Рішення № 138557010, 17.04.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1730/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2025 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна.

В обгрунтування зазначила, що вона є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачкою подано до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. заяву про прийняття спадщини після померлого; в ході оформлення спадкових прав на нерухоме майно, встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містить запис про обтяження: 44792268 від 02.11.2021 згідно якого Корольовським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції накладено арешт на нерухоме майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями, що містяться в інформаційній довідці від 24.10.2024 №400685993.

Таким чином, наявність запису про арешт на спадкове нерухоме майно є перешкодою в оформлені спадкових прав та набуття права власності.

Крім того, позивач зверталась до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою щодо існуючого обтяження, про що листом від 08.08.2024 було відмовлено в отриманні запитуваної інформації.

Згідно з інформацією, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на 10.04.2025, виконавчі провадження боржника ОСОБА_3 завершені.

Таким чином, позивач не може реалізувати своє право на отримання спадкового майна, оскільки на нього накладений арешт, який не можливо зняти у позасудовому порядку, накладення арешту на вказане майно порушує законні права та інтереси позивачки, як спадкоємця, а тому вона вимушена звернутися до суду із позовом про зняття арешту з майна.

Ухвалою від 18.04.2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 29).

14.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №66130691 з виконання виконавчого листа №278/1168/17 від 23.06.2021 Житомирського районного суду Житомирської області про зобов`язання ОСОБА_3 усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні під`їздом загального користування до будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 шляхом знесення збудованого паркану, привівши територію загального користування у попередній стан. Крім того, 20.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття провадження, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 12000,00 грн. Оскільки рішення суду боржником не було виконано 29.10.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавчий збір боржником не сплачено під час виконання даного виконавчого документу, тому державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67336795 про стягнення виконавчого збору. Однак боржником не сплачено виконавчий збір, тому винесено постанову про арешт майна боржника, яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис №44792268).

Оскільки у результаті вжитих державним виконавцем заходів майно на яке можливо звернути стягнення за боржником не виявлено, а вчиненні заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, 07.12.2022 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Представник відповідача Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відзиві просив відмовити у задоволенні позовної заяви та проводити розгляд справи за їх відсутності (а.с. 34-45, 59).

Ухвалою суду від 21.05.2025 залучено ОСОБА_2 в якості співвідповідача (а.с.52).

21.01.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що стягнення за виконавчими документами звертається у першу чергу на кошти боржника, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Крім того, на день прийняття постанови про арешт майна боржника ОСОБА_4 мав стабільне джерело доходу у вигляді пенсії за віком, при цьому для реального виконання рішення звернення стягнення на пенсію здійснено не було, що свідчить про те, що виконавцем не було дотримано вищенаведеної норми ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»; державний виконавець не перевірив наявність нерухомого майна, а при прийнятті постанови про повернення виконавчого стягувача від 07.12.2022 вказав недостовірні відомості щодо того, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, при цьому ОСОБА_3 був власником декількох об`єктів нерухомого майна.

Одночасно з цим, представник позивача вважає, що сума звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становила 12135,87 грн, що є неспівмірним з вартістю нерухомого майна, на яке було накладено стягнення (а.с.99-102).

Ухвалою суду від 09.07.2025 року було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 60).

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Співвідповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні спочатку категорично заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на невиконання рішення суду, надалі у судовому засіданні зазначила, що не заперечує проти задоволення позовної заяви, але наголосила, що наразі судове рішення не виконане; наприкінці судового засідання поклалась на розсуд суду.

Суд, дослідивши вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, дійшов висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_3 (запис зроблено російською мовою) (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 8).

Як вбачається зі свідоцтва про укладання шлюбу, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 08.06.1996 зареєстрували шлюб, позивач після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.9).

Із договору дарування вбачається, що ОСОБА_8 подарувала жилий будинок ОСОБА_3 , що знаходиться у с. Нова Рудня Житомирського району Житомирської області (а.с.10-11).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 набув право власності на підставі договору дарування (а.с.12).

Згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, вбачається, що ОСОБА_3 є спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_8 (а.с. 13).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 17789367 від 09.02.2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, міститься запис, а саме: вид обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження 44792268; зареєстровано: 02.11.2021; документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: б/н, виданий 02.11.2021, видавник: Житомирський ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); опис предмета обтяження: все майно (а.с. 21-22).

З довідки, виданої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Фщенко А.С., заведена спадкова справа №13/2024 після померлого ОСОБА_3 , згідно якої спадкоємецею є ОСОБА_1 (а.с. 20).

На підставі виконавчого листа №278/1168/17, виданого 23.06.2021 року Житомирським районним судом Житомирської області державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення (а.с. 41).

20.07.2021 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у сумі 12000,00 грн (а.с. 39).

29.10.2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із не виконанням рішення суду. При цьому встановлено, що виконавчий збір боржником сплачений не був, у зв`язку з чим постанову про його стягнення виділено в окреме виконавче провадження (а.с.40). Також державним виконавцем було прийнято рішення про відкриття окремого виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору.

Згідно постанови від 02.11.202 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника з метою забезпечення виконання рішення про стягнення виконавчого збору у сумі 12135,87 грн (а.с. 42)

Згідно постанови від 07.12.2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 43).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Так, судом встановлено, що на час відкриття спадщини у спадкодавця були наявні непогашені зобов`язання щодо виконавчого збору.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст.1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Оскільки, позивач є єдиним спадкоємцем, то до неї перейшли не тільки права на майно спадкодавця, а і його зобов`язання пов`язані з наявною заборгованістю. Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову позивача у зв`язку з тим, що такий позов поданий нею передчасно.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 321, 391, 1218 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У позовних вимогах за позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст підписано та складено 28.07.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місце перебування: м. Житомир, вул. Леха Качинського 12А, ЄДРПОУ: 34973387.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік