Рішення № 138552233, 27.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 380/23617/25

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000254/2 від 17.10.2025.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2025/000264/2 від 27.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з метою митного оформлення товару подав до Хмельницької митниці електронну митні декларації відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар. Однак, митний орган прийняв Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Підставою для відмови у митному оформленні було зазначено, що заявлений рівень митної вартості не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів, що імпортувались в рамках контракту та коригувались самостійно декларантом. Вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржувані рішення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів. Просить позов задовольнити.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 03.12.2025 Львівський окружний адміністративний суд передав адміністративну справу на розгляд Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 27.01.2026 суд прийняв до провадження та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 01.05.2025 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанією "Tianjin DKF TRADING Co. Ltd", Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №UA2025-05-01, відповідно до якого предметом є те, що продавець доставляє, а покупець приймає та оплачує встановлений набір, товари, в асортименті та кількості відповідно до відповідних додатків, підписаних сторонами, які є невід`ємними частинами цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA2025-05-01 від 01.05.2025 позивачем здійснено поставку, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №DKF-AV02202 від 06.08.2025 покупець придбав у продавця товар вартістю 17940 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 17.10.2025 подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №25UA400040024469U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 Меблі з інших матеріалів. Столи кухонні (стільниця з кераміки, скла та ніжки з металу)).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA400040024469U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA2025-05-01 від 01.05.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 22.05.2025;

- Рахунок-фактура (iнвойс) №DKF-AV02202 від 06.08.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR 147 від 28.05.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR 155 від 17.09.2025;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №66 від 15.10.2025;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №209 від 15.10.2025;

- Договір №11/09/2024 транспортно-експедиторського обслуговування від 11.09.2024;

- Довідка №1 від 15.10.2025;

- Довідка про транспортні витрати №1 від 15.10.2025;

- лист б/н від 14.10.2025;

- Автотранспортна накладна №8744371 від 15.10.2025.

За наслідками опрацювання наданих документів Хмельницька митниця надіслала повідомлення про необхідність надати додаткові документи, оскільки надані відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують усіх складових митної вартості. Зокрема: - особа, яка надає інформацію про вартість перевезення відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування є експедитором та надає транспортно-експедиторські послуги, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка не включена до складових митної вартості товарів; - до митного оформлення не надано заявки на перевезення, передбачені договорами транспортно-експедиторського обслуговування та банківські платіжні документи, оскільки даними договорами передбачено 100% передоплата за надані послуги; - пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки FОВ, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п. 6.1 контракту. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування, експедиційної винагороди. Відповідно до ч.3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 7) копію митної декларації країни відправлення Консультацію проведено.».

На вимогу митного органу позивач надав витребувані документи: проформа-інвойс №DKF-AV-2502 від 22.05.2025.

17.10.2025 Хмельницькою митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000254/2, в графі 33 якого було вказано: "Документи, подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МК України містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- заявлений рівень митної вартості товару (1,87 дол. США/кг) не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів, за рівнем митної вартості 4,02 дол. США/кг;

- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування е експедитором та надає транспортно-експедиторські послуги, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка не включена до складових митної вартості товарів;

- до митного оформлення не надано заявки на перевезення, передбачені договорами транспортно-експедиторського обслуговування та банківські платіжні документи, оскільки даними договорами передбачено 100% передоплата за надані послуги;

- пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки РОВ, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту.

Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування, експедиційної винагороди.

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VIIГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

Відповідно до частини 2, частини 3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 8) копію експортної МД країни відправлення. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МК України.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог статті 64 МК України на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (статті 59 та 60 МК України) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (статті 62 та 63 МК України) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 22.09.2025 №25UА400040022376U0, згідно з якою здійснено оформлення подібних товарів «Меблі для столових і житлових кімнат. Стіл обідній», вагою 5130 кг, що імпортувались на умовах поставки FОВ Хingang, згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 4,02 дол. США/кг. Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось, оскільки як джерело Інформації обрано МД з мінімальним рівнем митної вартості та максимально наближеною вагою ввезених товарів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки товар за МД від 22.09.2025 №25UА400040022376U0 поставлявся на таких же умовах поставки як і оцінюваний товар. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед ідентичних товарів, дата час яких є максимально наближеною до дати та часу ввезення оцінюваних товарів. Коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як товар за вищевказаною МД поставлялася в рамках прямого контракту.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з частиною 3 статті 52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом і у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 МК України.».

