Постанова № 138548806, 28.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12855/26

Провадження № 3/643/2050/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Поліщук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2026 о 21 год. 33 хв. в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, 111, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, огляд проводився в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ», що підтверджується висновком на стан наркотичного сп`яніння № 1220. ОСОБА_1 двічі протягом року притягався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення. чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток на номер телефону зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та за адресою місця мешкання на 10-30 год. 08.07.2026 та на 10-30 год. 28.07.2026, а також розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України», в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомляв.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомляв, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, розцінює причину його неявки як неповажну.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, дійшов до наступного висновку.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не передбачений, та отримати висновок про перебування чи не перебування особи у стані наркотичного сп`яніння неможливо без медичного дослідження.

Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують у вагу та швидкість реакції від 04.06.2026 № 1220 підтверджується, що ОСОБА_1 31.05.2026 о 21-50 год. оглянутий лікарем ОСОБА_2 в закладі КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння. Оглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (метадон).

Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690802 від 12.06.2026;

- відеозаписі з нагрудних камер поліцейських з місця події;

- рапорті працівника поліції;

- довідці про повторність складеній інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП;

- копією постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04.06.2025 у справі № 243/3288/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн. Постанова набрала законної сили 17.06.2025;

- копією постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2025 у справі № 243/6660/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 13.12.2025.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, якою встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керуючись ст. ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено конфіскацію транспортного засобу, якщо він перебуває у власності порушника.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_2 , не знаходиться у власності ОСОБА_1 , а тому не підлягає конфіскації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.

Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Згідно останньої за часом постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2025, яка набрала законної сили 15.09.2025, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Таким чином, невідбута частина стягнення, накладеного на ОСОБА_1 , згідно з постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2025, станом на час ухвалення даної постанови складає 4 роки 1 місяць 17 днів.

Суд відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає доцільним приєднати до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, призначеного ОСОБА_1 цією постановою, невідбуту частину покарання за постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2025.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. ст. 23, 30-35, 40-1, ч. 3 ст. 130, 256, 266 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, до стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2025 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 4 роки 1 місяць 17 днів.

Остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 14 (чотирнадцять) років 01 (один) місяць 17 (сімнадцять) днів, без конфіскації транспортного засобу.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу належить сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК Харківськобл/Харківобл/ 21081300 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до положень ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Т.В.Поліщук