Рішення № 138550527, 21.07.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/474/26

Провадження №2/951/341/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Галаса В. І.

представника ОСОБА_1 адвоката УжвиК. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду й в режимі відеоконференцзв`язку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

у с т а н о в и в:

короткий виклад обставин справи.

09.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі по тексту - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») Щербань В. С. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 1611-7130 від 10.10.2025 в розмірі 16 379 грн й судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» й ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1611-7130.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 5 000 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 день; комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту; промо-ставка 0, 10 %; знижена % ставка 1 % в день; стандартна % ставка 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0, 74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, натомість останній не повернув в повному обсязі кредит й не виконав інших грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість 16 379 грн, з яких: 5 000 грн тіло кредиту, 8 129 грн відсотки, 2 500 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України, 750 грн комісія.

З огляду на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за кредитним договором, представник позивача просить, серед іншого, позов задовільнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1611-7130 від 10.10.2025 в розмірі 16 379 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи 2 662, 40 грн судового збору.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 09.06.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 11.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ухвали суду від 02.07.2026 судове засідання відкладалося з підстав, визначених у такій.

Позиція учасників справи.

01.07.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Скользнєва В. В. подала до суду відзив на позовну заяву згідно з якого, серед іншого, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що на підтвердження позовних вимог позивачем долучено довідку та квитанцію відповідно до яких ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через партнера ТОВ «Контрактовий Дім» із використанням системи «EasyPay» здійснило перерахування кредитних коштів відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 5 000 грн. Однак матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів існування правовідносин між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «Контрактовий Дім» щодо здійснення переказу кредитних коштів від імені позивача на користь відповідача. Тож зазначений документ не може вважатись належним доказом перерахування кредитних коштів відповідачу, у зв`язку з тим, що вказаний лист не містять жодних відомостей, які б дозволяли ідентифікувати отримувача коштів. Зміст довідки свідчить лише про наявність інформації щодо певної операції, однак не підтверджує завершення переказу та фактичного отримання коштів саме ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано жодної виписки по рахунку, а також інших первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували виникнення у відповідача зобов`язань за кредитним договором та факту зарахування кредитних коштів останньому; не надано жодної інформації щодо банківської установи, яка обслуговує платіжну картку № НОМЕР_1 .

Також представник відповідача зазначає, що кредитний договір було укладено 10.10.2025, тобто у період дії воєнного стану, а тому відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, процентів згідно з ст. 625 ЦК України в розмірі 2 500 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення комісії, представник відповідача вказує на те, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

14.07.2026 представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Богданова В. С. подала до суду додаткові пояснення у справі.

В таких представник позивача зазначила, що підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами договору. Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор A5903 для підписання кредитного договору № 1611-7130 від 10.10.2025, підтвердження ознайомлення з правилами надання споживчих кредитів, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки. Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі направила екземпляр кредитного договору, правила та інші супутні документи на електронну адресу позичальника, вказану ним при реєстрації.

Щодо надання первинних бухгалтерських документів. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» й відповідно до ліцензії товариства, а тому останній здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Тому надати будь-який первинний бухгалтерський документ по рахунку відповідача у тому числі виписки по рахунку (рух коштів) товариство позбавлене можливості.

Щодо належності карткового рахунку. Відповідач, створюючи заявку на отримання кредиту самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Як видно зі змісту кредитного договору в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою № НОМЕР_1 . Зазначену інформацію про банківські реквізити надав позивачу саме відповідач - зважаючи на ту обставину, що така інформація у відповідності з чинним законодавством України становить банківську таємницю та, відповідно, позивач за будь-яких обставин не міг би отримати ці банківські реквізити не інакше як від самого відповідача або за його згодою. Тож представник позивача звертає увагу, що кредитні кошти були перераховані у відповідності з умовами кредитного договору та правил, на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від ОСОБА_1 .

Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавалась довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішність операції та довідка про перерахування суми кредиту № 1611-7130 від 10.10.2025, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . Товариство (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023) видав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 5 000 грн на картковий рахунок останнього, вказаному в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім», чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки, однак відповідно до постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Отож суду першої інстанції було надано електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору № 1611-7130 від 10.10.2025), підписаний одноразовим ідентифікатором A5903, який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою № НОМЕР_2 . Тому лист (довідка) ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яка міститься в матеріалах справи, є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування.

Щодо обґрунтованості нарахування та стягнення комісії за надання кредиту. Спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про споживче кредитування» прямо визначені можливості позивача (як небанківської фінансової установи) включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача.

Щодо правомірності нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України. Чинна норма Закону України «Про споживче кредитування», яка діяла на дату укладання кредитного договору і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024. Тому позивач має всі підстави для нарахування та стягнення з відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, в тому числі процентів, передбачених ст. 625 ЦК України якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Так як договір укладений поза межами періоду, на який поширюється звільнення від відповідальності, передбачене Законом України «Про споживче кредитування», положення про звільнення боржника від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань не підлягають застосуванню.

З погляду на що просить, серед іншого, задовільнити позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в повному обсязі.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Щербань В. С. в судове засідання не з`явилася, разом із позовною заявою подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представник ОСОБА_1 адвоката Ужва К. Р. в судовому засіданні заперечила щодо задовільнення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення й не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, заразом в силу частин 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом або в цей строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тож якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

10.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1611-7130 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника НОМЕР_3 .

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 5 000 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 день; комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту; промо-ставка 0, 10 %; знижена % ставка 1 % в день; стандартна % ставка 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0, 74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Згідно з п. 2.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а останній зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку, передбаченому цим договором.

Як видно з довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту й повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.04.2026 видача коштів за кредитним договором № 1611-7130 від 10.10.2025 на суму 5 000 грн здійснювалося за допомогою платіжної системи «EasyPay».

Відповідно до розрахунку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1611-7130 від 10.10.2025 становить 16 379 грн, з яких: 5 000 грн тіло кредиту, 8 129 грн відсотки, 2 500 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України, 750 грн комісія.

23.04.2026 позивач направив відповідачу досудову вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1611-7130 від 10.10.2025 в розмірі 16 379 грн.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та кредитором не було б укладено.

Підписання кредитного договору ОСОБА_1 підтверджується змістом такого, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП, адресу місця проживання та номер особистого електронного платіжного засобу.

Доказів підписання договорів від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отож суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору відповідачем, за умовами якого останній отримав кредит у сукупному розмірі 5 000 грн.

До того ж суд враховує, що за умовами п. 6.9. договір позичальник був вправі протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від цього договору повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з договором, однак не скористався таким правом.

Тож суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір кредиту відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в договорі.

Водночас відповідач не довів належними й допустимими доказами, що кредитні кошти на його рахунок, зазначений при укладенні договору, не надходили.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним доказом та допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупності з іншими доказами свідчить як про отримання відповідачем кредитних коштів так і користування ними. При цьому відповідачем не було спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов`язком.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту й нарахованими процентами в сумі 13 129 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 2 500 грн, то суд вважає, що такі вимоги задовільненню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення договору, тому відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати процентів на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки такі нараховані під час дії воєнного стану.

Щодо позовної вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту, то суд вважає, що нарахування позивачем комісії в розмірі 750 грн не відповідає вимогам законодавства, з огляду на таке.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З погляду на принципи справедливості й добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Тож положення укладеного між сторонами кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу кредиту в терміни та у розмірах, визначених договором, є нікчемними.

Отож суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задовільненню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 1611-7130 від 10.10.2025 в розмірі 13 129 грн, з яких: 5 000 грн тіло кредиту, 8 129 грн відсотки.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 41398 від 02.06.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Так як заявлені позовні вимоги задовільнено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задовільнених позовних вимог у розмірі 2 134, 11 грн (з розрахунку 13 129 х 2 662, 40/16 379).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268ЦПК України

ухвалив:

задовільнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1611-7130 від 10.10.2025 в розмірі 13 129 /тринадцять тисяч сто двадцять дев`ять/ гривень.

Відмовити у задовільнені решти позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 134 /дві тисячі сто тридцять чотири/ гривень 11 /одинадцять/ копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду 27.07.2026.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 26/407, м. Київ; код ЄДРПОУ: 38548598;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя О. Б. Гриновець