Ухвала суду № 138548981, 27.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

27.07.26

Справа № 635/7524/26

Провадження № 2-о/635/216/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської обалсті

Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Держава Україна в особі Кабінету міністрів України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Як вбачається зі змісту заяви, остання подана в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Враховуючи тотожність відповідних норм ЦПК України, які регулювали питання щодо форми та змісту заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, станом на час прийняття Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, та регулюють вказані питання станом на даний час, суд вважає за можливе врахувати вказані вище роз`яснення Верховного Суду України під час вирішення питання про можливість відкриття провадження в даній цивільній справі.

Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, а також роз`яснень, викладених в Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим відповідними статтями ЦПК України, що регулюють особливості заяв у справах окремого провадження. Недотримання заявником вказаних вимог унеможливлює відкриття провадження у справі та є підставою для залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без руху.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення заяви без руху, а саме.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає про таке.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а саме спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав чи інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Разом із тим подана позовна заява не містить прохальної частини, у якій були б чітко сформульовані позовні вимоги до суду, що унеможливлює встановлення предмета та обсягу судового розгляду.

Одночасно з поданням заяви заявником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. На обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що заявник за подання даної заяви має сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до положень пункту 1 частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, якщо судовий збір перевищує 5% розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, може звільнити від сплати судового збору таку особу.

Відповідно довідки ПФУ у 2025 році позивач вказує, що отримувала пенсію на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб які втратили працездатність. Відповідно Довідки з ДПС України протягом 2025 року позивач доходів не мала. Щодо сплати судового збору з пенсії, розмір якої складає прожитковий мінімум встановлений для осіб що втратили працездатність, у означеному випадку - пенсіонера, то позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.11.2023 року, справа N?225/2213/20, у якій зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм, а обмеження доступу до суду через несплату збору для особи, чий єдиний дохід мінімальна пенсія, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд). Отримання доходу, що дорівнює або є меншим за прожитковий мінімум (мінімальна пенсія), є належним підтвердженням неможливості сплатити судовий збір. Крім того, позивач посилається на ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 31.05.2021 року (справа N?240/12218/20) та на постанову від 19.03 2020 року (справа 33087014/17), які містять аналогічну позицію.

Дослідивши надані заявником матеріали, суд висновує про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору з огляду на таке.

Згідно зі статтею 136 ЦПК України, частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду звільнити від сплати судового збору за наявності умов, передбачених пунктами 1-3 частини 1 зазначеної статті.

Водночас, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання даної заяви має сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

З наданої позивачем довідки № 7877958745882833, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , остання перебуває на обліку в Харківському приміському об`єднаному управлінні ПФУ в Харківській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 складає 28 332,00 грн.

5% від 28 332,00 грн становить 1 416,60 грн, тому розмір судового збору за подання даної заяви не перевищує 5% річного доходу позивача за 2025 рік.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 без руху для сплати судового збору у сумі 665,60 грн.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: UA898999980313121206000020429;

отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/ХаркiвР/22030101;

код отримувача: 37874947;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача: 899998;

код бюджетної класифікації: 22030101.

призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ____ (Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Для вчинення вказаних дій позивачу слід надати строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 136, 175, 177, 185, 258-261,353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху.

Надати заявникові строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до суду оновленої заяви, з квитанцією про сплату судового збору.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, заява буде вважатися не поданою та буде повернута заявникові.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.П.Даниленко