Ухвала суду № 138551905, 28.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

28 липня 2026 року Справа № 520/22494/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву позивача про забезпечення позову у справі № 520/22494/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №710 від 26.02.2026 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути в дохід держави, в особі військової частини НОМЕР_1 , отримане ним майно (грошові кошти), набуте без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) в розмірі 228 034 гривень 41 копійка (з яких: нарахування 162 881,72 грн., ПДФО 29 318,71 грн., ЄСВ 35 833,98 грн.) та стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 228 034, 41 гривень.

Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №710 від 26.02.2026 року щодо стягнення з ОСОБА_1 228 034,41 грн., розміру безпідставно отриманої додаткової винагороди із відрахуванням 20% від щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення до завершення судового розгляду справи по суті та набранням рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що виконання оспорюваного рішення на етапі розгляду спору в судовому порядку може призвести, у разі задоволення позовних вимог, до необхідності наступного звернення до суду із заявою про поворот виконання, що підвищить навантаженість на суд, призведе до виконання додаткових фінансово-бухгалтерських розрахунків та платежів за рахунок бюджетних асигнувань. На думку позивача, оспорюваний наказ містить очевидні ознаки протиправності, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав на безпідставне зменшення грошового забезпечення військовослужбовця, для відновлення якого необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження у відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України та фіксування розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється згідно з ч. 1 ст. 229 КАС України.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та перевіривши їх доказами, приходжу наступного.

Насамперед суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі N 640/15534/22).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 640/6840/20 та від 16.01.2023 у справі № 640/1995/22.

За приписами частини четвертої статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Суд зауважує, що сам факт можливості виконання оскаржуваного рішення не є безумовною підставою для зупинення дії індивідуального акта.

Разом із тим, згідно з постанов Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд відмічає, що позивачем наведено обставини необхідності вжиття заходів забезпечення позову, які на думку суду, не є достатньо обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

До заяви про забезпечення позову заявником не додано відомостей, з яких убачається, що вчинено дії щодо примусового виконання оскаржуваного наказу.

Даний факт свідчить про відсутність загрози завдання позивачеві шкоди або збитків внаслідок примусового виконання постанови на момент розгляду заяви про забезпечення позову.

Наведені позивачем доводи, ґрунтуються на припущеннях та допускають імовірність настання негативних для позивача наслідків, однак, не підтверджені документально, що не може давати підстави для суду при вирішенні заяви про забезпечення позову оцінити такі доводи та прийняти їх до уваги, адже такі є недоведеними, з огляду на що, колегія суддів не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та за даних обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд вважає, що заявник послався лише на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, проте не врахував, що лише наявність судового спору не може бути однозначною підставою для забезпечення позову на підставі вказаних заявником обставин, а у разі вирішення спору на користь заявника по суті спору, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

Суд відмічає про відсутність посилання заявника щодо реальних та актуальних наслідків на день прийняття ухвали судом обставин та доказів, що їх підтверджують для застосування підстав, визначених ст. 150 КАС України.

У такому б випадку, всі заяви про забезпечення позову, в яких наводиться ризик негативних наслідків, підлягали б задоволенню, що не узгоджується із самим інститутом забезпечення позову.

Отже, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу на відсутність підстави стверджувати про очевидну протиправність рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав або інтересів позивача виконанням постанови відповідача про накладення штрафу до розгляду справи по суті, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому на переконання суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Зупинення дії індивідуального акта суб`єкта владних повноважень як захід забезпечення позову є винятковим заходом і застосовується лише за наявності достатніх підстав, передбачених законом. У даному випадку заявник не довів сукупності обставин, які б свідчили про необхідність негайного втручання суду шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 КАС України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 520/22494/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.07.2026.

Суддя М. І. Садова