Хмельницькою митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000680.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №25UA400040024532U8 та 17.10.2025 вона була оформлена Хмельницькою митницею у митному відношенні та за даною митною декларацією ФОП сплачено податків у сумі 430758,66 грн.

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 230206,03 грн.

Також суд встановив, що 01.05.2025 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанією "TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI.", Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №UA01042023, відповідно до якого предметом є те, що продавець доставляє, а покупець приймає та оплачує встановлений набір, товари, в асортименті та кількості відповідно до відповідних додатків, підписаних сторонами, які є невід`ємними частинами цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA01042023 від 01.04.2023 позивач здійснив поставку згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TLE2025000000046 від 21.10.2025 покупець придбав у продавця товар вартістю 19700 доларів США.

ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 27.10.2025 подало до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №25UA400040025181U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 - Меблі для столових і житлових кімнат у наборі).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA400040025181U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA01042023 від 01.04.2023;

- Додаток до зовнішньоекономічного договору №14 від 07.10.2025;

- Рахунок-фактура (iнвойс) №TLE2025000000046 від 21.10.2025;

- Пакувальний лист від 21.10.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR 156 від 08.10.2025;

- Автотранспортна накладна від 21.10.2025;

- лист від виробника від 10.02.2022.

За наслідками опрацювання наданих документів Хмельницька митниця надіслала повідомлення про необхідність надати документи, які підтверджують митну вартість товарів, оскільки надані документі містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не підтверджують усіх складових митної вартості. Надані відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи, які підтверджують митну вартість товарів містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не підтверджують усіх складових митної вартості. Зокрема: - при порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність в рази на сайтах продажу в Туреччині; - заявлений рівень митної вартості 1,25 дол.США/кг товару не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням заявленої до митного оформлення торгової марки (4,42 дол. США/кг.); - в банківських платіжних документах відсутні підпис та печатка банку, передбачені формою документа; - умови поставки, зазначені в контракті не відповідають умовам поставки в додатку та заявлених до митного оформлення , також в контракті наявна інформація про включення до ціни товару лише вартості пакування та маркування, що суперечить задекларованим умовам поставки, що свідчить про не включення усіх складових митної вартості товару; - пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки СРТ, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 7) копію митної декларації країни відправлення Консультацію проведено.».

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: проформа-інвойс №16 від 07.10.2025; видаткова накладна №РН-0000003 від 08.02.2022; видаткова накладна №РН-0000006 від 26.11.2021; видаткова накладна №РН-0000008 від 30.11.2021.

27.10.2025 Хмельницькою митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000264/2, в графі 33 якого було вказано: "Відповідно до частини 1 статті 54 контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Частиною 5 даної статті передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів серед іншого має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Документи, подані згідно частин 2 та 3 статті 53 МК України містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- при порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність в рази на сайтах продажу в Туреччині;

- заявлений рівень митної вартості 1,25 дол. США/кг товару не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням заявленої до митного оформлення торгової марки (4,42 дол. США/кг.);

- в банківських платіжних документах відсутні підпис та печатка банку, передбачені формою документа;

- умови поставки, зазначені в контракті не відповідають умовам поставки в додатку та заявлених до митного оформлення, також в контракті наявна інформація про включення до ціни товару лише вартості пакування та маркування, що суперечить задекларованим умовам поставки, що свідчить про не включення усіх складових митної вартості товару;

- пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки СРТ, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п.6.1 контракту.

Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, витрати на страхування цих товарів.

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та, у відповідності до статті VIIГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до частин 2 та 3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`яязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом): 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: 6) транспортні (перевізні) документи: 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 8) копію експортної МД країни відправлення. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2 та 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 МК України. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог статті 64 МК України на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (статті 59 та 60 МК України) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (статті 62 та 63 МК України) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 07.07.2025 M25UA400040016068U5, згідно з якою здійснено оформлення подібних товарів «1.Меблі для столових і житлових кімнат, в розібраному стані: Торговельна марка: PROLINE», вагою 6417 кг, що імпортувались на умовах поставки EXW, походженням з Туреччини, згідно з якою здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 4,42 дол. США/кг.

Коригувань на умови поставки та обсяг партії подібних товарів не здійснювалось, оскільки як джерело інформації обрано МД з мінімальним рівнем митної вартості та максимально наближеною вагою ввезених товарів. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед ідентичних товарів, дата час яких є максимально наближеною до дати та часу ввезення оцінюваних товарів. Коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як товар за вищевказаною МД поставлялася в рамках прямого контракту.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з частиною 3 статті 52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом: у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частиною 7 статті 55 МК України.».

Хмельницькою митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000700.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2025 №UA400000/2025/000264/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №25UA400040025326U9, та 27.10.2025 вона була оформлена Хмельницькою митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією ФОП сплачено податків у сумі 585094,09 грн. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 419626,30 грн.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною другою статті 2 МК України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, ПК України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 МК України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин 4, 5 статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 МК України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині 2 статті 53 МК України, які містили числові показники ціни товару.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідач зазначив наступне: документи, подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МК України містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митного оформлення рівень митної вартості.

Також у рішенні №UA400000/2025/000254/2 зазначено, що:

1) заявлений рівень митної вартості товару 1,87 дол. США/кг не відповідає рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів, що імпортувались в рамках того ж контракту та коригувались самостійно декларантом 4,02 дол. США/кг.»

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

У постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а зазначено: «…у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом».

2) особа, яка надає інформацію про вартість перевезення відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування є експедитором та надає транспортно-експедиторські послуги, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка не включена до складових митної вартості товарів.

До митного оформлення декларантом було подано рахунок на оплату №66 від 15.10.2025, виставлений ТОВ "ОНЛАН", на загальну суму 183 032,40 грн.

Пунктом 4 даного рахунку передбачене транспортно-експедиторське обслуговування вартістю 1664,40 грн., тобто наведене спростовує вищевказане зауваження посадової особи митниці.

Також до митного оформлення декларантом було подано рахунок на оплату №209 від 15.10.2025, виставлений ФОП ОСОБА_2 , на загальну суму 104379,00 грн.

У пункті 1 даного рахунку зазначено: "Міжнародні автотранспортні послуги за маршрутом: п. Гданськ (Польща) - м. п. Рава-Руська (Україна)" вартістю 72 784,5 грн.

Тобто, що зазначена сума включає в себе як вартість міжнародного перевезення вантажу, так і винагороду експедитора за організацію транспортування.

Таким чином, усі витрати на транспортно-експедиторські послуги включені до складових митної вартості товарів, імпортованих ФОП ОСОБА_1 .

Окрім цього, експедитор за договором №11/09/2024 від 11.09.2024 ФОП ОСОБА_2 надала лист №1 від 11.11.2025, в якому зазначено, що рахунок на оплату №209 від 15.10.2025 та акт виконаних робіт (надання послуг) №209 від 18.10.2025 включають вартість міжнародного перевезення вантажу та винагороду експедитора за організацію транспортування.

Експедитор за договором №01/04/2025 від 01.04.2025 ТОВ «ОНЛАН» надав Лист №1 від 25.11.2025, в якому зазначено, що рахунок на оплату №66 від 15.10.2025 та акт виконаних робіт (наданих послуг) №66 від 18.10.2025 включають вартість міжнародного перевезення вантажу та винагороду експедитора за організацію транспортування.

3) до митного оформлення не надано заявки на перевезення, передбачені договорами транспортно-експедиторського обслуговування та банківські платіжні документи, оскільки даними договорами передбачено 100% передоплата за надані послуги;

Доданий до митної декларації рахунок на оплату №209 від 15.10.2025 дійсно містить посилання на договір №11/09/2024 транспортно-експедиторського обслуговування від 11.09.2024, що укладений між ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Клієнт).

Дане твердження посадової особи митниці не відповідає дійсності, оскільки договір від №11/09/2024 транспортно-експедиторського обслуговування від 11.09.2024 зазначений у графі 44 митної декларації №25UА400040024469U8 під кодом 4301 з позначкою «m». Більше того, цей документ зазначений посадовою особою митниці у Картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2025/000680.

Позначка «m» біля коду у графі 44 митної декларації означає, що вказаний документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД.

Відповідно до частини 6 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, у частині 2 статті 53 МК України не визначений конкретний перелік документів, якими підтверджується розмір витрат на перевезення товарів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».

Заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та З статті 53 МК України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Окрім того в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №209 від 15.10.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №66 від 15.10.2025; Договір №11/09/2024 транспортно-експедиторського обслуговування від 11.09.2024; Довідка №1 від 15.10.2025; Довідка про транспортні витрати №1 від 15.10.2015; Автотранспортна накладна №8744371 від 15.10.2025.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Термін «можуть належати» означає, що для підтвердження витрат на транспортування в складі декларованої митної вартості достатньо одного із перелічених документів.

Щодо зауважень про відсутність документів, що підтверджують оплату транспортних послуг, то слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Оскільки пунктом 4.1 Договору №01/04/2025 про транспортно-експедиторське обслуговування та Договору №11/09/2024 транспортно-експедиторського обслуговування передбачено: «Оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою», а Заявками до зазначених Договорів в розділі «Умови оплати послуг Експедитора/ Терміни оплати» встановлено інший порядок оплата здійснюється протягом одного дня після вивантаження, тобто на момент подання імпортованого товару до митного контролю позивач не подав платіжну до митного контролю, адже рахунок не було сплачено.

Крім цього, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До вищевказаної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.

4) пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки FOB, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту.

За умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов`язаний доставити товар у порт відвантаження і завантажити його на борт. Він бере на себе всю логістику і витрати до моменту, коли вантаж перетинає борт судна. Також за умовами поставки FOB витрати на упаковку і маркування товару входять до ціни товару, якщо вони є необхідними для виконання поставки згідно з контрактом.

До обов`язків продавця за FOB входить, зокрема:

- пакування товару відповідно до його характеру і транспортування (якщо інше не обумовлено);

- маркування товару, якщо цього вимагає договір або законодавство;

- оформлення експортної декларації.

Таким чином, за умовами поставки FОВ витрати на упаковку і маркування товару зазвичай включаються до ціни товару, оскільки це частина обов`язків продавця для належної поставки товару на борт судна.

Пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту №UА2025-05-01 від 01.05.2025 передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку, маркування в країні Продавця.

Пунктом 6.1 зовнішньоекономічного контракту №UА2025-05-01 від 01.05.2025 передбачено, що перед завантаженням продукції буде сплачена загальна сума, включаючи фрахт.

Таким чином, витрати на упаковку, маркування та завантаження товару на борт судна включені в ціну товару, відтак жодних невідповідностей чи суперечності щодо умов поставки та положень зовнішньоекономічного договору немає.

Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування, експедиційної винагороди.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №209 від 15.10.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №66 від 15.10.2025; Договір №11/09/2024 транспортно-експедиторського обслуговування від 11.09.2024, Довідка №1 від 15.10.2025,- Довідка про транспортні витрати №1 від 15.10.2015; Автотранспортна накладна №8744371 від 15.10.2025.

Враховуючи Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, усі витрати на транспортно-експедиторські послуги включені до складових митної вартості товарів, імпортованих ФОП ОСОБА_1 .

Більше того, у рахунку на оплату №66 від 15.10.2025, доданому до митного оформлення, чітко зазначено, що надана послуга є транспортно-експедиторським обслуговуванням. У рахунку окремим рядком виділено суму за це обслуговування - 1664,40 грн.;

У пункті 1 рахунку на оплату №209 від 15.10.2025 зазначено: «Міжнародні автотранспортні послуги за маршрутом: п. Гданськ (Польща) - м. п. Рава-Руська (Україна)» вартістю 72 784,5 грн.

Під вказаним формулюванням мається на увазі, що зазначена сума включає в себе як вартість міжнародного перевезення вантажу, так і винагороду експедитора за організацію транспортування.

З огляду на вищезазначене, зауваження посадової особи митного органу про відсутність документального підтвердження умов надання транспортно-експедиторських послуг є необґрунтованим.

Окрім цього, експедитор за договором №11/09/2024 від 11.09.2024 ФОП ОСОБА_2 надала лист №1 від 11.11.2025, в якому зазначено, що рахунок на оплату №209 від 15.10.2025 та акт виконаних робіт (надання послуг) №209 від 18.10.2025 включають вартість міжнародного перевезення вантажу та винагороду експедитора за організацію транспортування.

Експедитор за договором №01/04/2025 від 01.04.2025 ТОВ «ОНЛАН» надав Лист №1 від 25.11.2025, в якому зазначено, що рахунок на оплату №66 від 15.10.2025 та акт виконаних робіт (наданих послуг) №66 від 18.10.2025 включають вартість міжнародного перевезення вантажу та винагороду експедитора за організацію транспортування.

Таким чином, усі витрати на транспортно-експедиторські послуги включені до складових митної вартості товарів, імпортованих ФОП

ОСОБА_1 оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості від 27.10.2025 №11А400000/2025/000264/2 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив таке:

1) при порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність в рази на сайтах продажу в Туреччині.

Щодо вищевказаного зауваження варто зазначити, що посадова особа митного органу не конкретизує, які саме інтернет-ресурси стали основою для здійснення порівняння цін, а лише наводить узагальнене поняття.

Згідно з пункту 2 частини 3 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

У даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була наявна у відповідача.

Так, позивач впродовж лютого-березня 2023 неодноразово ввозив подібний товар (меблі для столових і житлових кімнат) за ціною нижчою, що була визначена митницею (4,42 дол. США за кг).

Отже, митний орган у даному випадку діяв незаконно, здійснював коригування безпідставно та вибірковою.

2) заявлений рівень митної вартості 1,25 дол.США/кг товару не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням заявленої до митного оформлення торгової марки (4,42 дол. США/кг.);

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціна система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Суд зауважує, що ФОП ОСОБА_1 здійснював імпорт впродовж квітня 2023 ідентичних товарів (меблі для столових і житлових кімнат у наборах, код УКТЗЕД 9403890000, каїна походження ТК) на які Хмельницькою митницею виносились Рішення про коригування митної вартості товарів. Зокрема, це Рішення про коригування митної вартості товарів №UА20900/2023/000071/2 від 21.04.2023, в яких митницею визначено митну вартість товарів від 4,42 дол. США/кг. На підставі вказаного Рішень про коригування митної вартості, товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №23UА400040014010U9 від 21.04.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/11242/23 від 16.08.2023 позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено повністю, рішення про коригування митної вартості товарів №UА20900/2023/000071/2 від 21.04.2023 скасовано.

У зв`язку із скасуванням рішення було зроблено аркуш коригування до МД №23UА400040014010U9 від 21.04.2023, де вказана вартість товару (меблі для столових і житлових кімнат у наборах (код УКТЗЕД - 9403890000, каїна походження - ТR) визначена за ціною контракту, а саме - 1, 54 США/кг.

Відтак, оскільки згідно з пункту 2 частини 3 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. У даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була наявна у відповідача.

3) в банківських платіжних документах відсутні підпис та печатка банку, передбачені формою документа;

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 статті 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Так, Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління НБУ 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління НБУ 25.08.2022 №189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, а саме підпункт 13 передбачає підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації Підпункт 13 пункту 14 прямо визначає, що платіжна інструкція повинна містити підписі» або електронний підпис платника, або код автентифікації, а не банку.

Суд встановив, що банківський платіжний документ №МUR 156 від 08.10.2025 оформлений відповідно до вимог законодавства та підписаний електронним підписом платника - ОСОБА_1 , що повністю відповідає вимогам підпункту 13 пункту 14 Постанови №216.

4) умови поставки, зазначені в контракті не відповідають умовам поставки в додатку та заявлених до митного оформлення, також в контракті наявна інформація про включення до ціни товару лише вартості пакування та маркування, що суперечить задекларованим умовам поставки, що свідчить про не включення усіх складових митної вартості товару;

Контракт №UA01042023 від 01.04.2023 містить умови поставки EXW Kaiseri, Туреччина, проте відповідно до пункту 11.11 цього Контракту, зміна умов контракту може здійснюватися за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди в письмовій формі.

Згідно з пунктом 7 Додатку №14 до Контракту №UA01042023, зазначений Додаток є невід`ємною частиною Контракту, набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Тобто умови цього Додатку мають юридичну силу рівнозначну умовам основного контракту, а у випадку розбіжностей застосовуються погоджені сторонами зміни, оформлені в додатку.

У пункті 4 Додатку №14 сторони однозначно узгодили нові умови поставки СРТ, м.Хмельницький. Саме ці умови поставки відображено у графі 20 митної декларації №25UA400040025181U6, де зазначено СРТ, Хмельницький.

Таким чином, задекларовані умови поставки повністю відповідають чинним умовам контракту, зміненим Додатком №14.

Крім того, твердження митного органу про те, що «в контракті наявна інформація про включення до ціни товару лише вартості пакування та маркування», не впливає на визначення митної вартості, оскільки умови поставки EXW були змінені на СРТ згідно з чинним Додатком.

З огляду на обрані нами умови поставки (СРТ), продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки). Покупець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для його перевезення, якщо сторони не домовляються про специфічні вимоги до пакування чи маркування.

Тобто передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару.

Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки СРТ та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару, маркування та завантаження на складі продавця.

Продавець також зобов`язаний оплатити транспортні та інші витрати (включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень), витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення.

Отже, витрати на навантаження включаються у суму перевезення.

Обрані контрагентами умови поставки СРТ також не передбачають обов`язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.

Усі витрати на товар, які поніс ФОП ОСОБА_1 за Контрактом №UА01042023 від 01.04.2023 включені у заявлену митну вартість.

Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

4) пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що ціна товару включає витрати на упаковку та маркування, що не відповідає заявленим умовам поставки СРТ, відповідно до яких до ціни товару також входить завантаження, що ставить під сумнів включення витрат на завантаження до ціни імпортованого товару та суперечить положенню п 6.1 контракту.

Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначених частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, витрати на страхування цих товарів.

З огляду на обрані позивачем умови поставки (СРТ), продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки). Покупець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для його перевезення, якщо сторони не домовляються про специфічні вимоги до пакування чи маркування.

Тобто передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару.

Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки СРТ та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару, маркування та завантаження на складі продавця.

Продавець також зобов`язаний оплатити транспортні та інші витрати (включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень), витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення.

Отже, витрати на навантаження включаються у суму перевезення.

Обрані контрагентами умови поставки СРТ також не передбачають обов`язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.

Таким чином, суд вважає, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Зважаючи на встановленні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

В оскаржуваних рішеннях відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятими суб`єктом владних повноважень рішень.

Враховуючи вищезазначене, рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000254/2 від 17.10.2025 та №UA400000/2025/000264/2 від 27.10.2025 необхідно визнати протиправними та скасувати.

За нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 5198,66 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000254/2 від 17.10.2025.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2025/000264/2 від 27.10.2025.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5198 (п`ять тисяч сто дев`яносто вісім) грн. 66 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 липня 2026 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.В. Матущак