Рішення № 138552770, 27.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5313/25

Провадження № 2/589/954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2025р. ТОВ «Споживчий центр» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №14.08.2024-100000465 від 14.08.2024р. в розмірі 28277,26 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., по процентах в розмірі 12600 грн., нарахованих за період з 14.08.2024р. по 31.12.2024р., по комісії за надання кредиту в сумі 1177,26 грн, неустойки в розмірі 4500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.08.2024р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 14.08.2024-100000465, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит розмірі 10000 грн. строком на 140 днів. Проте, відповідач свої зобов`язання перед позивачем не належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 28277,26 грн.

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, останнє поштове відправлення було вручене 23.12.2025, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.

Станом на 27.07.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.08.2024р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ТОВ «Споживчий центр», Кредитодавець) та відповідачем (Позичальник) укладено кредитний договір № 14.08.2024-100000465 (далі Кредитний договір), виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Так, відповідно до п. 1.1 пропозиції позивача про укладення кредитного договору (оферти) дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Підписання споживачем даної пропозиції (оферти) передбачає надання його згоди на зазначені умови надання споживчого кредиту (п. 1.13 оферти).

Відповідно до п.2.3.3 оферти Позичальник в особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір.

Згідно з п.2.3.6 оферти Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом, одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищезазначеному порядку.

Відповідач підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору відповідно до оферти позивача, а також підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 14.08.2024-100000465 від 14.08.2024р., з якою вона попередньо ознайомилась. Акцептовані нею істотні умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті. Всі документи були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е987 /а.с. 30-37/.

Таким чином електронний договір, що був укладений між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до умов укладеного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу на умовах, визначених договором, кредит у розмірі 10000,00 грн., строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту була обумовлена сторонами 31.12.2024р. Пунктом 3.2 оферти передбачено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Сторони домовилися про сплату за користування кредитом процентів у такому розмірі: процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, та комісії, пов`язаної з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 2000 грн. 00 коп.

Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 10000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №43-3010 від 30.10.2025, відповідно до якого 14.08.2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 480526103, призначення платежу: видача за договором кредиту № 14.08.2024-100000465 / а.с. 19/.

В свою чергу, як зазначено вище, відповідач мав повернути кредитні кошти до 31.12.2024р., а також сплатити у вищевказаному розмірі проценти за користування ними.

Крім того, відповідач була зобов`язана сплатити і комісію за надання кредиту за кредитним договором, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, відповідно до умов кредитного договору, сторонами було обумовлено одноразову сплату комісії за надання кредиту в розмірі 20% від суми виданого кредиту в розмірі 2000 грн.

Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови договору, суд приходить до висновку про правомірність встановлення одноразової комісії за надання кредиту у даному договорі, та відсутність підстав, передбачених ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», для визнання цих договірних умов нічемними, як таких, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.

Відповідний висновок не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За доводами позову відповідач сплатила частково по кредитному договору суму 2722,74 грн. Проте, як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості в порушення умов кредитного договору, вимог ст.ст. 525, 526, 1054 ЦК України відповідач належним чином не виконувала своїх договірних зобов`язань щодо повернення кредиту у строки, передбачені договором, та сплати процентів, внаслідок чого станом на 31.12.2024 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за основним боргом в сумі 10000 грн., заборгованість по процентам 12600 грн., нарахованим в межах строку кредитування (за період з 14.08.2024 року по 31.12.2024 року), заборгованість за комісією 1177,26 грн /а.с. 20/.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості ОСОБА_1 у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

З дослідженого розрахунку вбачається також нарахування позивачем неустойки за неналежне виконання відповідачем договірних умов за кредитним договором, але суд звертає увагу позивача на наступне.

З 24.02.2022р. на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за неустойкою, нарахована у період воєнного стану у сумі 4500 грн 00 коп. є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково у загальній сумі 23777 грн 26 коп.

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно обсягу задоволених вимог у розмірі 2037 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» /код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032/ заборгованість за кредитним договором № 14.08.2024-100000465 від 14.08.2024 року в розмірі 23777 грн 26 коп. /двадцять три тисячі сімсот сімдесят сім грн 26 коп./ та судовий збір в сумі 2037 грн 00 коп. /дві тисячі тридцять сім грн 00 коп./.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова