорогу.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожні рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод (абзац другий пункту 21.2 статті 21 Закону).

На дату ДТП, відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність (або про підстави звільнення його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ.

Відповідно до інформації МТСБУ, на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 10 921 (десять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 91 коп.

Регламентна виплата у розмірі 10 921 (десять тисяч дев`ятсот двадцять одна) гри. 91 коп. була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 03 липня 2024 року від ОСОБА_3 , Звіту №104971 про оцінку автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 08.08.2024 року ФОП ОСОБА_4 . Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 7240 від 18.03.2025 року.

З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило ФОП ОСОБА_4 , котрим було виконано Звіт №104971 про оцінку автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 08.08.2024 року, вартість послуг якого склала 1 650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Факт зазначеної виплати МТСБУ підтверджується платіжним дорученням № 924949 від 15.08.2024 року.

Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/7213 від 14.03.2025 року, МТСБУ відшкодувало шкоду, заподіяну в результаті ДТП в розмірі 10 921 (десять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 91 коп. Загальна сума витрат МТСБУ, які пов`язані з розглядом даної справи склала 12 571 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 91 коп.

У зв`язку з тим, що МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту, відповідач має сплатити загальну суму боргу разом з витратами на збір документів, що складає 12 571 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 91 коп.

Таким чином, у МТСБУ є всі наявні правові підстави для відшкодування понесених витрат з винуватця, які були пов`язані з розглядом страхового випадку, що також підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, Постановою від 12 серпня 2024 року по справі № 757/31945/24-п.

З огляду на те, що ОСОБА_2 спричинив дорожньо-транспортну пригоду та на момент ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, МТСБУ, як Страховик, що здійснив регламентну виплату потерпілій особі, мас право регресу до нього і це право підлягає захисту Судом.

Оскільки, Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило за ремонт автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2 , регламентну виплату в сумі 10 921 (десять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 91 коп., що разом з витратами на розгляд справи в розмірі 1 650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. складає загальну суму 12 571 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) гри. 91 коп., тому ціна позову становить 12 571 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 91 коп.

Позивач звертався до відповідача, з метою досудового врегулювання спору, безпосередньо з листом щодо повернення боргу в порядку регресу на суму 12 571 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 91 коп.

Відповідачем було проігноровано вказаний вище лист, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів. Також, з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

Таким чином, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 12 571 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 91 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.05.2026р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судові засідання призначались на 19.05.2026р., 11.06.2026р., 25.06.2026р., 09.07.2026р., 16.07.2026р. та переносились через неявку відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що 03 липня 2024р. о 09 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Kia Sorento», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка, 13, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності свого руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. Своїми діями ОСОБА_2 , спричинив ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2024 року по справі №757/31945/24-п, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України ( а.с. 8).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статус полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обумовлений прописаними в ПДР обов`язками учасника дорожнього руху. Параграф 2 пункт 2.1 ПДР України містить перелік документів, які повинні бути в обов`язковому порядку і наявність яких дає право виїжджати на дорогу.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожні рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод (абзац другий пункту 21.2 статті 21 Закону).

На дату вчинення ДТП, відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність (або про підстави звільнення його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ ( а.с. 9) .

Відповідно до інформації МТСБУ, на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 10 921 (десять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 91 коп.( а.с. 10)

Регламентна виплата у розмірі 10 921 (десять тисяч дев`ятсот двадцять одна) гри. 91 коп. була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 03 липня 2024 року від ОСОБА_3 , Звіту №104971 про оцінку автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 08.08.2024 року ФОП ОСОБА_4 . Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 7240 від 18.03.2025 року ( а.с. 11-13).

З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило ФОП ОСОБА_4 , котрим було виконано Звіт №104971 про оцінку автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 08.08.2024 року, вартість послуг якого склала 1 650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Факт зазначеної виплати МТСБУ підтверджується платіжним дорученням № 924949 від 15.08.2024 року ( а.с. 18-32).

Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/7213 від 14.03.2025 року, МТСБУ відшкодувало шкоду, заподіяну в результаті ДТП в розмірі 10 921 (десять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 91 коп. Загальна сума витрат МТСБУ, які пов`язані з розглядом даної справи склала 12 571 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 91 коп. ( а.с. 33).

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги МТСБУ про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

В силу положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

У даній справі МТСБУ здійснив відшкодування регламентної виплати потерпілому у ДТП за страховика винної особи - ОСОБА_2 з посилання на те, що цивільно-правова відповідальність останнього на момент скоєння ДТП не була застрахованою.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ, подати після виплати страхового відшкодування регресний позов (у випадку страховика до страхувальника або водія транспортного засобу, особи, яка заподіяла шкоду навмисно, підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги (пункт 38.1 статті), тоді як у разі МТСБУ - до власника, водія транспортного засобу, страховика, підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, а також особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до ДТП (пункт 38.2. статті).

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У справі, що розглядається, встановлено, що 03.07.2024 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Kia Sorento», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який в м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка, 13, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності свого руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. Своїми діями ОСОБА_2 , спричинив ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2024 року по справі №757/31945/24-п, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (що підтверджує інформація з бази МТСБУ).

На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі: 10 921, 91 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування».

Звертаючись із позовом до суду МТСБУ обґрунтував наявність у нього права на стягнення шкоди в порядку регресу із посиланням на приписи статі 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зазначивши про здійснення ним регламентної виплати потерпілій у ДТП особі регламентної за страховика винної особи, цивільно-правова відповідальність якої в ДТП не була застрахована відповідачем.

Правовий статус МТСБУ у свою чергу визначено в Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, за пунктом 39.1. статті 39 цього Закону, МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, у спірних правовідносинах позивач не є страховиком потерпілої особи (власника пошкодженого транспортного) за договором добровільного страхування, а регламентна виплата, яку здійснило МТСБУ цій особі припинила деліктне зобов`язання між власником транспортного засобу «Kia Sorento» державний номерний знак НОМЕР_1 та власником транспортного засобу «Toyota Land Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 .

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/18279/19.

Згідно з абзацом 2 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Виключний перелік регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ передбачено статтями 41 та 42 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У вказаних нормах визначено, що МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, передбачених цим Законом.

Підставою заявлених вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу позивачем визначено із посиланням на приписи статей підпункту 38.2.1. пункту 38.2 статті 38, пункт 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обставини перерахуванням ним в порядку статті 41 зазначеного Закону потерпілій у ДТП особі регламентної виплати за страховика винної особи, цивільно-правова відповідальність якої в ДТП не була застрахована.

Згідно з пунктом 38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, зазначена стаття передбачає наявність у МТСБУ права на пред`явлення регресного позову за наявності однієї з умов, що вказані у пункті 38.2 цієї статті.

Таким чином, оскільки в результаті вказаної ДТП, що сталася з вини водія ОСОБА_2 , був пошкоджений автомобіль «Toyota Land Cruiser» державний номерний знак НОМЕР_2 і водій ОСОБА_2 на час скоєння вказаного ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з фонду захисту потерпілих та МТСБУ виплачено потерпілій особі грошові кошти в розмірі 10 921,91 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 .

За таких обставин, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних зі здійсненням регламентованої виплати потерпілому у сумі 10 921,91грн., а також додаткові витрати на збір документів, всього на загальну суму 12 571,91 грн., підлягають задоволенню.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова компанія « Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, б. 21/1) заборгованість за кредитним договором № 4062400 від 14.10.2020р. в сумі 52288,00 (п`ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят вісім грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» ( ЄДРПОУ 43657029, адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, б. 21/1) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» ( ЄДРПОУ 43657029, адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, б. 21/1) витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 ( шість тисяч грн. 00 коп.) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 24.07.2026р.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева