Рішення № 138557174, 27.07.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/238/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

27 липня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором в сумі 38700 гривень, у тому числі: 10000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 22500 гривень - прострочена заборгованість за відсотками, 1200 гривень - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 5000 гривень - заборгованість по штрафах\пені, 2662 гривні 40 копійок витрат, що пов`язані за сплатою судового збору та 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит, який було підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти в сумі 10000 гривень, зобов`язання за вказаним договором щодо їх повернення належним чином не виконала, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило право вимоги за зазначеним вище кредитним договором, а позивач набув всі права кредитора за кредитним договором й має право вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи й за його відсутності; відповідач про причини неявки не повідомила та відзив на позовну заяву не подала.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 15 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №1062356 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 10000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданої позичальником (п.п.1.2., 2.1.). Позичальник був зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором, у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору (п.3.3.2.). Строк кредиту 30 днів, датою повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом є 14 січня 2020 року (п.1.3., 1.4.). За користування кредитом стандартна процентна ставка становить 7500 гривень 00 копійок, які нараховуються за ставкою 2,50 % відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2.).

Кредитний договір підписано позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W84582 15 грудня 2019 року о 17 годині 23 хвилині, відправленим на номер телефону НОМЕР_1 .

Зазначені обставини підтверджуються копіями кредитного договору (індивідуальна частина) №1062356 від 15 грудня 2019 року (а.с.9-11), анкети-заяви на кредит №1062356 (а.с.12) й копією довідки ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року (а.с.12).

15 грудня 2019 року відповідачу перераховано на її картковий рахунок № НОМЕР_2 кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 1062356 у сумі 1000 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення 5214387 (а.с.13).

Окрім цього, факт перерахування відповідачу коштів за кредитним договором підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» №БТ\Е-25003 від 02 червня 2026 року (а.с.45), у відповідності до якої, на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , у період з 15 грудня 2019 року по 22 грудня 2019 року було зараховано платіж у сумі 10000 гривень.

27 березня 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого перше передало позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач у свою чергу прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» права грошової вимоги до боржників, у відповідності до укладених кредитних договорів, погашення заборгованості за якими не відбулось в строк з тих чи інших причин, що підтверджується копіями договору про відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27 березня 2020 року (а.с.15-19), витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27 березня 2020 року (а.с. 24), акту приймання-передачі реєстру боржників від 27 березня 2020 року до договору про відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27 березня 2026 року (а.с.23) та платіжної інструкції №17922 від 27 березня 2020 року (а.с.24).

01 квітня 2026 року позивачем було направлено відповідачу претензію про виконання зобов`язання за кредитним договором №1062356 від 15 грудня 2019 року й погашення заборгованості у сумі 38700 гривень (а.с.25).

Згідно з копією виписки з особового рахунку за кредитним договором №1062356 від 15 грудня 2019 року (а.с. 15) станом на 14 квітня 2026 року заборгованість складає 37800 гривень, у тому числі: 10000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1200 гривень - прострочена заборгованість за комісіями, 22500 гривень - прострочена заборгованість за відсотками й 5000 - заборгованість по штрафам\пені.

Обмірковуючи правомірність позовних вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі пункту 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що надані позивачем копії договору факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Проаналізувавши зазначені вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за договором позики, й позивач, який набув право вимоги за зазначеним договором, має право на стягнення заборгованості за основним боргом, відсоткам за користування кредитом та за штрафами\пенею.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість зазначеного позивачем розміру заборгованості, суд зважає на таке.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Пунктами 1.3. й 1.4. Кредитного договору №1062356 передбачено, що кредит надається на 30 днів з 15 грудня 2019 року, тобто до 14 січня 2020 року.

Сторони погодили суму розміру процентів за користування кредитом, яка становить 7500 гривень, що нараховується за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Кредитного договору №1062356).

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Отже, строк дії Кредитного договору №1062356 від 15 грудня 2019 року закінчився через 30 днів після його укладення, а саме, 14 січня 2020 року.

Згідно копії розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Мілоан» (а.с. 14), відсотки за користування кредитними коштами за Кредитним договором нараховано, в тому числі, й за період з 15 січня 2020 року по 14 березня 2020, тобто, за період, коли у кредитора, право вимог якого відійшло до позивача, не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, розмір відсотків, які мали бути нарахованими відповідно до умов Кредитного договору за період з 15 грудня 2019 року по 14 січня 2020 року становить 7500 гривень (10000 гривень (тіло кредиту) х 0,025 (відсоткова ставка) х 30 днів (строк позики)).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по штрафам\пені за Договором, суд зважає на таке.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Неустойка, нарахована позивачем за прострочення позичальником термінів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, складає 5000 грн.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Однак, враховуючи те, що неустойка була нарахована до 24 лютого 2022 року, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення заборгованості по штрафам\пені за Кредитним договором №1062356 є правомірною.

Отже, суд дійшов переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, комісією, відсотками на суму 7500 гривень та неустойки.

Крім цього, «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.

Вирішуючи питання відшкодування судових витрат, суд враховує таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України).

Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу у сумі 8000 гривень.

Обмірковуючи питання щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зважає на правову позицію, викладену Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22, відповідно до якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не заявлялось.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, а тому, в порядку статті 141 ЦПК України, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1629 гривень 38 копійок (2662,40 гривень (сплачений судовий збір)х61,2 % (розмір задоволених вимог-23700х100:38700):100).

З аналогічних міркувань пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу на суму 4896 гривень (8000 гривеньх61,2%)

Керуючись статтями 205, 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625, 626, 628 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273, 294 ЦПК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1062356 від 15 грудня 2019 року 23700 гривень, з них: 10000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7500 гривень - заборгованість за відсотками, 1200 гривень - заборгованість за комісією, 5000 гривень - неустока.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у сумі 1629 гривень 38 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4896 гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236, рахунок № НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, місце перебування: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, м. Львів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне рішення суду складено 27 липня 2026 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА