Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний № 501/60/26
Провадження № 1-кп/501/14/26
УХВАЛА
28 липня 2026 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1
Секретар судового засідання - ОСОБА_2
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025160000000595 від 02.12.2025 р.
Прокурори: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
Захисник - ОСОБА_18 .
Обвинувачений:
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Майський, Карасуского району, Кустанайської області, республіка Казахстан, з вищою освітою, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований і проживає разом з дружиною ОСОБА_20 та повнолітнім сином ОСОБА_21 , 1996 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під вартою з 31.07.2025 р. в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Суть питання, що вирішується
Клопотання сторони захисту про призначення судової лінгвістичної (семантико текстуальної) експертизи мовлення.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом обставини
ОСОБА_19 , відповідно до обвинувального акту, обвинувачується в тому, що він 08.05.2025, приблизно о 15-00, діючи умисно, маючи умисел на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, за умови, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон (номер телефону НОМЕР_1 ), в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовував номер телефону НОМЕР_2 , повідомив ОСОБА_22 інформацію про точне місцезнаходження пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 у визначеному місці на території АДРЕСА_1 .
Дії кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, - несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Захисниця в клопотанні зазначає, що для встановлення змісту розмови, семантичного навантаження висловлювань, наявності/відсутності передачі інформації про розміщення чи переміщення ЗСУ необхідні спеціальні знання у сфері лінгвістики, оскільки з аналізу змісту вказаних розмов вбачається, що: розмова носить побутовий, фрагментарний характер; використовуються оціночні та розмовні вирази ("десь", "там", "ну як"); відсутні чіткі координати, конкретні військові об`єкти, точні дані; зміст висловлювань допускає множинне тлумачення; не встановлено, чи містять висловлювання фактичну передачу інформації, яка становить склад злочину за ст. 114-2 КК України.
В судовому засіданні захисниця наполягала на проведенні експертизи, обґрунтовуючи недостатністю однієї розмови та її вмісту для доведення винуватості ОСОБА_19 у вчиненні злочину.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти призначення експертизи, обґрунтовуючи тим, що сторона захисту фактично просить перекласти на вирішення експертів завдання оцінки доказів та вирішити питання права, тобто про наявність в діянні обвинуваченого складу злочину, про що свідчать, зокрема, питання про наявність наміру передати інформацію, а також про наявність ознак передачі інформації про розміщення ЗСУ або військових формувань.
Обвинувачений ОСОБА_19 під час допиту не заперечував, що під час розмови згадувався військовий об`єкт, однак не вважає це злочинним, оскільки об`єкт розташований в центрі села та всім про нього відомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права (ч. 1 ст. 242 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Клопотання захисту обґрунтоване недоведеністю обвинувачення, що воно ґрунтується на припущенні слідчого про дійсний зміст розмови, при тому, що назва військового об`єкту і його адреса не була озвучена при розмові.
Однак, доведеність обвинувачення, як і питання про наявність в діянні складу злочину є питанням права, належить до компетенції суду і підлягає вирішенню в нарадчій кімнаті шляхом оцінки доказів при ухваленні вироку.
Тому суд не знайшов підстав для доручення проведення судової експертизи.
Прокурор висловився про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Сторона захисту заперечувала, просила визначити обвинуваченому розмір застави, обґрунтовуючи тим, що після дослідження судом доказів суттєво зменшилися ризики перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на свідків.
Відповідно до даних наданих захисником: консультаційного висновку спеціаліста від 20.04.2026 р., ОСОБА_23 віком 80 років самостійно не рухається, а також довідки про огляд сімейного лікаря від 28.04.2026 р., ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_3 проходив огляд.
Згідно з наданими захисником копіями документів, обвинувачений ОСОБА_24 має численні відзнаки у спорті.
31.07.2025 р. ОСОБА_19 затриманий за підозрою у вчиненні злочину (т. 2 а.с. 100 - 106).
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 01.08.2025, відносно ОСОБА_19 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 1 а.с. 44 - 46, т. 2 142 - 144), строк дії якого продовжувався ухвалами слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси 24.09.2025 р. (т. 2 а.с. 151 - 152), 20.11.2025 (т. 1 а.с. 40 - 43, т. 2 а.с. 159 - 160).
Ухвалами Чорноморського міського суду Одеської області від 13.01.2026 р. (т. 1 а.с. 48 - 49), від 05.03.2026 р. (т. 1 а.с. 109) та від 01.05.2026 р. (т. 1 а.с. 151) та від 18.06.2026 р. (т. 3 а.с. 69) продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому до 31.07.2026 р., включно.
На теперішній час досліджені усі докази згідно визначеного обсягу доказів та порядку їх дослідження, однак судовий розгляд не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали, оскільки дата наступного судового засідання визначена на 15.09.2026 р.
Клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) Переховуватися від суду. Враховуючи, що ОСОБА_19 згідно з ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на до восьми років позбавлення волі, існує ризик, що обвинувачений розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосовано відносно нього у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду, зокрема на тимчасово окупований території або в РФ.
2) Вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому обвинувачується. Враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_19 до окупаційних військ країни агресора - рф, та те що останній зареєстрований та мешкає в Одеській області, в якій знаходяться морські та сухопутні пункти пропуску через державний кордон України і яке розташоване поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою; бажанням і можливістю продовжити свою протиправну діяльність, перебуваючи на свободі, конспіративним характером його протиправної діяльності, є ризик, що обвинувачений може вчиняти нові кримінальні правопорушення чи продовжити злочин в якому він обвинувачується.
3) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що судове провадження перебуває на початковій стадії; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті обвинувачення.
Мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Санкція злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_19 передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Пунктом 5 ч. 1 ст. 176 визначений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КК України).
Суд враховує наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого (батьків похилого віку та досягнення у спорті).
Прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину, про що свідчать обставини, що ОСОБА_19 у встановленому законом порядку висунуте обвинувачення. Також, прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений може переховуватися від суду, про що свідчить обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, в період воєнного стану, зазначений ризик не зменшився, оскільки судовий розгляд ще не завершений.
Водночас, є недоведеним ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності. Також, оскільки досудове розслідування завершене, а судом досліджені усі докази згідно визначеного обсягу доказів і порядку їх дослідження, то максимально зменшився ризик того, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Водночас, наведені прокурором обґрунтування є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Сукупність зазначених обставин виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України (абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Обвинуваченому інкримінується вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки України в період правового режиму воєнного стану, що істотно підвищує ступінь їх суспільної небезпеки, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, продовжують існувати.
Водночас, продовження не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суперечитиме суті заходу забезпечення кримінального провадження, який не має на меті покарання обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 314-316, 371-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про доручення проведення судової експертизи.
Продовжити ОСОБА_19 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 вересня 2026 року, включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача: 820172, призначення платежу - застава за ОСОБА_19 відповідно до ухвали Чорноморського міського суду Одеської області від 28 липня 2026 року).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, ОСОБА_19 зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до суду протягом всього кримінального провадження, а крім того, в строк до 25.09.2026 р. виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися з території Чорноморської територіальної громади Одеського району Одеської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області чи її структурних підрозділів, або ж до ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138549802, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області) було прийнято 28.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 501/60/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: