Рішення № 1385574, 22.01.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.08 Справа № 7/363/07-22/432/07

Суддя

За позовом: Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”, м. Донецьк

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Гуляйполе Запорізька область

про стягнення 12632,11 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Дорожнюк К.А., довіреність № 1821 від 04.09.2007 р.;

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 10007,00 грн. основного боргу, 829,68 грн. нарахованих відсотків, 195,43 грн. пені, 1600,00 грн. штрафу, всього 12632,11 грн. за кредитним договором № 39.416-13 від 17.11.2006 р..

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області № 1762 від 12.11.2007 р. справу № 7/363/07 передано на розгляд судді Скидановій Ю.О.

Ухвалою суду від 12.11.2007 р. справу прийнято суддею до свого провадження, присвоєно № 7/363/07-22/432/07, судове засідання призначено на 17.12.2007 р.. Розгляд справи відкладався до 14.01.2008 р..

Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 14.01.2008 р. процесуальний строк розгляду справи продовжено на один місяць -до 12.02.2008 р.. Розгляд справи відкладався до 22.01.2008 р.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судові засідання не направив, ухвали суду від 12.11.2007 р. та 17.12.2007 р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач по справі № 7/363/07-22/432/07 є юридичною особою, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівники підприємств зобов'язані забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засіданні, або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 22.01.2008 р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 1049 ЦК України, пояснив суду, що 17.11.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 39.416-13, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 20000,00 грн. для поповнення обігових коштів позичальника. Кредит було надано на термін з 17.11.2006 р. по 05.11.2007 р. зі сплатою 25,1% річних за користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредит надається шляхом видачі готівки. Позивач стверджує, що видача готівки була здійснена у відповідності до Договору, у підтвердження чого посилається на заяву на видачу готівки № 21_157 від 17.11.2006 р.. Додатково у забезпечення виконання кредитних зобов'язань до даного Договору між сторонами було укладено договір застави товарів в обороті № 39.412-16 від 17.11.2006 р.. Щомісячно до 5 числа місяця, наступного за тим, в якому використовувались кредитні кошти, відповідач повинен був здійснювати погашення кредиту та відсотків. Одноразово відповідачу позивачем надавалася відстрочка виплати щомісячного платежу за кредитним договором, у підтвердження чого посилається на додаткову угоду № 1 від 05.01.2007 р..

Але позивач вказує, що з червня 2007 р. погашення кредиту не відбувалося і до сьогодні жодного платежу відповідачем здійснено не було. На підставі цього позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму кредиту у розмірі 10007,00 грн.

Посилаючись на п. 6.1 Договору позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 195,43 грн. пені, штраф у розмірі 1% від суми кредиту за кожен випадок порушення умов договору щодо строків погашення кредиту, а саме, 1600,00 грн. та 829,68 грн. нарахованих відсотків

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

господарські правовідносини сторін врегульовані кредитним договором № 39.416-13 від 17.11.2006 р., укладеним між акціонерним банком “Український Бізнес Банк” (банк, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник, відповідач у справі), відповідно до п. 1.1 якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20000,00 грн. на термін з 17.11.2006 р. по 05.11.2007 р.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн. готівкою, що підтверджується заявою на видачу готівки № 21_157 від 17.11.2006 р. (копія в матеріалах справи).

Додатково у забезпечення виконання кредитних зобов'язань до даного Договору між сторонами було укладено договір застави товарів в обороті № 39.412-16 від 17.11.2006 р..

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 25,1 % річних. Сума кредиту (основна заборгованість за кредитом) повертається позичальником щомісячно по 5 число місяця, наступного за тим, в якому використовувались кредитні кошти в сумі не менше 1667,00 грн. на позичковий рахунок позивача (п. 3.1 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 05.01.2007 р. банком надавалася відповідачу відстрочка виплати щомісячного платежу за кредитним договором, відповідно до якої сума кредиту (основна заборгованість за кредитом) за період з 01.12.2006 р. по 31.12.2006 р. повертається позичальником до 18.01.2007 р. включно в сумі не менше 1667,00 грн. на позичковий рахунок позивача (п. 1 Додаткової угоди).

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом встановлено, що у порушення вищевикладених вимог відповідач виконав свої зобов'язання за кредитним договором не в повному обсязі, сплативши кредитні платежі за основною заборгованістю по кредиту у розмірі 9993,00 грн., доказів сплати основної заборгованості за кредитом, що залишилася, суду не надав. Таким чином, сума кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 10007,00 грн.

Крім того, за загальний період з 04.05.2007 р. по 04.09.2007 р. позивачем нараховано відповідачу 829,68 грн. 25,1 відсотків за користування кредитом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Також позивачем нараховано за загальний період з 06.06.2007 р. по 04.10.2007 р. 195,43 грн. пені та 1600,00 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором (п. 6.1 Договору).

Згідно зі ст.ст. 231, 232 ГК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту (частини або повністю) та/або процентів за його використання, та/або комісії за надання кредиту, тобто прострочення виконання зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені приймається календарна кількість днів у місяці та в році. У разі порушення позичальником вимог п. 2.4, 3.1 Договору щодо своєчасності погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 1% від суми кредиту за кожний випадок порушення.

Судом розрахунки відсотків за користування кредитом, пені та штрафу перевірені та визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у зв'язку з тим, що спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з  суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (70200, м. Гуляйполе, Запорізька обл.,АДРЕСА_1; ідент. НОМЕР_1) на користь акціонерного банку “Український Бізнес Банк” (83055, м. Донецьк, вул. Артема, 125; 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 53; МФО 334969, код ЄДРПОУ 19388768) 10836 грн. 68 коп. заборгованості, 1600 грн. 00 коп. штрафу, 195 грн. 43 коп. пені, 126 грн. 32 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 01.02.2008 р..

Суддя Ю.О. Скиданова