Ухвала суду № 138549471, 28.07.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

28.07.2026

Справа № 494/1778/26

Провадження № 1-кп/494/91/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області матеріали кримінального провадження №12026160000000399 щодо обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 до Березівського районного суду Одеської області надійшла справа щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

Справа призначена до підготовчого судового засідання на 28.07.2026 року.

Під час підготовчого судового засідання 28.07.2026 року прокурор заявив клопотання про передачу справи до Одеського апеляційного суду для вирішення питання для направлення в подальшому до Доброславського районного суду Одеської області, оскільки встановлено, що місцем вчинення кримінального правопорушення є с. Курісове Березівського (колишнього Комінтернівського) району Одеської області.

Судом поставлено на обговорення клопотання про направлення подання до апеляційного суду для вирішення питання про передачу обвинувального акту у кримінальному провадженні за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області.

Обвинувачений у судовому засіданні 28.07.2026 року щодо передачі справи до апеляційного суду для визначення підсудності не заперечував. Також, вказав, що не заперечує проти розгляду даного клопотання про передачу справи без участі своїх захисників.

Потерпіла погодилась з думкою прокурора про передачу справи до Доброславського районного суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

Так, судом встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку 24.06.2004 року набула права керування транспортними засобами, на підставі отриманого 29.08.2019 року посвідчення водія НОМЕР_1 з категоріями «А»-«С1», 10.04.2026 року о 19 годині 36 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух у світлий час доби, в умовах необмеженої видимості, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Старокиївська в сс. Курісове Березівського району Одеської області, де організований двосторонній рух і проїжджа частина шириною 13.5 м) має по одній смузі для руху у протилежних напрямках, зі сторони міста Доброслав у напрямку міста Березівка, у смузі свого напрямку руху, прямолінійно, з увімкненим ближнім світлом фар і швидкістю приблизно 108 км/год.Наближаючись до нерегульованого Т-образного перехрестя з вулицею Центральна, водієві ОСОБА_4 , як місцевому жителю, було достовірно відомо, що проїзд через це перехрестя потребував від водіїв особливої уваги, оскільки на проїзній частині вулиці Старокиївська, у напрямку руху зі сторони міста Доброславу бік міста Березівка, перед перехрестям з вулицею Центральна, була нанесена горизонтальна дорожня розмітка 1.14.1 «зебра», а праворуч та ліворуч розташовані пункти зупинки автобусу.Проте, водій ОСОБА_4 , під час руху вкрай уважним не був, постійно за дорожньою обстановкою та її зміною не стежив, рухаючись з перевищенням більше ніж удвічі допустимої в населеному пункті швидкості руху, своїми діями свідомо створював небезпеку для життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху, чим проявив кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров`я цієї особи, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, якщо б діяв більш обачливо.У той самий час, із салону автомобіля «TOYOTA AVENSIS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався зі сторони міста Доброслав у напрямку міста Березівка і зупинився одразу за перехрестям із вулицею Центральна, повністю з`їхавши з основної смуги руху, ближче до правого за ходом руху асфальтованого узбіччя, через задню праву дверку вийшла пішохід ОСОБА_7 , яка обійшла цей автомобіль ззаду і одразу почала перетинати проїзну частину вулиці Старокиївська у місці, де відсутні пішохідні переходи, рухаючись у темпі швидкого бігу, у напрямку протилежного узбіччя.Отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразилось у появі попереду на проїзній частині небезпеки для руху, у вигляді пішохода- дівчини, котра почала перетинати проїзну частину у місці, де відсутні переходи, рухаючись у темпі швидкого бігу, не дивлячись у бік транспорту, що наближався до неї на великій швидкості, водій ОСОБА_4 , при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, не вжив заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, чим порушив вимоги пунктів: 1.5.; 2.3. б); 12.3.; 12.4. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.Як наслідок, грубо ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_4 , рухаючись в населеному пункті зі значним перевищенням допустимої швидкості і свідомо наражаючи на небезпеку інших учасників руху, невірно зорієнтувався у цій аварійні ситуації, застосував неправильні прийоми керування транспортом, чим позбавив себе можливості запобігти дорожньо- транспортній пригоді, рухаючись із фактичною швидкістю.Так, з моменту виявлення неадекватної поведінки пішохода ОСОБА_7 на дорозі, що виразилось у вибіганні її на проїзну частину у місці, де відсутні переходи, водій ОСОБА_4 , не маючи можливості достовірно спрогнозувати дії пішохода, замість застосування, не змінюючи напрямок руху автомобіля, гальмування, як найбільш ефективного способу уникнення ДТП, вирішив об`їхати пішохода, для чого повернув кермо ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де несвоєчасно вжитими заходами екстреного гальмування, вже не встиг зупинити керований транспортний засіб і допустив наїзд передньою частиною по центру автомобіля «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на ОСОБА_7 , під час якого відбулось закидання тіла потерпілої на капот, переднє вітрове скло, з наступним відкиданням на значну відстань від місця наїзду і падінням її на дорожнє покриття ближче до лівого узбіччя.В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, а саме:відкритий лінійний перелом основи черепа, субарахноїдальні крововиливи великих півкуль головного мозку та мозочку, розміжчення речовини базального відділу правої великої півкулі головного мозку;садно правої скронево-потиличної ділянки, синці нижніх повік обох очей, З крововиливи в м`які тканини голови;садно лівої пахвової ділянки, синець та садна ділянки крила лівої клубової кістки;садно правого променево-зап`ясткового суглобу, кисті та пальців;синці лівого плеча та ліктьового суглобу, садна лівого променево- зап`ясткового суглобу та лівої кисті;садна правого колінного суглобу;закритий перелом верхньої третини лівого стегна з синцем в верхній третині лівого стегна та кровиливом в м`які тканини в місці перелому, садно лівого колінного суглобу;тупа травма органів грудної та черевної порожнин у вигляді крововиливів у праву легеню, крововиливу в лівий купол діафрагми, розриву верхньої поверхні селезінки та крововиливу в лівий піддіафрагмальний простір, близько 40-50 мл., які були небезпечними для життя в момент заподіяння і перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілої на місці пригоди. Отже, водій ОСОБА_4 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 2.3. б); 12.3.; 12.4. «Правил дорожнього руху» України, гарантовано мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді і його фактичні дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Важливою умовою для забезпечення справедливого правосуддя є розгляд і вирішення справ компетентним судом.

Правильна організація судової системи, чітке і юридично обґрунтоване визначення правил про підсудність, а також вимог до складу суду для здійснення кримінального провадження, є гарантіями права на доступ до правосуддя.

Важливість додержання вимог закону щодо визначення підсудності та вирішення питання про направлення справи з одного суду до іншого закріплюється у пункті шостому частині другої статті 412 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - КПК України), а саме за порушення правил підсудності таке порушення вимог кримінального процесуального закону визнається істотним і тягне за собою скасування судового рішення.

Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу (частина 1 статті 32 КПК).

Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності (пункт 1 частини 1 статті 34 КПК).

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (частина 2 статті 34 КПК).

Як встановлено вище та зазначено прокурором під час підготовчого судового засідання, місцем вчинення кримінального проступку є с. Курісове Березівського (колишнього Комінтернівського) району Одеської області, що відноситься до Курісовоської громади Березівського (колишнього Комінтернівського) району Одеської області.

При цьому суд враховує, що відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, яка набрала законної сили 19.07.2020, у Одеській області утворено Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка) та відповідним складом, а саме: територій Андрієво-Іванівської сільської, Березівської міської, Великобуялицької сільської, Знам`янської сільської, Іванівської селищної, Коноплянської сільської, Курісовської сільської, Миколаївської селищної, Новокальчевської сільської, Петровірівської сільської, Раухівської селищної, Розквітівської сільської, Старомаяківської сільської, Стрюківської сільської, Чогодарівської сільської, Ширяївської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Суд відмічає, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Суд доходить висновку, що підсудність цієї справи, виходячи з приписів частини 1 статті 32 КПК , визначається за місцем вчинення кримінального правопорушення, що скоєне в с. Курісове Березівського району Одеської області, тобто у межах територіальної юрисдикції Доброславьского районного суду Одеської області, який відповідно до пункту 3-1 Розділ ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» продовжує здійснювати свої повноваження у межах визначеної раніше територіальної юрисдикції.

З огляду на зазначене суд доходить висновку щодо направлення подання до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про передачу справи за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області.

Керуючись статтями 9, 32, 34, 372 КПК, пункту 3-1 Розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Направити подання до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про передачу обвинувального акту у кримінальному провадженні №12026160000000399 щодо обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1