Рішення № 138551070, 27.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/539/26

Провадження 2/681/701/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонному цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 41249,41 грн, а також витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що 20.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено кредитний договір № 528712843 (далі за текстом - Договір), за умовами якого позичальник отримав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Вказує, що право вимоги до відповідача за Договором для Товариства перейшло на підставі укладеного 11.07.2025 з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» договору факторингу № 11/07/25-Е, яке своєю чергою набуло право вимоги на підставі договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», а ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Таким чином, до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 41249,41 грн, з яких: 8999,70 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 32249,71 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач вказує, що до матеріалів справи долучено всі належні докази на підтвердження обсягу та вартості наданих адвокатом послуг (договір, додаткову угоду, акт прийому-передачі наданих послуг тощо).

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам'ятка про права та обов'язки надсилалась судом 15.05.2026 за її зареєстрованим місцем проживання, що відповідає місцю проживання, вказаним у витязі з Єдиного державного демографічного реєстру. Рекомендоване повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою відділення АТ «Укрпошта» від 21.05.2026, що адресат отримав відправлення.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 23.04.2026.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 116-117). Цією ухвалою в АТ КБ «ПриватБанк» витребувано докази.

Копію позовної заяви з додатками відповідачу надіслано позивачем 24.02.2026 (а.с. 40).

Представник позивача просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі статтею 280 цього Кодексу, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 20.09.2021 ОСОБА_1 зайшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», де оформила в електронному вигляді заявку на отримання кредиту.

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» опубліковані на сайті www.moneyveo.ua, перебувають в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб та визначають порядок і умови кредитування, права й обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору (а.с. 41-47).

Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, товариством генерується і відправляється на номер телефону, вказаний позичальником у заявці (а.с. 48), персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання електронного договору.

У такий спосіб 20.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір (а.с. 34, зворот - 37), за умовами якого позичальник отримує кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 14500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Укладення електронного договору відбулося шляхом введення відповідачем одноразового ідентифікатора № MNV88ZV4, отриманого від товариства на мобільний телефон НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою щодо (а.с. 56) позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитодавець перерахував грошові кошти на платіжну картку відповідача, що є доказом того, що відповідач прийняла пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 1.3 Договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 13.10.2021. Згідно з п. 1.4 Договору позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту.

За положеннями п. 1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 23 дні від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме до 13.10.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору щодо дати надання першого траншу за договором.

Також п. 1.8 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктом 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п.п. 1.12.1).

Окрім того, на підставі п. 4.2 строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п. 1.8 та п. 1.12.1 договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

У п. 4.3 сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з п. 4.1 Договору невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 33-34), що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

Як вбачається з укладеного договору, позичальник має сплачувати кредитодавцю визначені у договорі відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.9 Договору сторони передбачили, що кредитними коштами ОСОБА_1 користується з огляду на наступні процентні ставки, які є встановленими для кожного періоду строку кредитування: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 171,55 % річних, що становить 0,47 % від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.9.1); за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 576,07 % річних, що становить 1,58 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.9.2); якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.9.3).

Згідно з п.п. 1.12.2 у разі продовження строку користування кредитом відповідно до п. 1.12 Договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до п. 1.13 Договору проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2 Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.

Відповідно до умов договору, розрахунку заборгованості, довідки щодо дій позичальника та платіжних доручень відповідач отримала кредитні кошти на загальну суму 9000,00 грн двома траншами: згідно з платіжним дорученням № fb12a600-0dab-499e-95e4-5b429b386fb5 від 20.09.2021 у сумі 6000,00 грн та згідно з платіжним дорученням № 8f9c8eca-c930-4f5b-98ce-abed2af45f73 від 22.09.2021 у сумі 3000,00 грн (а.с. 59 - 60).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 81-84), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с. 86, зворот).

31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року. В Додатковій угоді договір факторингу викладений в новій редакції, проте його дата залишилась незмінною - 28 листопада 2018 року (а.с. 87, зворот - 90).

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії Договору до 31 грудня 2022 року (а.с. 92).

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с. 92, зворот).

31 грудня 2023 року сторони уклали Додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2024 року (а.с. 93).

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 164 від 14.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Договором. Додатково факт відступлення та передачі прав вимоги підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків та Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги від 14.12.2021 / 31.12.2021 (а.с. 94).

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 97-101).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 102-103).

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 105-110).

За даними Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 від 14.07.2025 Товариство прийняло від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» реєстр боржників та набуло відповідні права вимоги (а.с. 10).

Відповідно до Реєстру Боржників (без номера) від 14 липня 2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Товариства перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 41249,41 грн. (а.с. 111-112).

Наявність, розмір та структура заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 528712843 від 20.09.2021 підтверджуються деталізованими розрахунками заборгованості та випискою з особового рахунку, наявними в матеріалах справи, які оцінюються судом у сукупності з іншими доказами (а.с. 17-20).

Згідно з розрахунком заборгованості та довідкою, складеними первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на дату продажу (відступлення) права вимоги 14.12.2021, позичальник отримала кошти у розмірі 9000,00 грн (видачі від 20.09.2021 у сумі 6000,00 грн та від 22.09.2021 у сумі 3000,00 грн). 13.10.2021 від відповідача надійшла оплата в сумі 945,00 грн з метою продовження дисконтного періоду на 30 днів (до 12.11.2021), з яких 944,70 грн було зараховано в рахунок погашення відсотків, а 0,30 грн - в рахунок погашення основної суми боргу, внаслідок чого залишок заборгованості за тілом кредиту склав 8999,70 грн. Станом на 14.12.2021 сума нарахованих відсотків склала 16962,88 грн, а загальна заборгованість, яка була відступлена новому кредитору ТОВ «Таліон Плюс», становила 25962,58 грн (з яких 8999,70 грн - тіло кредиту, 16962,88 грн - проценти).

Надалі, після подальших відступлень права вимоги, згідно з випискою з особового рахунку станом на 26.12.2025 та на дату звернення з позовом до суду загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 41249,41 грн, з яких: 8999,70 грн - заборгованість по тілу кредиту, 32249,71 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначаються законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 цього Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Також відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом такого договору, згідно зі статтею 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, що існує на даний час.

Сторонами є клієнт та фактор, яким, відповідно до статті 1079 ЦК України, може бути банк або інша фінансова установа, що має право здійснювати факторингові операції.

При цьому, згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного вище суд вважає, що Договір, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, первісний кредитор виконав умови договору та надав позичальнику кредит в узгодженому сторонами розмірі. Своєю чергою, відповідач свої обов`язки за договором належно не виконувала, у встановлений договором строк кредит в повному обсязі не повернула, відсотків за користування кредитними коштами повністю не сплатила.

Дослідивши надані позивачем докази щодо зміни кредитора, суд доходить висновку про правомірність набуття ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» права вимоги до відповідача. Судом встановлено, що право вимоги за договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» спочатку перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстру прав вимоги № 164 від 14.12.2021, потім до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 та Реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023, а надалі до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на підставі Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 та Реєстру боржників (Акта прийому-передачі) від 14.07.2025.

Ці правовідносини за своєю правовою природою та змістом відповідають вимогам статті 1077 Цивільного кодексу України. Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» є фінансовою установою, що відповідає вимогам статті 1079 ЦК України. Таким чином, перехід права вимоги до позивача є правомірним, а отже, обов`язок з погашення заборгованості виник у відповідача саме перед новим кредитором відповідно до положень статті 1082 ЦК України.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

Суд перевірив надані позивачем деталізовані розрахунки заборгованості за відсотками та встановив їх математичну точність і повну відповідність умовам Кредитного договору №528712843 від 20.09.2021 та фактичним обставинам справи.

З аналізу розрахунку заборгованості, поданого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», встановлено, що нарахування відсотків здійснювалось у кілька послідовних етапів, виходячи з фактичного залишку заборгованості за тілом кредиту та узгоджених сторонами процентних ставок.

У період з 20.09.2021 по 13.10.2021 включно (в межах початкового 23-денного Дисконтного періоду, визначеного п. 1.7 Договору) нарахування відсотків здійснювалося щоденно за Дисконтною процентною ставкою згідно з п.п. 1.9.1 Договору в розмірі 171,55 % річних, що становить 0,47 % від суми кредиту за кожний день користування ним. Оскільки відповідач отримувала кредит двома траншами (20.09.2021 - 6000,00 грн, 22.09.2021 - 3000,00 грн), розмір щоденних нарахувань становив спочатку 28,20 грн на день (6000,00 грн х 0,47 %), а після збільшення суми кредиту - 42,30 грн на день (9000,00 грн х 0,47 %). Станом на 13.10.2021 сума нарахованих за цим етапом процентів склала 944,70 грн.

13.10.2021 відповідач здійснила оплату в розмірі 945,00 грн, з яких 944,70 грн було зараховано на повне погашення нарахованих відсотків, а 0,30 грн - на часткове погашення тіла кредиту, внаслідок чого залишок основної суми боргу склав 8999,70 грн (9000,00 грн - 0,30 грн = 8999,70 грн). Вказаною оплатою відповідач відповідно до п. 1.8 Договору активувала функцію продовження строку Дисконтного періоду на 30 днів (до 12.11.2021 включно).

У період продовженого Дисконтного періоду з 14.10.2021 по 12.11.2021 включно (30 днів) нарахування процентів на залишок тіла кредиту в сумі 8999,70 грн здійснювалося відповідно до п.п. 1.9.2 Договору за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 576,07 % річних, що становить 1,58 % в день. Щоденний розмір відсотків складав 142,20 грн (8999,70 грн х 1,58 % = 142,20 грн), а всього за цей 30-денний період було нараховано 4266,00 грн (142,20 грн х 30 днів). Оскільки до закінчення продовженого строку (12.11.2021) та протягом 3-денного пільгового періоду (з 13.11.2021 по 15.11.2021 включно) відповідач не здійснила оплату нарахованих процентів, первісний кредитор 16.11.2021 на підставі п.п. 1.9.3 та п. 3.4 Договору скасував пільгові умови та здійснив перерахунок (донарахування) зобов`язань за період користування кредитом у сумі 5187,56 грн, внаслідок чого сума заборгованості станом на 16.11.2021 склала 18453,26 грн.

Надалі, у зв`язку з настанням відкладальної обставини (користування кредитом після закінчення дисконтного періоду), у період з 17.11.2021 по 14.12.2021 включно (28 днів) первісний кредитор продовжував нарахування відсотків відповідно до п.п. 1.12.2 Договору за ставкою 2,98 % в день від суми кредиту (8999,70 грн х 2,98 % = 268,19 грн щоденно), що за вказаний період склало 7509,32 грн (268,19 грн х 28 днів).

Станом на дату відступлення права вимоги новому кредитору ТОВ «Таліон Плюс» (14.12.2021) сукупний розмір заборгованості відповідача по відсотках становив 16962,88 грн, а загальна заборгованість - 25962,58 грн (з яких 8999,70 грн - тіло кредиту, 16962,88 грн - проценти).

Після укладення договору факторингу новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» у період з 15.12.2021 по 09.02.2022 включно (57 календарних днів) продовжував нарахування відсотків на залишок тіла кредиту (8999,70 грн) на тих самих погоджених умовах п.п. 1.12.2 Договору за ставкою 2,98 % в день (по 268,19 грн щоденно). За цей період фактором було нараховано 15286,83 грн відсотків (268,19 грн х 57 днів).

Внаслідок цього загальна сума заборгованості за відсотками досягла 32249,71 грн (16962,88 грн + 15286,83 грн = 32249,71 грн).

Оцінюючи правомірність та тривалість нарахування відсотків у часі, суд констатує, що таке нарахування здійснювалося суворо в межах строку дії Договору та узгодженого сторонами строку кредитування. Умовами п. 1.12, п.п. 1.12.1 та п. 4.2 Договору сторони прямо передбачили, що користування позичальником кредитом після закінчення дисконтного періоду продовжує загальний строк дії Договору на строк до 90 (дев`яноста) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. Як вбачається з матеріалів справи, після 09.02.2022 нарахування процентів було повністю припинено ТОВ «Таліон Плюс» в межах погодженого строкового ліміту.

Надалі, після подальших відступлень права вимоги, наступні кредитори ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» жодних додаткових нарахувань відсотків не здійснювали.

Остаточна сума заборгованості за відсотками, яка є фіксованою та пред`явлена до стягнення у цій справі, становить 32249,71 грн, є математично обґрунтованою, доведеною матеріалами справи й підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», складається із 8999,70 грн заборгованості по тілу кредиту та 32249,71 грн заборгованості по відсотках за користування кредитом, що разом становить 41249,41 грн.

5.Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із задоволенням позову, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2662,40 грн (який сплачено з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги коштом держави.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг.

На підтвердження цих витрат позивач надав: копію Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 21-22), укладеного між Товариством та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», копію Протоколу погодження вартості послуг (Додаток № 1 до Договору) (а.с. 22, зворот), копію додаткової угоди № 25770937852 від 01.09.2025 до указаного вище договору (а.с. 23), копію акта прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на суму 7000,00 грн (а.с. 24) та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 7073/10 від 19.10.2018 (а.с. 25).

Згідно з наданими документами, вартість послуг становить 7000,00 грн (складання позовної заяви - 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн, підготовка клопотання - 500,00 грн). При розв`язанні питання про розподіл цих витрат суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, згідно з яким зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат з власної ініціативи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом, не подав відзиву на позов та не заявив клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, обов`язок доведення їх неспівмірності не виконаний. За таких обставин, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись наведеним, статтями 81, 141, 263-265, 280, 319, 354, 355 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №528712843 від 20.09.2021 в сумі 41249 (сорок одна тисяча двісті сорок дев`ять) грн 41 коп., з яких: 8999 грн 70 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 32249 грн 71 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27.07.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК