Рішення № 138553342, 28.07.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1624/25

Провадження № 2/743/188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Макаревича Я. М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.09.2018 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 2020331485 на придбання товару (POS-кредит).

Акціонерне товариство «ОТП БАНК» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику кредитні кошти на придбання товару шляхом їх перерахування продавцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1».

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договорів факторингу:

11.12.2020 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 11/2/20;

11.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 437/ФК-20;

12.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 12/4/21.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6 407,69 гривень: тіло кредиту 3 325,41 гривень, прострочені проценти 0,32 гривень, комісія 3 081,96 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

ТОВ «Цикл фінанс» звернулося до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.03.2026. Витребувано від АТ «ОТП Банк» розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 за кредитним договором № 2020331485 від 01.09.2018.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03.03.2026 повторно витребувано від АТ «ОТП Банк» вищезазначену інформацію. Оголошено перерву у справі до 17.04.2026.

24.03.2026 від АТ «ОТП Банк» надійшла інформація, що була витребувана судом.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.07.2026.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Ухвалою від 28.07.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 01.09.2018 у місті Києві між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) у письмовій формі укладено кредитний договір № 2020331485 про надання споживчого кредиту на придбання товару (продукт «Ельдорадо 0-18-24», POS-кредит).

За умовами договору позичальнику надано споживчий кредит у загальному розмірі 17 122,00 гривень, з яких 16 822,00 гривень на придбання товару та 300,00 гривень на оплату додаткової послуги; строк кредитування 24 місяці, з остаточною датою повернення кредиту 01.09.2020; процентна ставка 0,01 % річних, фіксована.

Кредитний договір передбачає сплату позичальником щомісячної комісії («Плата по кредиту») у розмірі 513,66 гривень. Згідно з розрахунком заборгованості таку комісію нараховано за шість платіжних періодів з 01.04.2020 по 01.09.2020 на загальну суму 3 081,96 гривень.

На виконання умов договору Акціонерне товариство «ОТП БАНК» надало позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування продавцю товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», що підтверджується матеріалами справи.

Позичальник частково виконував зобов`язання, вносячи щомісячні платежі. За випискою по рахунку останнє зарахування коштів у погашення заборгованості відбулося 03.01.2020, після чого платежі припинилися.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним Акціонерним товариством «ОТП БАНК» станом на 10.12.2020, заборгованість за кредитним договором становить 6 407,69 гривень, а саме: 3 325,41 гривень заборгованість за тілом кредиту, 0,32 гривень заборгованість за процентами, 3 081,96 гривень заборгованість за комісією; заборгованість за пенею відсутня.

Право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача на підставі послідовних договорів факторингу.

11.12.2020 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 11/2/20. Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього договору загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2020331485 складає 6 407,69 гривень, а саме: 3 325,41 гривень заборгованість по кредиту, 0,32 гривень заборгованість по відсотках, 3 081,96 гривень заборгованість по комісії.

11.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 437/ФК-20. Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього договору загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2020331485 складає 6 407,69 гривень, а саме: 3 325,41 гривень заборгованість по кредиту, 0,32 гривень заборгованість по відсотках, 3 081,96 гривень заборгованість по комісії.

12.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 12/4/21. Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього договору загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2020331485 складає 6 407,69 гривень, а саме: 3 325,41 гривень заборгованість по кредиту, 0,32 гривень заборгованість по відсотках, 3 081,96 гривень заборгованість по комісії.

Таким чином, на підставі договору факторингу № 12/4/21 від 12.04.2021 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2020331485 у тому обсязі, який існував на момент переходу цього права, у розмірі 6 407,69 гривень, а саме: 3 325,41 гривень заборгованість по кредиту, 0,32 гривень заборгованість по відсотках, 3 081,96 гривень заборгованість по комісії.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Згідно з частиною 2 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Факт підписання договору власноручно відповідачем підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що підпис на кредитному договорі не належить відповідачу.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець не має права встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які платежі, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю, які не передбачені цим Законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 констатувала, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності послуг, які за законом мають надаватися безоплатно (зокрема, інформації про стан кредитної заборгованості частотою один раз на місяць), є нікчемною за частинами 1, 2 статті 11 і частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію щодо нікчемності умови про сплату комісії, не пов`язаної з конкретною послугою, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду висловила в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, кредитний договір передбачає стягнення з позичальника щомісячної комісії в розмірі 513,66 гривень за обслуговування кредиту («Плата по кредиту»). При цьому кредитний договір не містить переліку конкретних додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які стягується ця комісія.

За частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування. Водночас за частинами 1, 2 статті 11 цього Закону кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати позичальникові інформацію про стан кредиту на його вимогу не частіше одного разу на місяць. Згідно з частиною 5 статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 констатувала, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальникові та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію раніше висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За цих обставин умова кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемною, а вимога позивача про її стягнення в розмірі 3 081,96 гривень задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У цій справі право вимоги до позивача перейшло через три послідовні договори відступлення:

договір 1 договір від 11.12.2020 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»;

договір 2 договір від 11.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП»;

договір 3 договір від 12.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» і позивачем.

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цих міркувань суд оцінив кожну ланку ланцюга за такими критеріями: повноваження сторін кожного договору, правова природа кожного договору; дійсність переданої вимоги на момент укладення кожного договору; відповідність обсягу права вимоги по кожній ланці; документальне підтвердження кожного переходу.

Перевіривши кожну ланку, суд дійшов висновку, що ланцюг переходу права вимоги є безперервним: сторонами кожного договору були належні суб`єкти, обсяг вимоги відповідає попередній ланці, документальне підтвердження надане за всіма ланками. Право вимоги в обсязі, заявленому позивачем, на момент звернення до суду йому належить.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подала, наявність та розмір заборгованості не оспорила, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростувала. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надала. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подала.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростував, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких Акціонерне товариство «ОТП БАНК» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконала.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.09.2018 № 2020331485 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 3 325,73 гривень з мотивів, наведених вище в розділі IV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 3 081,96 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 422,40 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 6 407,69 гривень, з яких задоволено 3 325,73 гривень, що становить 51,90 % від заявлених вимог (3 325,73 / 6 407,69 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 257,23 гривні (2 422,40 ? 51,90 %).

Позивач заявив до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень, на підтвердження чого надав такі документи: договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025, додаткову угоду № 2020331485 від 14.11.2025, акт про надання правничої допомоги № 2020331485 від 14.11.2025 та детальний опис виконаних адвокатом робіт від 14.11.2025.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, включають витрати на професійну правничу допомогу. За змістом частин 1 і 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Витрати на формування додатків до позовної заяви (письмових доказів) у розмірі 500 гривень не підлягають відшкодуванню. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 31 липня 2024 року у справі № 758/11022/21: заява сторони про подання доказів понесених витрат, а також процесуальні заяви і клопотання, що готуються самим адвокатом для суду в інтересах своєї сторони, не є правничою допомогою у розумінні статті 137 ЦПК України, а становлять процесуальні дії адвоката як представника, тому витрати на їх підготовку не підлягають окремому відшкодуванню.

З урахуванням викладеного, документально підтвердженими та такими, що належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в розмірі 51,90 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 297,50 гривні (2 500 ? 51,90 %).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8) заборгованість за кредитним договором від 01.09.2018 № 2020331485 у розмірі 3 325 (три тисячі триста двадцять п`ять) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 297 (одна тисяча двісті дев`яносто сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 23 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 28.07.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