Рішення № 138552578, 28.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/7433/26

Провадження №2/592/2491/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого - судді Шияновської Т.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 07.03.2025-100000734 від 07.03.2025 у розмірі 9300 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 07.03.2025-100000734, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн строком на 140 днів зі сплатою процентів.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9300 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн, процентам в розмірі 4200 грн, комісії 600 грн, неустойки 1500 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Ухвалою суду від 07.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 в поданій заяві, посилаючись на скрутний матеріальний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також те, що наразі виконує обов`язки військової служби та не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, просить суд переглянути розмір нарахованої заборгованості по відсоткам та іншим платежам, а також розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Так, 07.03.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді було укладено кредитний договір № 07.03.2025-100000734, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 3000 грн; строк на який надано кредит 140 днів; дата повернення кредиту 24.07.2025; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

Пунктом 7 договору передбачено сплату споживачем комісії, розмір якої складає 20 % від суми кредиту та становить 600 грн; комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні; нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Пунктом 15 договору передбачено сплату споживачем неустойки у розмірі 30 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язань.

Кредитний договір № 07.03.2025-100000734 від 07.03.2025 відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е177.

З листа ТОВ «УПР» від 21.04.2026 № 1-2104 вбачається, що 07.03.2025 о 10:57:01 успішно перераховано кошти в сумі 3000 грн. на карту № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 , отримавши кредит, своїх зобов`язань не виконав у зв`язку із чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 9300 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн, процентам в розмірі 4200 грн, комісії 600 грн, неустойки 1500 грн.

У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України відповідач не надав доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконувалися умови кредитного договору в частині погашення заборгованості перед позивачем за отриманий кредит, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість по кредиту у розмірі 7800 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн, процентам 4200 грн, комісії 600 грн.

Водночас, позовна вимога про стягнення неустойки в сумі 1500 грн задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З долучених до матеріалів справи копій посвідчення серії НОМЕР_3 від 09.03.2017, довідок командира в/ч НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з 2016 по 2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Донецькій області, м. Курахове, м. Маріуполь. Наразі відповідач ОСОБА_1 зарахований до складу добровольчого формування №2 Сумської міської територіальної громади на підставі контракту від 28.01.2023 та відповідно до довідки командира цього добровільчого формування від 22.06.2026 ОСОБА_1 залучається до виконання завдань із захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Передбачена п. 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільга щодо не нарахування процентів за користування кредитом розповсюджується виключно на військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, яким відповідач ОСОБА_1 станом на момент укладення кредитного договору та строку його дії не був.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження його скрутного матеріального стану, в зв`язку з чим клопотання про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2232,98 грн (7800 грн. х 2662,40 грн : 9300 грн).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.03.2025-100000734 від 07.03.2025 у сумі 7800 грн, а також судові витрати в сумі 2232,98 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», м. Київ, вул. Саксаганського 133-а, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складене 28.07.2026.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА