Рішення № 138552085, 28.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 липня 2026 року № 520/32090/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (пров. Пластичний, буд.9, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ22701074) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.11.2025 року № 0/50915/0415.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 07.11.2025 року № 0/50915/0415. З вказаними рішенням позивач не згоден та вказує, що позивач не є платником податку за землю у 2025 році у зв`язку із закінчення строку договорів оренди землі, укладених між ТОВ «Афаліна» та Харківською міською радою. Отже, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки при винесенні спірних рішень податковий орган діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої встановлено неподання ТОВ «Афаліна» податкової декларації з плати за землю (орендної плати) за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2025 рік.

07.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.11.2025 року № 0/50915/0415, винесене на підставі акту камеральної перевірки від 22.10.2025 року № 40342/20-40-04-15-03/22701074 щодо ненадання податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб, зокрема податкової декларації, з якого вбачається порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України.

25.12.2001 року між ТОВ «Афаліна» та Харківською міською радою укладено договір № 2795 на право тимчасового користування землею, відповідно до умов якого Виконавчий комітет Харківської міської ради рішенням № 2339 від 12 грудня 2001 року. надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» приймає в тимчасове користування земельні ділянки (на плані ділянка № 1,2), за адресою м. Харків, пров. Пластичний, 9, загальною площею 0,4252 гектарів (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.2. Земельна ділянка надається у тимчасове користування строком до 01.01.2025 року для експлуатації та обслуговування корпусу та забудови.

01.01.2025 року позивач не є користувачем даної земельної ділянки.

Крім цього, 25.04.2014 року між ТОВ «Афаліна» та Харківською міською радою укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.12.2010 року № 37/10 «Про поновлення юридичним та фізичним особам права оренди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться м. Харків, пров. Пластичний, 9.

В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310137200:12:001:0038) загальною площею 1,2456 га, у тому числі під забудовою 0,6243 га, інших угідь 0,6213 га.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «В/1-1», літ, «М-І», літ. «Р-1», літ. «С-1», літ. «Х-1», літ. « 4-1», літ, «Ш-1», літ. Е/1-2», а також інші об`єкти інфраструктури немає (п. 1 3 Договору).

Відповідно до п. 8 Договір укладено строком: до 01.12.2015 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію листом - повідомленням.

11.11.2015 року між ТОВ «Афаліна» та Харківською міською радою укладено додаткову угоду до договору оренди землі (м. Харків, пров. Пластичний, 9, S=1,2456га, кадастровий номер 6310137200:12:001:0038), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 12.05.2014 року, номер запису про інше речове право 5637093), відповідно до умов якої строк договору оренди продовжено до 01.10.2020 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

З 01.01.2025 року, позивач не є орендарем вищезазначеної земельної ділянки, в силу припинення даного договору оренди.

Фактичним користувачем даних земельних ділянок позивач також не є, оскільки на земельних ділянках відсутнє будь-яке нерухоме майно ТОВ «Афаліна», на підтвердження чого надано договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Позивач вважаючи, вказане податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб`єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар (ст. 269, 270 ПК України).

Згідно пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Суд зазначає, що 25.12.2001 року між ТОВ «Афаліна» та Харківською міською радою укладено договір № 2795 на право тимчасового користування землею, відповідно до умов якого Виконавчий комітет Харківської міської ради рішенням № 2339 від 12 грудня 2001 року. надає, а товариство з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» приймає в тимчасове користування земельні ділянки (на плані ділянка № 1,2), за адресою м. Харків, пров. Пластичний, 9, загальною площею 0,4252 гектарів (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.2. Земельна ділянка надається у тимчасове користування строком до 01.01.2025 року для експлуатації та обслуговування корпусу та забудови.

Як передбачено пунктом 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (пункт 287.7 статті 287 ПК України).

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (стаття 120 ЗК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 5 листопада 2009 року №1702-VI внесено ряд уточнюючих змін, зокрема до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», якими вдосконалено регулювання порядку переходу права користування земельною ділянкою у разі переходу до іншої особи права власності на розташоване на ній нерухоме майно.

Відповідно до пункту «е» статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з статтею 31 Закону України «Про оренду землі», договір землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Законом України від 5 листопада 2009 року №1702-VI статтю 7 Закону України «Про оренду землі» доповнено частиною третьою, за якою до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Таким чином, платником плати за землю є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 08 червня 2016 року у справі №21-804а16 та постанові від 12 вересня 2017 року у справі №21-3078а16, а також Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 року у справі №819/1365/17, від 18 квітня 2019 року у справі №807/292/18, від 02 липня 2019 року у справі №819/1365/17, від 23 червня 2020 року у справі №817/492/17, від 28 грудня 2021 року у справі №803/846/17, від 04 серпня 2022 року у справі №804/15299/15, від 19 січня 2023 року у справі №803/806/17, від 17 лютого 2023 року у справі №420/23645/21, від 13 квітня 2023 року у справах №160/9422/20 та №160/3596/20, в також інших.

Відтак, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок плати за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у зв`язку із закінчення строку договору оренди 01.01.2025 року у позивача не виникло обов`язку, щодо подання податкової декларації з плати за землю (орендної плати) за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2025 рік.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку, при винесенні оскаржуваного рішення не враховано всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто спірне рішення є необґрунтованими, що є підставою для його скасування.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам, доводам та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (пров. Пластичний, буд.9,м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ22701074) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.11.2025 року № 0/50915/0415.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (пров. Пластичний, буд.9,м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ22701074) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.