Рішення № 138555526, 21.07.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1793/25

Провадження № 2/157/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

представника відповідача Мазурика П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 100844888 від 30.03.2021 в розмірі 43000 грн та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 30.03.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 100844888 в електронній формі та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

08 липня 2021 року згідно з умовами договору відступлення прав вимоги № 04Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 100844888 від 30.03.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно останнім набуто право вимоги до відповідача. Згідно з договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою і становить 43000 грн, із яких 10000 грн заборгованість за тілом кредиту та 33000 грн заборгованість за відсотками.

Позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача досудової вимоги про сплату заборгованості за договором № 100844888 від 30.03.2021.

Ухвалою судді від 15.10.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У поданому до суду 18.12.2025 відзиві представник відповідача зазначає, що відповідач позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними. Крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилався на Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН». Разом з цим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов отримання кредиту та інших послуг ТОВ «МІЛОАН», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в позовній заяві розмірі і порядку нарахування. Також позивачем не надано до суду примірника умов отримання кредитів ТОВ «МІЛОАН» в редакції від 30.03.2021 (момент укладення договору), з якими відповідач ознайомився, погодився з ними і усвідомлював, підписуючи кредитний договір. Відсутня і можливість ознайомлення із такими на сайті, розпорядником та наповнювачем якого є ТОВ «МІЛОАН».

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором зазначив, що наявні в матеріалах справи витяг з реєстрів боржників, акт прийомки-передачі, акт повернення права вимоги, форма повідомлення боржника про відступлення прав вимоги, акт приймання-передачі документації боржників, гарантійний лист не підтверджують перехід права вимоги за договором споживчого кредиту № 100844888 до позивача.

Також позивач не надав належні та допустимі докази того, що відповідач укладав з ТОВ «МІЛОАН» 30.03.2021 договір про споживчий кредит № 100844888, оскільки останній за формою не відповідає вимогам законодавства, не підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

У зв`язку з цим просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вважає відзив безпідставним та необґрунтованим. Відповідно до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021.

Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МІЛОАН», розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця. Цей кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Алгоритм дій щодо порядку укладення правочину, зокрема в електронній формі, дає підстави вважати доведеним належними доказами факт, що договір про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 був дійсно підписаний з ТОВ «МІЛОАН» саме відповідачем, а отже матеріали справи містять належні докази укладення даного правочину між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем.

ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов договору про споживчий кредит перерахувало відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 10000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 26357193 від 30.03.2021, яке сформоване ТОВ «МІЛОАН», долучене до позовної заяви та є належним і допустимим доказом у справі. Зміст зазначених документів свідчить про фактичну видачу кредитних коштів відповідачу.

Звертає увагу, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у первісного кредитора, у зв`язку з чим ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, оскільки такі документи є банківською таємницею, а також відповідно до п. 35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Отже, позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі за договором про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021, які були передані в рамках укладеного договору відступлення прав вимоги. Однак, відповідач порушив умови договору про споживчий кредит, кредит вчасно не повернув, а тому за умовами п. 2.3.1.2. кредитного договору відбулася автопролонгація, яка не може перевищувати 60 днів. Таким чином, заборгованість позичальника за договором про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 нарахована за період користування кредитом (з урахуванням пролонгації) становить 43000 грн. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань у строк, визначений договором та які б спростовували суму заборгованості. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось первісним кредитором на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами вищевказаного кредитного договору. Отже, позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним кредитним договором, тому позовні вимоги є законними та безперечними, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Також представник позивача зазначив, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, що підтверджують факт відступлення права вимоги до відповідача від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за договором про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021.

У зв`язку з цим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником позивача 10.02.2026 до суду подано письмові пояснення, де вона зазначає, що відповідачу було направлено від ТОВ «МІЛОАН» електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_2 , який особисто вказаний відповідачем у договорі про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021, одноразовий ідентифікатор U44072, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання SMS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у Розділі 6 Кредитного договору «Порядок укладення договору». Щодо зазначення одноразового ідентифікатора на договорі, файл із зашифрованим підписом було завантажено разом із позовом через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», проте, ані при відкритті/завантаженні в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» у форматі для перегляду, ані при друкуванні файлу він не відображається з питань збереження конфіденційності інформації. Разом з тим звертає увагу суду, що PDF-файл договору, який міститься в матеріалах справи, як додаток до позовної заяви, при завантаженні (не для перегляду в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», а саме при збереженні на пристрій) та відкритті за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення для читання PDF-файлів, дає змогу переконатися у наявності кваліфікованого електронного підпису. Крім того, такий файл містить одноразовий ідентифікатор, що візуалізується на першому аркуші договору про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021.

