Рішення № 138549964, 22.07.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/329/26

Провадження № 2/506/278/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15675 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Вказана позовна заява надійшла до суду 20.04.2026 року через систему "Електронний суд".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 29.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1525098 про надання споживчого кредиту в електронному вигляді, згідно з яким ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати відповідачу кредит в сумі 1500 грн, строком на 359 днів: з 29.03.2024 року по 24.03.2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1 договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надав відповідачу кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування на картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед кредитором, 24.12.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №24122024, згідно з умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі право грошової вимоги до відповідача. Про відступлення права грошової вимоги відповідачу було повідомлено шляхом направлення повідомлення до його особистого кабінету. За вказаним договором факторингу до позивача перейшло право вимоги за договором №1525098 від 29.03.2024 року на загальну суму 12300 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1500 грн, заборгованість за процентами 10050 грн, штрафні санкції 750грн.

Враховуючи, що станом на дату укладення договору факторингу, строк дії кредитного договору не закінчився, оскільки строк кредитування складає 359 днів з 29.03.2024 року по 24.03.2025 року, то позивачем, як новим кредитором, нараховано проценти за 90 календарних днів в межах строку кредитування за період з 25.12.2024 року по 24.03.2025 року за стандартною процентною ставкою у сумі 3375 грн (1500 грн *2,5%*90 календарних днів). Тому загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками складає 13425 грн (10050 грн нараховані первісним кредитором + 3375 грн нараховані позивачем).

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, після укладення договору факторингу не здійснив жодного платежу ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора та станом на дату звернення до суду розмір його заборгованості складає 15675 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту 1500 грн; заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 10050 грн; заборгованість за процентами, нарахованими позивачем за 90 календарних днів 3375 грн, штрафні санкції 750 грн. Тому представник позивача просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 08.05.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ «Ощадбанк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, згоден на заочний розгляд справи /а.с.2-14/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином /а.с.94/, відзив на позов не подав. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 ст.263 ЦПК України передбачає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доказування та надання доказів, а саме, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

29.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1525098 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», за умовами якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором /а.с.26-28/.

Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Х087».

Сума кредиту (загальний розмір) 1500 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність зі сплати процентів кожні 30 днів (п.п.1.3, 1.4 Договору).

За користування кредитом нараховуються проценти. Згідно з п.1.5.1 Договору, Стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Згідно з п.1.5.2 Договору, Знижена процентна ставка 0,010% в день застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 28.04.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Згідно з п.2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» про те, що відповідно до Договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року, укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: 29.03.2024 року о 13:24:25 на суму 1500 грн., призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 /а.с.51/.

За інформацією, наданою АТ «Державний ощадний банк України» відповідно до ухвали суду про витребування доказів, картка № НОМЕР_2 була видана на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Крім того, банком підтверджено операцію зарахування 1500 грн на вказаний картковий рахунок 30.03.2024 року /а.с.80, 81/.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору. (п.5.1 Договору).

Згідно з п.4.4 Договору, Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.12.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №24122024, згідно з умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило позивачу право грошової вимоги за договорами, в тому числі і за кредитним договором №1525098.

Вказане підтверджується копією зазначеного договору факторингу, копією платіжної інструкції про сплату за договором факторингу, копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 24.12.2024 року та витягом з реєстру боржників від 24.12.2024 року /а.с.35-39, 40, 44-45/.

Отже, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №1525098 від 29.03.2024 року в загальному розмірі 12300 грн /а.с.44-45/.

Після укладення договору факторингу, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність перерахування суми заборгованості за кредитним договором на користь позивача /а.с.34/.

Як вбачається з Розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеним ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», станом на 24.12.2024 року, на думку ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», розмір заборгованості відповідача склав 12300 грн, з них: 1500 грн заборгованість за тілом кредиту, 10050 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 750 грн штраф/пеня /а.с.29/.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем за період з 25.12.2024 року по 24.03.2025 року позивачем нараховано відсотки за користування кредитом за 90 календарних днів в межах строку кредитування за ставкою 2,5% на день на загальну суму 3375 грн /а.с.31/.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.4 Договору про надання споживчого кредиту, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором в строки, передбачені договором, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню.

Що стосується відсотків за користування кредитом, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, відповідно до п.17 Розділу IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Даний закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.

120-тим днем після набранні чинності п.17 Розділу IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про споживче кредитування» є 22 квітня 2024 року. Таким чином за період з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року максимальний розмір процентної ставки не може перевищувати 2,5% на день.

Починаючи з 23 квітня 2024 року протягом наступних 120 днів, тобто до 21 серпня 2024 року, максимальний розмір процентної ставки не може перевищувати 1,5% на день.

В подальшому, починаючи з 22 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, складених як первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», так і позивачем, за весь період кредитування проценти нараховано, виходячи з відсоткової ставки 2,5% за кожен день користування кредитом, в тому числі за період з 23.04.2024 року по 24.03.2025 року.

Таким чином, враховуючи, що позивач безпідставно не застосував вимоги п.17 Розділу IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про споживче кредитування» та у період з 23.04.2024 року по 21.08.2024 року не здійснював нарахування процентів з розрахунку 1,5% на день, а починаючи з 22.08.2024 року у розмірі 1% на день, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок процентів за користування кредитом за період з 23.04.2024 року по 24.03.2025 року.

Враховуючи зазначене, загальний розмір нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором, укладеним з відповідачем 29.03.2024 року на строк 360 календарних днів за весь строк кредитування кредитом складає 6862,50 грн, а саме:

- за період з 29.03.2024 року по 22.04.2024 року 937,50 грн (1500 грн * 2,5% (за умовами кредитного договору) * 25 днів);

- за період з 23.04.2024 року по 21.08.2024 року 2700 грн (1500 грн * 1,5% * 120 днів);

- за період з 22.08.2024 року по 24.03.2025 року 3225 грн (1500 грн * 1% * 215 днів).

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягає частковому задоволенню в сумі 6862,50 грн.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки), суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

П.6.4 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

- у розмірі 75 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

- у розмірі 15 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, первісним кредитором нараховано штрафні санкції у розмірі 750 грн.

При цьому, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 год 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває до цього часу.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, на теперішній час воєнний стан триває, а кредитодавцем нарахована неустойка (штраф) за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором саме в цей період, то суд вважає, що 750 грн підлягають списанню в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому підстави для стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) відсутні і в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача складає 8362,50 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту 1500 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 6862,50 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково (на 53,35%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1420,39 грн (2662,40 грн *53,35%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Судом встановлено, що 10.12.2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» уклало з адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем Договір №10/12-2024 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат Столітній М.М. зобов`язався надавати юридичну допомогу позивачу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором /а.с.54, 64, 66/.

Згідно з п.п.4.1, 4.3 вказаного договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правової допомоги, відповідно до договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від цін позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару. Крім цього, сторони можуть домовитись про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

Послуги професійної правничої допомоги надаються адвокатом Клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною Договору (п.4.4 Договору).

Після виконання заявки адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису. Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили (п.п.4.6, 4.8 Договору).

Відповідно до рахунку на оплату №17906-10/04-2026 від 10.04.2026 року, вартість послуг адвоката складає 10000 грн.

Згідно Заявки №17906 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року та Акту №17906 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.04.2026 року за Договором №10/12-2024 від 10.12.2024 року, адвокат Столітній М.М. надав, а клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» прийняло наступні послуги на загальну суму 10000 грн:

- зустріч адвоката та клієнта для надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства 440 грн (0,5 год);

- дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 840 грн (1 год);

- аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції в рамках цивільного судочинства 440 грн (0,5 год);

- підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом 840 грн (1 год);

- письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів 840 грн (1 год);

- проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів 840 грн (1 год);

- складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з відповідачем 1640 грн (2 год);

- складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового відправлення відповідачу, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) 840 грн (1 год);

- складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо) 1640 грн (2 год);

- представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою Клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі участь в судових засіданнях 1640 грн (2 год).

Так, суд погоджується із вимогами представника позивача у частині стягнення витрат в сумі 5040 грн за:

- зустріч адвоката та клієнта для надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства 440 грн (0,5 год);

- дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 840 грн (1 год);

- аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції в рамках цивільного судочинства 440 грн (0,5 год);

- підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом 840 грн (1 год);

- проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів 840 грн (1 год);

- складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з відповідачем 1640 грн (2 год).

Вищевказані витрати суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

Щодо складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо), за які представником позивача нараховано 1640 грн (2 год), то з зазначеного переліку адвокатом Столітнім М.М. разом з позовною заявою до суду подано лише клопотання про витребування доказів. Будь-які інші клопотання, письмові пояснення, відповідь на відзив до суду не надходили. З урахуванням зазначеного, за підготовку клопотання про витребування доказів, на думку суду, достатнім є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 410 грн (1640 грн : 4 вказаних документа).

Доказів складання адвокатом письмового консультаційного висновку, у зв`язку з наданням позивачу письмової юридичної консультації в даній справі, стороною позивача в порушення ст.81 ЦПК України до матеріалів справи не долучено, а тому витрати на вказані послуги в сумі 840 грн не можуть бути віднесені судом до професійної правничої допомоги, наданої позивачу в даній справі, у зв`язку з чим розподілу між сторонами не підлягають.

Щодо витрат за представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою Клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі участь в судових засіданнях в сумі 1640 грн (2 год), то враховуючи, що адвокат Столітній М.М. не брав участі в жодному судовому засіданні по даній справі, виклавши в позовній заяві клопотання про розгляд справи за його відсутності, то вказані витрати судом також не можуть бути віднесеними до понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Що стосується вимог про стягнення витрат на складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового відправлення відповідачу, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) в сумі 840 грн (1 год), слід зазначити наступне.

Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, що врегульовано нормами матеріального (цивільного) права. Тобто, вказаний документ носить суто договірний характер і не є документом правового характеру, спрямованого на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, по суті не є правовою допомогою позивачу по вказаній конкретній справі, а тому, на переконання суду, тягар оплати за складання адвокатом рахунку на оплату послуг адвоката за вказаним договором та акту прийому-передачі виконаних робіт не може покладатися на відповідача.

Оформлення ж опису поштового відправлення відповідачу та інших додатків до позовної заяви є технічною роботою і не може бути віднесеним до професійної правничої допомоги.

Тому зазначені витрати також не підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така правова позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду (у справах №922/445/19; № 923/560/17; № 329/766/18; № /78/1522/18).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у Постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також' Верховним Судом у Постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18.

З урахуванням зазначеного, матеріалами справи доведено розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5450 грн (5040 грн + 410 грн), які підлягають розподілу між сторонами.

Так як позов задоволено частково (на 53,35%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2907,57 грн (5450 грн * 53,35%), а в іншій частині у стягненні коштів за надання правової допомоги позивачу слід відмовити.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, який підлягає стягненню з відповідача складає 4327,96 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору - 1420,39 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу 2907,57 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" (адреса: 03045, м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15675 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за Договором №1525098 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 29.03.2024 року в сумі 8362,50 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту 1500 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 6862,50 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал " судові витрати в сумі 4327,96 грн (з них: судові витрати по сплаті судового збору - 1420,39 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу 2907,57 грн).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

У стягненні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 27.07.2026 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко