Рішення № 138552252, 27.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3613/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Босал Мануфактуринг Україна" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000053/2 від 19.02.2026.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400020/2026/000007 від 19.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до митного оформлення 18.02.2026 подано електронну митну декларацію ІМ40ДЕ 26UA400020001178U3, де визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу №735-BZ від 17.12.2025. За результатами перевірки митний орган прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2026/000053/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400020/2026/000007. Підставою прийняття спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивач вважає, що митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли визначити та перевірити усі числові значення складових митної вартості, зважаючи на що, прийняті відповідачем акти є необґрунтованими.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та іншим законодавством України. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару, який ввозився позивачем на митну територію. Зважаючи на це, позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усували виявлені розбіжності і сумніви. Проте позивач не усунув розбіжності та не підтвердив включення окремих складових митної вартості товарів.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 18.03.2026 суд відкрив провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 30.03.2026 суд залишив без руху адміністративний позов після відкриття провадження.

Ухвалою від 03.04.2026 суд продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Босал Мануфактуринг Україна" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17.12.2025 між позивачем (Покупець) та компанією «POSCO-ITPC S.p.A», Italy укладений контракт купівлі-продажу №735-BZ від 17.12.2025, згідно з яким Продавець продасть, а Покупець купить для особистих виробничих потреб плоский прокат (листова сталь) в рулонах для виробництва вихлопних систем автомобілів (Товар). Номенклатура, кількість і вартість товарів для кожної конкретної поставки будуть відображені у відповідних додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом 18.02.2026 ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» здійснювався імпорт товарів, через митну територію України, та подана до Хмельницької митниці на оформлення електронна митна декларація типу ІМ40ДЕ 26UA400020001178U3 з метою митного оформлення товарів походженням з країни Італія.

Митна вартість товарів визначена декларантом за основним методом за ціною контракту купівлі-продажу №735-BZ від 17.12.2025 відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) у розмірі: 4658,8500 € вартість товару 1 відповідно до інвойсу № SN202600008 від 12.02.2026 (4658,8500 EUR * 51.1695 грн./eur. Сума у грн. 238391,0250); вартість транспортних витрат відсутня у покупця (імпортера), доставка до митної території України врахована у вартість товару, та 17293,8800€ вартість товару 2 (17293,8800EUR * 51.1695 грн./eur. Сума у грн.884919,1926); вартість транспортних витрат відсутня у покупця (імпортера), доставка до митної території України врахована у вартість товару.

До митного оформлення позивачем подано документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, а саме:

- Контракт №735-BZ між ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» та компанією «POSCO-ITPC S.p.A» Italy від 17.12.2025;

- Додаток № 1 до контракту Специфікація товару від 04.02.2026;

- Рахунок-фактура (інвойс) №SN202600008 від 12.02.2026;

- Рахунок-проформа №01/26 від 04.02.2026;

- Коносамент WYGSPMP2519602 від 26.10.2025;

- Сертифікат якості GAL2510406 від 21.10.2025

- Сертифікат якості GAL2510471 від 24.10.2025;

- Пакувальний лист (накладна на доставку) F126021000002 від 12.02.2026;

- Автотранспортна накладна б/н від 13.02.2026;

- Сертифікат про походження товару К001-25-0608667 від 29.10.2025;

- Комерційний документ замовлення на закупівлю POSCO-IT 01/2026 від 13.01.2026;

- Комерційний документ комерційна пропозиція (лист номінація від 22.09.2025) б/н від 05.11.2025;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті «Ukrsibbank» № 19 від 06.02.2026, виконано банком 09.02.2026;

- Договір про надання послуг митного брокера №656-BZ від 12.10.2022;

- Заява про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів встановлених Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» б/н від 18.02.2026;

- Електронний сертифікат про не преференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу, що видала сертифікат № C262K0065019 від 17.02.2026;

- Лист про походження товару б/н від 19.11.2025;

- Технічний опис товару №96 від 16.02.2026;

- Копія митної декларації країни відправлення 26IT5D701BB69727BO від 14.02.2026;

- Митна декларація типу ІМ40ДЕ 26UA400020001178U3 від 18.02.2026.

Під час митного оформлення митної декларації ІМ40ДЕ 26UA400020001178U3 від 18.02.2026 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості товару.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ, а саме: проформи-інвойсу, замовлення, копії митної декларації країни відправлення, рахунків та банківських платіжних документів щодо транспортних витрат, а також документів, що підтверджують складові митної вартості, документи на ліцензування та страхування товару.

Крім того, митним органом зазначено про наявність розбіжностей у країні постачальника, а саме: у всіх документах вказано країна Італія, а в електронному інвойсі Німеччина.

На вимогу інспектора митного поста «Кам`янець-Подільський» надано відповіді митного брокера ТОВ «Мафлєр» №7 та №8 від 18.02.2026, та повідомлено про відсутність інших додаткових документів, оскільки ним було подано повний пакет документів, інших не передбачалось ні умовами контракту ні вимогами Митного законодавства.

За результатами перевірки митної декларації ІМ40ДЕ 26UA400020001178U3 від 18.02.2026 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400020/2026/000007 від 19.02.2026, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000053/2 від 19.02.2026, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України.

Митний орган обґрунтував своє рішення наступним: "Відповідно до частини 1 статті 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Частиною 5 даної статті передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів серед іншого має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- заявлений рівень митної вартості товару №1 - 1,0150 євро/кг, №2 - 1,0405 євро/кг не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів 1,6779 євро/кг та 1,7970 євро/кг відповідно. Крім того, рівень митної вартості товарів декларантом коригувався самостійно в попередні періоди;

- ідентичні товари, що поставляються від того ж виробника на умовах поставки FCA імпортуються за значно вищою вартістю;

- в копії митної декларації країни відправлення зазначено країну походження повару, яка не відповідає країні походження, заявленій до митного оформлення та зазначеній в документах, що підтверджують країну походження товару,

- умови поставки, зазначені в замовленні не відповідають замовленим умовам поставки та передбачених іншими поданими документами;

- за результатами митного огляду виявлено розбіжності між поданими документами та інформацією зазначеною у електронному інвойсі, а саме: в графі 14 та 15 ЕМД декларант зазначив торгівельну країну «Італія», також в інвойсі №SN202600008 від 12.06.2026 зазначено що торгівельною країною є Італія. Натомість в електронному інвойсі - товар № 2, декларант зазначає торгівельну країну «Німеччина»,

- платіжна інструкція не містить підпису платника, передбаченого формою документа. Також, подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме, витрат на транспортування.

Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів. Згідно частини 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товарів, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) зважаючи на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 17.02 2026 №26UА400020001144U3 (1,6779 євро/кг), згідно з якою здійснено митне оформлення товару: «Прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки менш як 600 мм, з іншим покриттям алюмінієм: поздовжньо порізана, гарячеалюмінірована, марки DX52D+AS 120 NACO», вагою 4110 кг, що імпортувалась на умовах поставки FCA, згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 1,6779 євро/кг. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів та не залежить від кількості та комерційних рівнів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки митницею використано інформацію щодо митної вартості подібних товарів, які задекларовані з урахуванням вартості доставки товарів до місця ввезення їх на митну територію України. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 12.01.2026 №26UA400020000241U0 (1,7970 дол. США/кг), згідно з якою здійснено митне оформлення товару: «Прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600мм або більше, з іншим покриттям алюмінієм: поздовжньо порізана сталь, гарячеалюмінірована, марки DX52D+AS 120 NACO», вагою 1200 кг, що імпортувалась на умовах поставки FCA, згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 1,7970 євро/кг. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів та не залежить від кількості та комерційних рівнів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки митницею використано інформацію щодо митної вартості подібних товарів, які задекларовані з урахуванням вартості доставки товарів до місця ввезення їх на митну територію України. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.".

Вважаючи оскаржене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною 1 статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм слідує, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Згідно з частинами 1, 2 статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Позивач вважає, що разом із митною декларацією типу ІМ40ДЕ №26UA400020001178U3 від 18.02.2026 ним поданно повний пакет документів, а також додаткові документи на вимогу інспектора митного контролю, відповідно за якими можливо встановити митну вартість товару, зокрема подано: Контракт №735-BZ між ТОВ «Босал Мануфактуринг Україна» та компанією «POSCO-ITPC S.p.A» Italy від 17.12.2025; Додаток № 1 до контракту Специфікація товару від 04.02.2026; Рахунок-фактура(інвойс) №SN202600008 від 12.02.2026; Рахунок-проформа №01/26 від 04.02.2026; Коносамент WYGSPMP2519602 від 26.10.2025; Сертифікат якості GAL2510406 від 21.10.2025; Сертифікат якості GAL2510471 від 24.10.2025; Пакувальний лист (накладна на доставку) F126021000002 від 12.02.2026; Автотранспортна накладна б/н від 13.02.2026; Сертифікат про походження товару К001-25-0608667 від 29.10.2025; Замовлення на закупівлю POSCO-IT 01/2026 від 13.01.2026; Комерційна пропозиція (лист номінація від 22.09.2025) б/н від 05.11.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті «Ukrsibbank» №19 від 06.02.2026, виконано банком 09.02.2026; Договір про надання послуг митного брокера №656-BZ від 12.10.2022; Заява про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів встановлених ЗУ «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» б/н від 18.02.2026; Електронний сертифікат про не преференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу, що видала сертифікат № C262K0065019 від 17.02.2026; Лист про походження товару б/н від 19.11.2025; Технічний опис товару № 96 від 16.02.2026; Копія митної декларації країни відправлення 26IT5D701BB69727BO від 14.02.2026; що відповідає вимогам частини 10 статті 58 МК України щодо включення витрат на транспортування до місця ввезення.

За наданими до митного органу документами жодних відхилень у числових значеннях не було, фактично єдине зауваження зводиться до того що в одному електронному інвойсі товар №2, декларант зазначив торгівельну країну «Німеччина».

Суд встановив, що зазначене є технічною опискою при заповнені рахункуфактури, та жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості товару.

Щодо відсутності підписів на платіжній інструкції слід зазначити, що платіжна інструкція формується через електронний банкінг та подається на виконання (проведення платежу) до банку, на ній міститься відтиск банку про виконання платіжної інструкції №19 від 06.02.2026 та засвідчується електронним підписом, підпис платника та надавача платіжних послуг проставляється у разі фізичного подання до виконання через касу банку, у випадку подання шляхом електронного банкінгу достатньо електронного підпису.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2022 у справі №520/10486/19 зазначив, що різниця між задекларованою вартістю та довідковими даними інформаційних баз не є достатньою підставою для відмови у застосуванні методу за ціною договору.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №380/14436/21, від 12.03.2024 у справі №640/11779/22 та від 22.05.2024 у справі №420/10972/23, де підкреслено, що дані ЄАІС мають виключно допоміжний характер і не можуть підміняти собою належні докази недостовірності вартості операції.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2022 у справі №826/12116/18 вказав, що неподання документів, не передбачених статтею 53 МК України, не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості.

Позивач вважає, що згідно вимог МК України, посилання митного органу про розбіжності у зазначенні виробника у інвойсах, то такі неточності не впливають на числове значення митної вартості

Верховний Суд у постанові від 16.01.2025 у справі №160/21845/23 наголосив, що формальні неточності в товаросупровідних документах не є підставою для відмови у застосуванні методу за ціною договору, якщо вони не впливають на числові значення складових митної вартості.

В свою чергу застосована митним органом стаття 64 МК України визначає резервний метод:

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

4. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта зобов`язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Суд зазначає, що доцільність застосування резервного методу, передбачених статтею 64 МК України допускається митним органом лише за умови доведеної неможливості застосування попередніх методів із наведенням відповідного аналізу і коригувань.

В оскаржуваному рішенні №UA400000/2026/000053/2 митний орган обмежився посиланням на інші митні декларації (№26UA400020001144U3, №26UA40002000241U0) без аналізу тотожності товарів, умов поставки, комерційного рівня, обсягів партії та без здійснення коригувань, що суперечить вимогам статей 59-64 МК України та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07.06.2023 у справі №380/14436/21 та від 12.03.2024 у справі №640/11779/22.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 77 КАС України), а в справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення (частина 2 статті 77 КАС України)

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вказані у рішенні про коригування митної вартості обставини не свідчать про неподання позивачем документів, визначених статтею 53 МК України, не доводять недостовірність поданих відомостей та не містять належного розрахунку скоригованої митної вартості

Наявність в базах митного органу інформації про те, що подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17, від 02.07.2020 у справі №804/2061/17, де Суд зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості

Зі змісту досліджених документів, суд не встановив такі розбіжності, які б прямо впливали на правильність визначення митної вартості товарів за основним методом.

Враховуючи це, суд не погоджується з тим, що документи, подані до митного оформлення, не містили підтверджених числових значень складових митної вартості.

Позивач під час митного оформлення надав документи, які ідентифікували оцінювані товари, містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України. та як наслідок, у митного органу не було достатніх підстав для висновку про не підтвердження числових значень складових митної вартості.

Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не обґрунтував належними доказами, чому митна вартість була визначена ним саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого була взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про недотримання вимог статті 55 МК України щодо обґрунтованості рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є необґрунтованими та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 12250,62 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Босал Мануфактуринг Україна" до Хмельницької митниці задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000053/2 від 19.02.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400020/2026/000007 від 19.02.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Босал Мануфактуринг Україна" судові витрати (судовий збір) в розмірі 12250 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 62 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 липня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Босал Мануфактуринг Україна" (вул. Харченка маршала, буд. 22Б, м.Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32300 , код ЄДРПОУ - 33985999) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.В. Матущак