Таким чином, позивач до матеріалів справи долучив належні та допустимі докази укладення договору про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» і відповідачем, та відповідно доведено правомірність заявлених позовних вимог.

17.03.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку на подання додаткових доказів та долучення доказів до матеріалів справи, в якому вона зазначає, що для підтвердження укладення правочину в електронній формі позивач через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» додав до позовної заяви візуальну форму оригіналу електронного доказу у вигляді договору про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 з відповідними додатками до договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН», а також візуальну форму оригіналу електронного доказу Анкету-заяву на кредит № 100844888. У п. 10 Кредитного договору № 100844888 від 30.03.2021 зазначено паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків Відповідача, його номер телефону та адресу місця проживання. Зазначає, що необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації, кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа. Тому, якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на іншому носії (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

У поданих до суду представником позивача додаткових поясненнях у справі остання надала письмові техніко-правові пояснення щодо процедури перевірки одноразового ідентифікатора у договорі про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 року безпосередньо через підсистему «Електронний суд». Навела алгоритм перевірки документа у його первинному, захищеному від модифікації вигляді та зазначила, що такі дії є виключно локальними маніпуляціями з графічним відображенням файлу у конкретній програмі на конкретному ПК. Вони жодним чином не змінюють бінарний код самого файлу, який зберігається у базі даних Електронного суду, та не здатні знищити чи модифікувати цифровий слід підписання електронного договору.

Просить прийняти ці роз`яснення до розгляду та долучити їх до матеріалів справи, за наявності технічних сумнівів - здійснити безпосередній огляд договору про споживчий кредит № 100844888 у підсистемі «Електронний суд» за алгоритмом, наведеним у Розділі І цих пояснень.

У судових засіданнях суд, використовуючи запропонований позивачем алгоритм дій, намагався дослідити «зашифрований» одноразовий ідентифікатор на кредитному договорі, копію якого долучено до позовної заяви. У запропонований позивачем спосіб наявним програмним забезпеченням «Adobe Reader» дослідити не вдалось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 04.06.2026 було зобов`язано позивача надати оригінал електронного договору на зовнішньому носієві інформації із зазначенням програмного забезпечення, за допомогою якого може бути досліджена зашифрована інформація.

На виконання ухвали про витребування доказів позивач 08.07.2026 подав до суду заяву про неможливість надання оригіналу електронного договору та просив дослідити наявні у справі матеріали.

Представник позивача у судове засідання 21.07.2026 не з`явилась, у позовній заяві та поданих до суду заявах про розгляд справи без участі, остання з яких надійшла 20.07.2026, просила справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник Мазурик А.П. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що відповідач не пам`ятає, що брав кредит у ТОВ «МІЛОАН». Також ОСОБА_1 заперечує факт отримання ним СМС-повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Вважає, що позивач не довів належним чином укладення кредитного договору між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо укладення договору про споживчий кредит:

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 30 березня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100844888, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с. 21-24). Сума кредиту становить 10000 грн (п. 1.2 договору). Кредит надається загальним строком на 30 днів з 30.03.2021 року (строк кредитування) (п. 1.3 договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 29.04.2021 (п. 1.4 договору).

Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1. договору).

Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 Договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).

До зазначеного договору додано також анкету-заяву на кредит № 100844888 створену 30.03.2021 (а.с. 9), додатки № 1, 2 до нього, а саме графік платежів (а.с. 25) та паспорт споживчого кредиту № 100844888 (а.с. 25 зворот - 26).

Кредитний договір та додатки до нього було підписано електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора U44072, який 30.03.2021 був надісланий на номер мобільного телефону відповідача ( НОМЕР_2 ), що встановлено із довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс (а.с. 124).

Підписання договору одноразовим ідентифікатором також підтверджується хронологією вчинення дій щодо укладення кредитного договору (а.с. 122), інформацією з електронного файлу (а.с. 123), фотофіксацією із зображенням відповідача із розворотом паспорта громадянина України (а.с. 125).

Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останнього коштів 10000 грн, що стверджується платіжним дорученням 26357193 від 30.03.2021 року (а.с. 27), а також інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 30.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-251230/11361-БТ (а.с. 95) та випискою за договором № б/н за період 30.03.2021-02.04.2021 (а.с. 96), наданими на виконання ухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.12.2025.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення 30.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 100844888 у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та виконання ТОВ «МІЛОАН» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 10000 грн.

Суд зауважує, що під час судового розгляду не вдалось дослідити оригінал електронного кредитного договору або копію, що наявна у позивача. Встановлюючи факт укладення договору суд застосовує висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23. Зокрема Верховний Суд зауважує, що якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.

Під час дослідження долучених до позовної заяви доказів були виявлені «зашифровані» файли у вигляді одноразового ідентифікатора на PDF-примірнику договору, що не відображається при друку. Для об`єктивного дослідження цієї обставини за ініціативою суду було витребувано оригінал кредитного договору, проте виконати ухвалу суду не видалось можливим.

Суд зауважує, що під час з`ясування обставин щодо «зашифрованих» файлів, в учасників та суду не виникало сумнівів щодо цілісності та якості тексту кредитного договору, відображеного у PDF-документі. Представник відповідача при цьому заперечував проти укладення договору, а не його змісту, оскільки сам відповідач не пам`ятав, як укладав цей договір, смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором не отримував. Ці заперечення суд вважає спростованими долученими позивачем доказами. Зокрема й представник відповідача у судовому засіданні зауважив, що йому не відомий номер телефону ( НОМЕР_2 ), оскільки має інший номер відповідача, не підтвердив та заперечив, що цей номер використовувався відповідачем.

У постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 Верховний Суд також зазначає, що електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документа може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо.

Суд, дослідивши додані позивачем докази на підтвердження підписання договору одноразовим ідентифікатором, дійшов висновку про доведення факту підписання договору та відповідних додатків до нього.

Оскільки стороною відповідача заперечується сам факт укладення договору, а не його зміст, то суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер відповідача, що підтверджено належними та допустимими доказами

При цьому суд зауважує, що під час судового розгляду позивач не підтвердив правомірність використання «зашифрованих» файлів при подачі позову до суду. Такі дії позивача при подачі документів містять ознаки складу кримінального правопорушення, а саме введення в оману суду, тому підлягають оцінці в межах кримінального провадження. Одночасно зі складенням повного тексту цього рішення судом виноситься відповідна окрема ухвала, що не впливає на вирішення цього спору по суті.

Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом:

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 100844888, сформованою ТОВ «МІЛОАН» (а.с. 12), ОСОБА_1 на виконання умов договору кошти не сплачував, внаслідок чого станом на 28.06.2021 у нього виникла заборгованість у розмірі 43000 грн, з яких 10000 грн за тілом кредиту та 33000 грн за відсотками.

Суд не погоджується із зазначеним у відомості розрахунком в частині нарахування відсотків за користування кредитом, яке здійснювалося поза межами строку кредитування у розмірі, передбаченому п. 1.6 умов договору.

Згідно з п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3000 грн в грошовому виразі та 365.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 13000 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Проценти за користування кредитом: 3000 грн, які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору (п. 1.7 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2.2 договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3., запропонована позичальнику зі зниженою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлено п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Пунктом 2.3 договору передбачена пролонгація строку кредитування. Згідно з п. 2.3.1 договору продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1 Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства tengo.com.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Відповідно до п. 2.3.1.2 договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Згідно з актуальними висновками Великої Палати Верховного Суду зробленими у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, зокрема у пункті 128 можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Здійснивши тлумачення умов договору, суд дійшов висновку, що в укладеному кредитному договорі сторони передбачили нарахування відсотків за користування кредитом як правомірну поведінку позичальника. Позовна заява не містить обґрунтувань про нарахування процентів як міри відповідальності за порушення умов договору. Суд зауважує, що позивач не надав доказів активних дій позичальника щодо пролонгації договору на підставі п. 2.3.1.1 кредитного договору. Тому нарахування відсотків здійснювалось за «правомірне» користування кредитом протягом строку кредитування, який був односторонньо пролонгований кредитодавцем на 60 днів. Таке сумнівне продовження строку кредитування суд тлумачить проти кредитодавця, який не розмежував поняття «правомірних» відсотків за користування від «штрафних» відсотків за порушення зобов`язання. Розмежуванням нарахованих відсотків не здійснив і позивач при обґрунтуванні позовних вимог.

Суд констатує, що здійснення нарахування відсотків за користування кредитом поза межами визначного у п. 1.3 строку кредитування 30 днів та після визначеного у п. 1.4 терміну повернення кредиту - 29.04.2021, суперечить умовам договору, яким не обумовлено спеціальної міри відповідальності за порушення умов договору.

Беручи до уваги строк дії договору з 30.03.2021 до 29.04.2021, загальний розмір заборгованості відповідача за цим договором буде становити 13000 грн, з яких 10000 грн - тіло кредиту та 3000 грн нараховані відсотки, що прямо передбачено кредитним договором та додатками до нього.

Щодо переходу права вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

08.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» (Кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий Кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги № 04Т (а.с. 13-17).

Згідно з п. 1.1. договору відступлення прав вимоги, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаним у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Згідно з п. 2 договору факторингу під правом вимоги розуміється право грошової вимоги Кредитора до Боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між Кредитором та Боржниками Кредитних договорів та підтверджується документацією.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.2.4 договору факторингу у відповідності до умов цього Договору Кредитор передає (відступає) новому Кредиторові Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок укладення з Боржниками Кредитних договорів та надання Кредитором Боржникам кредитних коштів, та які входять до Портфелю Заборгованості. Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються, складає 56 615 059,83 грн станом на дату підписання Сторонами цього Договору. Оформлення відступлення Права Вимоги відбувається в наступному порядку. За цим Договором Кредитор передає, а Новий Кредитор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості. Для підтвердження дійсності Прав Вимоги, що відступаються, Кредитор надає Новому Кредиторові Документацію в порядку, передбаченому цим Договором. Права вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Новим Кредитором та Кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Прав Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Прав Вимоги у цих випадках не вимагається. Відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників.

Згідно з п. 7.1 зазначеного договору Новий Кредитор протягом п`яти робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 2 274 676,46 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 8.2 договору відступлення прав вимоги факт здійснення між Сторонами приймання-передачі Документації підтверджується відповідним Актом приймання-передачі (Додаток № 5 до цього Договору), підписаним особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної зі Сторін.

Платіжними інструкціями № 1242 від 12.07.2021 (а.с. 31), № 1254 від 15.07.2021 (а.с. 31 зворот), № 1297 від 22.07.2021 (а.с. 32) № 1317 від 29.07.2021 (а.с. 32 зворот), № 1354 від 05.08.2021 (а.с. 33), витягом з додатку до договору факторингу № 04Т від 08.07.2021, який сформований 19.08.2025 (а.с. 11), ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підтверджується набуття права грошової вимоги до відповідача в сумі 43000 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33000 грн - заборгованість за відсотками.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про погашення кредитної заборгованості на підставі ст. 530, 512, 516 ЦК України, де повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 100844888 від 30.03.2021 новому кредитору - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а також про необхідність сплатити заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 43000 грн (а.с. 29), однак на цей час борг не сплачений.

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 відбувся у встановленому законодавством порядку. Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 13000 грн, що встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідача саме у такому розмірі.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності доказів належного відступлення права вимоги за кредитним договором є безпідставними та спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами, які є належними, допустимими та достатніми для підтвердження відступлення права вимоги у цій категорії справ.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 підтверджена розрахунком, здійсненим на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 30,23 % (13000 х 100% : 43000), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору в розмірі 732,29 грн (2422,40 грн х 30,23%).

Керуючись ст. 81, 89, 141, 262-265 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100844888 від 30.03.2021 у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» частину сплаченого судового збору в розмірі 732 (сімсот тридцять дві) гривні 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 27.07.2026.

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