Постанова № 138556751, 23.07.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/342/26

Провадження № 3/163/391/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 ,

захисника особи, щодо якої складений протокол, Топольського В.М.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0555/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , керівника ПП «Альфа форест» (ЄДРПОУ 39083461), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як керівник ПП «Альфа форест» (ЄДРПОУ 39083461), 15 грудня 2025 року через водія ТОВ «УКР-АВТО-ЛІС» ОСОБА_2 , який слідував вантажним автомобілем з реєстраційними номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці товару: «Пиломатеріали обрізні, дубові (дошка), розмірами: 1 сорту 28х65-82х320-1870 мм, 14,83 м3, 19 пак., 2 сорту 28х55-82х670-1420 мм, 4,1 м3, 6 пак.», загальним об`ємом 18,930 м3, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення даного товару документів, а саме Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085, що містить неправдиві відомості щодо характеристик товару відповідно до пунктів 3 та 4 указаного Сертифікату, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що придбані на аукціонах лісоматеріали зберігає під відкритим небом та здійснюється їх полив для того, щоб деревина не втрачала своїх якостей та не було тріщин, що у своїй сукупності вливає на вологість товару. Не виключає того, що у партію експортованого товару потрапило 1-3 колодок деревини з інших ТТН. Експортом деревини займається 20 років та упродовж усього цього періоду вологість пиломатеріалів ніколи не перевірялась.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Топольський В.М. заперечив проти притягнення його довірителя до адміністративної відповідальності та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що митним органом не було дотримано вимог законодавства щодо призначення та проведення експертного дослідження. Зокрема, постанова про призначення експертизи митницею не виносилась, експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, а ОСОБА_1 було позбавлено можливості реалізувати право на постановку питань перед експертом. Крім того, наданий митним органом експертний висновок вважає неналежним та недопустимим доказом, посилаючись на його необґрунтованість та необ`єктивність. На його думку, висновок не містить відомостей про застосовані методики дослідження, способи проведення вимірювань, тип та характеристики вимірювального обладнання, що унеможливлює перевірку правильності отриманих результатів. Також зазначав, що використані експертом критерії визначення вологості деревини є некоректними, оскільки вологість пиломатеріалів залежить від низки факторів, зокрема умов їх зберігання. При цьому ОСОБА_1 під час надання пояснень повідомляв про зберігання деревини під відкритим небом, однак зазначені обставини експертом не досліджувалися та не були враховані при формуванні висновку. Окремо звертав увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про вологомір, за допомогою якого здійснювалися вимірювання, а саме його тип, серійний номер, а також документів, які б підтверджували проведення калібрування або повірки такого приладу, що, на думку захисту, виключає можливість визнання результатів вимірювань об`єктивними та достовірними. Також захисник не погоджувався з визначеною експертом вартістю товару у розмірі 796 524,68 грн, вважаючи її необґрунтовано завищеною, оскільки відповідний розрахунок, на його переконання, ґрунтується на припущеннях, а не на аналізі фактичних характеристик кожної одиниці товару, зазначеної у специфікації виробника.

Представник Волинської митниці висловила позицію про повну доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення зібраними у справі доказами. Проведену на замовлення ОСОБА_1 експертизу вважає необґрунтованою в частині другого питання щодо вологості товару. Звернула увагу на відсутність в експерта необхідної для проведення такого виду експертиз кваліфікації.

Аналізом доказів по справі встановлені такі фактичні обставини.

15.12.2025 приблизно о 16 год 50 хв в зону митного контролю пункту пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці прибув вантажний автомобіль з реєстраційними номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .

На переміщуваний в автомобілі товар до митного контролю водій подав наступні товаросупровідні документи: МД типу ЕК10АА №25UA204030008597U2 від 10.12.2025, CMR А №420735 від 10.12.2025, рахунок-фактуру №42 від 09.12.2025, специфікація №42 від 09.12.2025, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085.

У митній декларації задекларований товар: «Пиломатеріали обрізні, дубові (дошка), розмірами: 1 сорту 28х65-82х320-1870 мм, 14,83 м3, 19 пак., 2 сорту 28х55-82 х 670-1420 мм, 4,1 м3, 6 пак. Виробник : ПП "Альфа форест". Торгова марка : невідома. Країна виробництва : UA», код товару згідно УКТ ЗЕД 4407 91 90 00, загальною вагою брутто - 22 800 кг.

Відправником та продавцем, а також особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є ПП «Альфа форест», отримувачем та покупцем - компанія UAB «Azuolitos Prekyba» (адреса: Jonavos r.sav. Dumslu sen.Meshkonu k.Pramones g.24 Lietuva).

Задекларований товар щодо розміру, кількості та вартості відповідає відомостям, зазначеним в рахунку-фактурі №42 від 09.12.2025.

Із сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085 вбачається, що він виданий на «Пиломатеріали обрізні дуб сорту 1 та 2» (пункт 5), які виготовлені із лісопродукції «сКруглі лісоматеріали дуб різного класу якості (сорту), геометричних розмірів, код згідно з УКТЗЕД 440391000» (пункт 4), що вказана у ТТН-ліс ЮЛГ 311197 від 14.11.2024, ТТН-ліс ЮЛГ 572354 від 13.11.2024, ТТН-лі ЮЛИ 000839 від 14.11.2024 (пункт 3), її продавцем є філія «Костопільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Під час проходження митного контролю на підставі ст.338 МК України, п.5 Переліку постанови КМУ № 467 від 23.05.2012, Системи управління ризиків (Перелік індикаторів ризику 1.1.8; 3.6.10; 4.3.3) проведено повний митний огляд транспортного засобу, результати якого задокументовані в акті проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів UA205020/2025/009287 від 19.12.2025.

Огляд проводився з 21:17 год 15.12.2025 року по 15:50 год 19.12.2025, переривався для залучення експерта та у зв`язку із закінченням робочого часу.

У зв`язку із виявленими під час митного контролю ризиками невідповідності товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, Волинська митниця на підставі ст.327 Митного кодексу України листом від 16.12.2025 № 7.3-4/20-02/14/14447 звернулася до Національного лісотехнічного університету України з проханням направити спеціаліста для проведення перевірки законності експорту лісоматеріалів та товарознавчого дослідження.

За результатами проведеного 17.12.2025 дослідження експерт Національного лісотехнічного університету України Осадчук Л.С. встановив, що фактично переміщуваний товар за найменуванням, кількістю та обсягом відповідає товаросупровідним документам. Водночас експерт дійшов висновку про неможливість виготовлення цих пиломатеріалів (із врахуванням граф 3 та 4 Сертифікату), оскільки обстеженні пиломатеріали мають середню вологість 62,0% із коливанням від 45,8 до 76,2 % і не відповідають вологості деревині 12-ти місячного терміну зберігання. Згідно з нормами природного сушіння деревина, яка зберігається впродовж року повинна мати вологість не вищу межі гігроскопічності 20-30% в залежності від умов зберігання.

Керівником ПП «Альфа форест» є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з ІС «Податковий блок» та по справі не оспорюється.

У письмових поясненнях від 23.12.2025 ОСОБА_1 , не погоджуючись із висновком експерта, вказав, що на складі упродовж року зберігається «кругляк», а не пиломатеріали, які після зберігання упродовж цього часу мали б меншу вологість. Продукція зберігається під відкритим небом, у тому числі під дощем, а нинішня погода сприяє для більшої вологості пиломатеріалів. Разом з цим зазначив, що після різних аукціонів лісоматеріали на складі вивантажуються валом, тому не впевнений який саме ліс знаходився в автомобілі. У період з листопада 2024 року по грудень 2025 року здійснював закупівлю лісоматеріалів з інших аукціонів

За клопотанням захисника постановою від 12.03.2026 була призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України.

У висновку Львівського НДІСЕ від 18.06.2026 № 1490-Е судовий експерт вказав, що об`єктивні зовнішні чинники, а саме, тривале зберігання пиломатеріалів під відкритим небом та вплив несприятливих погодних умов (опади, підвищена вологість повітря) могли об`єктивно зумовити підвищення фактичної вологості деревини до 62 % незалежно від часу її заготівлі та попереднього ступеня висушування.

За змістом ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 статті 483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 03 червня 2005 року N 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» вказав, що судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

У частинах 1, 2, 6, 7 статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» визначено, що реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб`єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право на експорт певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, має суб`єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на відповідну партію лісо- або пиломатеріалів.

Випуск у митний режим експорту лісо- та пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, здійснюється митним органом на підставі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Отже, за змістом наведених законодавчих положень експорт лісо- та пиломатеріалів здійснюється на підставі отриманого у встановленому порядку сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

У цій справі ПП «Альфа форест» здійснювало експорт пиломатеріалів на підставі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085.

Подані до митного оформлення документи, зокрема сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів № 20251209-000085 від 09.12.2025, містили відомості про те, що експортовані пиломатеріали виготовлені з круглих лісоматеріалів, придбаних у листопаді 2024 року. Разом із тим проведене під час митного контролю дослідження Національного лісотехнічного університету України встановило, що фактична вологість пиломатеріалів становила в середньому 62 %, що за своїми показниками відповідає деревині, близькій до свіжозрубаної, та не узгоджується із природними процесами висихання деревини, яка зберігалася понад дванадцять місяців.

Підставою для складання щодо ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил слугував висновок експерта Національного лісотехнічного університету України Осадчука Л.С. від 17.12.2025.

Цей висновок захисник Попружука М.В. вважає недопустимим доказом, оскільки здобутий не у встановленому нормами МК України порядку.

Відповідно до ч.1 ст.515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Частиною 1статті 516 МК України передбачено, що визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Отже, зазначені норми підлягають застосуванню лише після складання протоколу про порушення митних правил.

У даному ж випадку експертиза проводилась за дорученням митного органу в порядку ст.327 МК України на стадії здійснення митного контролю.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.327 МК України у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти. Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

З огляду на викладене доводи захисника про недопустимість висновку експерта через недотримання вимог статей 515516 МК України є необґрунтованими та будуються на неправильному тлумаченні норм митного законодавства.

У даному випадку необхідність залучення експерта виникла саме на стадії митного контролю у зв`язку з наявністю сумнівів щодо відповідності фактичних характеристик товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах. Результати проведеного експертного дослідження стали підставою для висновку митного органу про наявність ознак порушення митних правил та подальшого складання протоколу.

Таким чином, висновок експерта не є результатом експертизи, призначеної в порядку статей 515516 МК України, а отриманий у межах здійснення митного контролю відповідно до статті 327 МК України. Відтак вимоги щодо винесення постанови про призначення експертизи, передбачені статтею 516 МК України, у даному випадку не підлягали застосуванню.

Висновок експерта отримано у спосіб, прямо передбачений МК України, уповноваженим суб`єктом, у межах здійснення митного контролю та до початку провадження у справі про порушення митних правил.

За таких обставин відсутні правові підстави для визнання цього висновку недопустимим доказом або для застосування до спірних правовідносин вимог статей 515516 МК України.

Суть звинувачення згідно з протоколом та досліджені по справі докази свідчать про конкуренцію двох експертних висновків наданої митним органом та проведеної на підставі постанови суду за клопотанням сторони захисту.

Надаючи оцінку цим двом експертним висновкам суд враховує їх обґрунтованість відповідно до дослідницької та мотивувальної частин.

Так, в обґрунтування висновку від 17.12.2025 експерт Національного лісотехнічного університету України Осадчук Л.С. вказав таке: «Під час дослідження було заміряно вологість деревини у пиломатеріалів дуба звичайного, які відбирали випадковим (статистичним) способом із різних пакетів відповідно до CEN TS 12169. Проведенні дослідження з визначення вологості засвідчили, що обстежені пиломатеріали вибірки мають середню вологість 62,0% із коливанням від 45,8 до 76,2 %. Відповідно до митної декларація EК10AA 25UA204030008597U2 вага нетто партії пиломатеріалів становить 22500 кг, а обєм - 18,930 м3, при цьому обємна середньоз-важена маса партії пиломатеріалів становить 1188 кг/м3, а відповідно до нормативно-довідкових даних така обємна маса дуба звичайного має вологість близьку до свіжорубаної деревини (більше 60%). Таким чином, розрахунок підтверджує, що пиломатеріали мають вологість, яка не відповідає 12-ти місячному терміну зберігання. Згідно з нормами природного сушіння деревина, яка зберігається впродовж року повинна мати вологість не вищу межі гігроскопічності (20-30%) в залежності від умов зберігання. На основі замірів вологості деревини пиломатеріалів відібраних у вибірку відповідно до CEN TS 12169 встановлено, що 60,9% пиломатеріалів від кількості взятих у вибірку мають вологість близьку до свіжозрубаної (60-76%). В переводі на всю кількість парії пиломатеріалів їх кількість становитиме у 11,535 м3. Інша частина пиломатеріалів також має підвищену вологість, що не відповідає деревині 12-ти місячного терміну зберігання. Відповідно до ТТН-ліс лісоматеріали, з яких виготовлена пилопродукція, були придбані у листопаді 2024 році, тобто більше 12 місяців тому, і зберігались в тому числі впродовж теплого періоду року. Деревина є гігроскопічним матеріалом змінює вміст вологи, залежно від параметрів навколишнього середовища. Лісоматеріали при належному і тривалому зберіганні висушуються і набувають рівноважної вологості до зовнішнього середовища, при цьому їх вологість не буде перевищувати границі гігроскопічності - 30%. Тому, при такому тривалому терміні зберігання в тому числі впродовж літнього (теплого) періоду року деревина дуба із свіжозрубаного стану (вологість більше 60%) набуває повітряно-сухого стану 20-30% (вологість нижче межі гігроскопічності). Вологість близьку до свіжозрубаної деревини, можуть мати лише пиломатеріали, які виготовлені з колод зрубаних у холодний (зимовий) період не більше 2-3 місячного терміну давності або у теплий (літній) період року при умові їх зберігання вологим способом з дощуванням чи затопленням. Таким чином, пиломатеріали у кількості 18,930 м3, мають вологість близьку до свіжозрубаної і не можуть бути виготовлені із лісоматеріалів круглих придбаних 12 місяців тому згідно ТТН-ліс ЮЛГ 311197 від 14.11.2024; ЮЛГ 572354 від 13.11.2024 та ЮЛИ 000839 від 14.11.2024, які зазначені в п.3 Сертифікату від 09.12.2025 року N?20251209-000085.

Висновок товарознавчої експертизи від 18.06.2026 № 1490-Е судовий експерт Львівського НДІСЕ обґрунтував наступним: Деревина є природним гігроскопічним матеріалом, здатним поглинати та віддавати вологу залежно від умов навколишнього середовища. На рівень вологості пиломатеріалів впливають умови та спосіб їх зберігання, атмосферні опади, відносна вологість повітря, температурний режим, інтенсивність сонячного випромінювання, циркуляція повітря, тривалість впливу зовнішніх чинників, наявність або відсутність захисту від атмосферного впливу та інші фактори. Тривале зберігання пиломатеріалів під відкритим небом призводить до постійного впливу на деревину атмосферних явищ, зокрема дощу, снігу, туману, конденсації вологи, добових і сезонних коливань температури та вологості повітря. За таких умов відбуваються процеси зволоження та повторного зволоження поверхневих і внутрішніх шарів деревини, що безпосередньо впливає на її фактичну вологість. Отже, тривале зберігання пиломатеріалів під відкритим небом та вплив несприятливих погодних умов, зокрема атмосферних опадів, підвищеної вологості повітря, температурних коливань, сонячного випромінювання та інших природно-кліматичних чинників, можуть призводити до зміни та підвищення фактичної вологості деревини порівняно з її попереднім ступенем просушування.

Оцінюючи зазначені висновки експертів, суд виходить із їхньої обґрунтованості, повноти та відповідності предмету доказування.

Висновок експерта Національного лісотехнічного університету України від 17.12.2025 ґрунтується на результатах безпосереднього дослідження саме тієї партії пиломатеріалів, яка була предметом митного контролю. Експертом проведено заміри вологості деревини, виконано розрахунок об`ємної маси, проаналізовано товаросупровідні документи та нормативно-довідкові дані щодо природного висихання деревини, що дало підстави для категоричного висновку про невідповідність фактичної вологості пиломатеріалів заявленому строку їх зберігання. При цьому відбір зразків здійснювався відповідно до технічної специфікації CEN/TS 12169, яка встановлює міжнародно визнаний порядок формування репрезентативної вибірки пиломатеріалів для проведення випробувань. Використання зазначеної методики забезпечує об`єктивність дослідження та дає підстави вважати отримані результати такими, що характеризують властивості всієї партії товару в межах правил статистичного відбору.

Натомість висновок судового експерта Львівського НДІСЕ від 18.06.2026 містить загальні відомості про властивості деревини як гігроскопічного матеріалу та перелік чинників, які можуть впливати на її вологість. При цьому експерт не досліджував фактичні умови зберігання саме спірної партії пиломатеріалів та не навів даних, які б підтверджували, що такі чинники мали місце у цьому конкретному випадку. Висновок про можливість підвищення вологості має ймовірний характер та не спростовує встановлених первинним дослідженням фактичних показників вологості деревини.

При цьому суд звертає увагу на те, що у висновку Львівського НДІСЕ експерт зробив висновок про те, що об`єктивні зовнішні чинники могли об`єктивно зумовити підвищення фактичної вологості деревини до 62 % незалежно від часу її заготівлі та попереднього ступеня висушування, в той час як у висновку Національного лісотехнічного університету України така величина (62 %) є середньою по відношенню до обстежених пиломатеріалів із коливанням від 45,8 до 76,2%.

Отже, висновок Львівського НДІСЕ жодним чином не спростовує висновку Національного лісотехнічного університету України.

Щодо зауважень захисника Топольського В.М. про відсутність у висновку Національного лісотехнічного університету України інформації про вологомір, то із цього приводу слід зазначити, що закон не вимагає обов`язкового зазначення у висновку експерта технічних характеристик усіх приладів, використаних під час дослідження, їх серійних номерів або долучення документів про повірку чи калібрування, якщо інше не передбачено нормативними вимогами до відповідного виду експертиз.

Клопотання про витребування відповідної інформації та документів на застосований експертом вологомір захисник не заявляв.

Крім того, висновок експерта Національного лісотехнічного університету України не базується виключно на показниках вологості деревини. При формуванні висновку експертом також враховано об`ємно-вагові характеристики партії товару, нормативно-довідкові дані щодо природного висихання деревини, відомості товаросупровідних документів та результати комплексного дослідження, що свідчить про використання сукупності взаємопов`язаних даних, а не лише показань вимірювального приладу.

За таких обставин суд вважає висновок експерта Національного лісотехнічного університету України більш повним, конкретним та належно мотивованим, а тому покладає його в основу своїх висновків.

Доводи ОСОБА_1 про те, що на підприємстві зберігається круглий ліс, а не пиломатеріали, деревина перебуває під відкритим небом та періодично зволожується, не спростовують висновку експерта Національного лісотехнічного університету України. Крім цього, сам ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав, що після придбання на різних аукціонах лісоматеріали зберігалися разом та не виключив, що до експортованої партії могли потрапити колоди з інших товарно-транспортних накладних. Такі пояснення свідчать про відсутність належного обліку походження використаної сировини та не підтверджують відповідність відомостей, зазначених у сертифікаті про походження.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подані до митного оформлення документи містили недостовірні відомості щодо походження лісоматеріалів, з яких була виготовлена експортована продукція. Будучи керівником підприємства-експортера та особою, відповідальною за достовірність документів, поданих для митного оформлення, ОСОБА_1 забезпечив подання митному органу сертифіката про походження, який не відповідав фактичним обставинам.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Таким чином, на підставі досліджених у справі доказів суд дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_1 як керівника ПП «Альфа форест» у вчиненні передбаченого ч.1 ст.483 МК України порушення митних правил, тому він підлягає відповідальності в межах санкції цієї норми.

Санкція ч.1 ст.483 МК України передбачає, зокрема, накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у справі визначена двома експертними висновками, які відрізняються між собою.

Так, відповідно до висновку Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи СЛЕД Держмитслужби від 13.01.2026 № 1420003301-0010 ринкова вартість товару становить 796 526,68 грн, тоді як згідно з висновком Львівського НДІСЕ від 18.06.2026 № 1490-Е 751 915,51 грн.

Оцінюючи зазначені висновки, суд надає перевагу висновку Львівського НДІСЕ, оскільки він містить докладне обґрунтування застосованих підходів до визначення ринкової вартості товару, при цьому вартість пиломатеріалів наведена без врахування умов доставки та інших можливих витрат, пов`язаних з купівлею-продажем вказаних товарів. Натомість висновок СЛЕД Держмитслужби не містить посилань щодо неврахування супутніх витрат.

Таким чином, враховуючи доведеність вини у вчиненні передбаченого ч.1 ст.483 МК України правопорушення, його характер, конкретні обставини справи, пояснення ОСОБА_1 , відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил без їх конфіскації.

Не застосовуючи стягнення у вигляді конфіскації предметів порушення митних правил суд у даному випадку вважає, що таке додаткове стягнення є не пропорційним, порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, суперечить положенням ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуватиметься з принципом верховенства права.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі, а з врахуванням приєднаної до протоколу довідки митного органу витрати митниці на зберігання вилученого товару протягом 213 діб за курсом НБУ на дату розгляду справи в порядку ст.ст.519, 520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року № 731.

Керуючись ст.ст.515, 522 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 375957 (триста сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 15 копійок.

Штраф у розмірі 375957 (триста сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 15 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Вилучений за протоколом №0555/UA205000/2025 від 23.12.2025 товар «Пиломатеріали обрізні, дубові (дошка)» загальним об`ємом 18,930 м3 повернути ОСОБА_3 або іншій уповноваженій ПП «Альфа форест» особі.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці витрати по справі на зберігання товару в розмірі 102951 (сто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) гривня 15 копійок на рахунок UA488201720313231001201160491 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43958385, призначення платежу "за зберігання товарів").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь