Рішення № 138552605, 28.07.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3688/26

Провадження № 2-а/577/64/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевська І.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом адвоката Іванцова Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: поліцейський Конотопського РВП ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції Грудій Ігор Сергійович про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Іванцов А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним адміністративним позовом. В позовній заяві вказує, що 24.06.2026 року поліцейським Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Грудієм І.С. винесено постанову серії ЕНА №7435993, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Зазначив, що 24.06.2026 року о 18:21 год., ОСОБА_1 в с. Підлипне по вул.. Червоній керувала електромопедом «Гангстер» з потужністю двигуна 2,8 кВт, не маючи посвідчення водія категорії А1 на право керування транспортним засобом, чим порушила, п.2.1.а Правил дорожнього руху.

В заяві вказував, що 24.06.2026 року о 18:21, ОСОБА_1 в с. Підлипне по вул.. Червоній керувала електромопедом «Гангстер» з потужністю двигуна 2,8 кВт, який в розумінні Правил дорожнього руху України не відноситься до механічних транспортних засобів. Законодавством не заборонено керування таким транспортним засобом без посвідчення водія.

Покликаючись на те, що вищевказаного правопорушення ОСОБА_1 , не вчиняла, просив скасувати постанову серії ЕНА №7435993від 24.06.2026 року в справі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року постановлено про розгляд справи з проведенням судового засідання без повідомлення (виклику) виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву.

Як вбачається з відзиву, поданого 13.07.2026 року представником відповідача Грищенком В.Л. 24.06.2026 року о 18:21 год., ОСОБА_1 в с. Підлипне по вул.. Червоній керувала електромопедом «Gangster р» не маючи посвідчення водія категорії А1 на право керування транспортним засобом. В ході спілкування зі ОСОБА_1 було встановлено, що в неї відсутнє посвідчення водія відповідної категорії А1, яке відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 року № 340 (в редакції постанови КМУ від 20.05.2009 року №511).

Так, відповідно до п.2 Положення № 340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно п. 3 Положення № 340 серед іншого визначено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Поліцейським було встановлено, що потужність електромопеда становить 2,8 кВт.

Оскільки ОСОБА_1 не мала посвідчення водія відповідної категорії, що підтверджується відео з бодікамери поліцейського, на останню було складено постанову серії ЕНА №7435293 від 24.06.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов до задоволення не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.06.2026 року поліцейським Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Грудієм І.С. винесено постанову серії ЕНА №7435993, якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Зі змісту копії постанови вбачається, що 24.06.2026 року о 18:21 год., ОСОБА_1 в с. Підлипне по вул.. Червоній керувала електромопедом «Gangster» з потужністю двигуна 2,8 кВт, не маючи посвідчення водія категорії А1 на право керування транспортним засобом, чим порушила, п.2.1.а Правил дорожнього руху.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122, статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно долученого до позовної заяви гарантійного, в якому зазначено технічні характеристики транспортного засобу, мопед марки «Billgery Gangster 2800W» обладнаний електродвигуном потужністю 2,8 кВТ.

За приписами ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п.2.1(а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен при собі мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п.2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: зокрема, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Із наведених положень слідує, що законодавець розрізняє загальне поняття «транспортний засіб» та його різновид «механічний транспортний засіб», який відзначається наявністю двигуна внутрішнього згорання, а також вищою потужністю електродвигуна. Транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Водночас, Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Правилами дорожнього руху, зокрема п.2.4 визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також (п.а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно пп. «а» п. 2.1. ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано, зокрема: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку (ч.2 ст.15 цього Закону).

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також інші документи, передбачені законодавством.

Порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 року № 340 (в редакції постанови КМУ від 20.05.2009 року №511) (надалі Положення).

Так, відповідно до пункту 2 Положення, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

У пункті 3 Положення передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються, зокрема, на категорії: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Таким чином, керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1.

Із системного аналізу вищезазначених норм, судом встановлено, що ОСОБА_1 керувала механічним транспортним засобом, обладнаним електродвигун потужністю до 4 кВт, а тому водій даного транспортного засобу, зобов`язана мати під час керування посвідчення водія відповідної категорії.

Частиною 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи, що транспортний засіб мопед марки «Billgery Gangster 2800W» обладнаний електродвигуном потужністю 2,8 кВТ, яким керувала позивач, хоч і не є механічним, адже обладнаний електродвигуном потужністю менше 3 кВт, проте являється двоколісним транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеда. При цьому, водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності, в той час як ч. 2 ст. 126 КУпАП поширює свою дію на водіїв усіх транспортних засобів (в тому числі і тих, для керування якими встановлено обов`язок мати посвідчення водія на право керування ТЗ відповідною категорією, зокрема категорії А1), а не лише механічних транспортних засобів.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП не є бланкетною чи відсильною та навпаки у ній безпосередньо перераховані усі ознаки вказаного адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює твердження позивача про те, що мопед не є механічним транспортним засобом та відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки відповідно до п.2.13 ПДР України та п. 3 Положення, позивач для керування транспортним засобом, обладнаним електродвигуном потужністю до 4 кВт, зобов`язана мати посвідчення водія категорії «А1» та, у відповідності до п.2.4 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух», на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія відповідної категорії (Аналогічна позиція наведена у постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 року № 489/7485/23, від 17.12.2024 року № 523/6237/24, а також Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року № 216/6817/24).

За наведеного, суд доходить висновку, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7435993 від 24.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП винесена уповноваженою особою органу Національної поліції після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин вчинення правопорушення з врахуванням усних пояснень ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженим відеозаписом, долученим до відзиву.

А тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7435993 від 24.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 244-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову адвоката Іванцова Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: поліцейський Конотопського РВП ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції Грудій Ігор Сергійович про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Сумській області, юридична адреса: м. Суми , вул.. Герасима Кондратьєва, 23, ЄДРПОУ: 40108777.

Третя особа: поліцейський Конотопського РВП ГУНП в Сумській області старший сержант поліції Грудій Ігор Сергійович, юридична адреса, м. Конотоп, пр.. Миру,14.

Суддя Рідзевська І. О.