Ухвала суду № 138548747, 21.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6211/25

Провадження № 2/643/603/26

УХВАЛА

21.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача-1: ОСОБА_3 ,

відповідача-1: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_4

2. ОСОБА_5

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1. ОСОБА_6

2. ОСОБА_7

3. ОСОБА_8

4. Харківської міської ради

про відновлення порушеного права та встановлення постійного і безоплатного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває справа № 643/6211/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Харківська міська рада про відновлення порушеного права та встановлення постійного і безоплатного сервітуту.

20 липня 2026 року представником позивача адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. були подані заперечення на дії головуючого судді Новіченко Н.В. Представник позивача вважає, що дії судді Новіченко Н.В. не відповідають вимогам частини четвертої статті 10, частини першої статті 6, частинам другої, п`ятої статті 12, частини першої статті 213, частинам другою-четвертою статті 214 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, у судовому засіданні 09 червня 2026 при дослідженні матеріалів справи № 643/6211/25 головуючим були допущені наступні порушення законодавства:

- замість дослідження письмового доказу головуючим оголошувалася тільки назва документу, були досліджені належним чином з оголошенням та встановленням судом наявної в них інформації тільки докази на а.с. 10-13;

- номера аркушів справи головуючим не оголошувалися, тому представник позивача неодноразово була змушена просити суд оголосити нумерацію або дату документів;

- на прохання оголосити дату документу на а.с. 16-21, головуючий відмовила з мотивацією: «Так ви ж його подавали, навіщо ви питаєте дату виготовлення технічного паспорту» і дата була оголошена тільки після наполегливої вимоги представника позивача. Зазначений документ судом не досліджувався, головуючий не дала представнику позивача можливості надати пояснення по зазначеному документу;

- замість керування судовим процесом та створення учасникам справи умови по черзі приймати участь в дослідженні доказів шляхом надання пояснень по документам, головуючий слухала тільки того, хто першим почне надавати свої пояснення по документу та хто перший встигне звернутися до судді. Вимоги закону, що саме суддя надає можливість учасникам справи в порядку черговості звертатися до суду, головуючим не були виконані. В результаті головуючий слухала лише звернення відповідача ОСОБА_9 , яка перебувала в залі судового засідання; виключно з Луценко головуючий розглядала технічний паспорт на а.с.16-21 в матеріалах справи, задавала Луценко питання та просила показати на плані якийсь вхід, але представнику позивача як учаснику справи не було повідомлено, що показує і розповідає ОСОБА_9 . Головуючий не дала представнику позивача можливості надати пояснення по вказаному документу;

- на усне заперечення представника позивача на дії головуючого, яка не надала можливості надати пояснення по доказам на а.с.14-40, суддя не відреагувала намагалася перейти до оголошення реквізитів наступного документу. При цьому суддя зазначила, що вона не вперше досліджує докази в судовому засіданні і все робить вірно.

Представник позивача зазначає, що працює адвокатом з 1990 року і також не вперше приймає участь в дослідженні судом доказів. Але, нажаль, вперше зіткнулася з такими порушеннями, які допустила суддя Новіченко Н.В. при дослідженні доказів по справі № 643/6211/25.

За таких обставин, представник позивача просить занести заперечення до журналу судового засідання, ці письмові заперечення долучити до матеріалів справи та постановити щодо них ухвалу з наведенням мотивів, згідно яких суд прийде до відповідних висновків, як це передбачено частиною десятою статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, а також просить суд дослідити належним чином докази на а.с.14-40 та забезпечити представнику позивача можливість надати пояснення по зазначеним доказам, у подальшому досліджувати докази повністю та зазначати черговість надання учасниками пояснень по доказам.

У судовому засіданні 21 липня 2026 року представник позивача та позивач підтримали викладені вище заперечення на дії головуючого судді Новіченко Н.В. та просили суд задовольнити їх.

Відповідач-1 та його представник у судовому засіданні 21 липня 2026 року просили суд відхилити вищевказані заперечення представника позивача.

Розглянувши подані представником позивача заперечення на дії головуючого судді Новіченко Н.В., суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 214 Цивільного процесуального кодексу України у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною першою статті 229 Цивільного процесуального кодексу України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам (частина третя статті 229 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою статті 229 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових і електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Відповідно до статті 235 Цивільного процесуального кодексу України письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні або пред`являються йому, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам для ознайомлення. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Учасниками справи з приводу зазначених доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам.

У відповідності із записами судового засідання від 09 червня 2026 року після переходу до стадії дослідження доказів головуючим було роз`яснено, що суд буде проголошувати докази, і якщо у когось з учасників справи виникне необхідність проголосити повний зміст цього доказу або висловити свої заперечення щодо дослідженого доказу, вони мають право це зробити. Також, головуючий на вимогу представника позивача проголошував не лише сам доказ, але й номери аркушів справи. Суд безпосередньо дослідив частину письмових доказів з дотриманням положень, передбачених статтями 229, 235 Цивільного процесуального кодексу України, заслухав пояснення учасників справи, задаючи їм питання з метою більш детального аналізу справи, а представник позивача, у свою чергу, користуючись правом наданим йому пунктом 3 частини першої статті 43, частинною п`ятою статті 229 ЦПК України, під час дослідження доказів брав активну участь у їх дослідженні, надаючи свої пояснення щодо них.

Надаючи оцінку запереченням представника позивача на дії головуючого судді Новіченко Н.В., суд зазначає таке.

Перевіркою технічного запису судового засідання від 09 червня 2026 року встановлено, що після переходу до стадії дослідження доказів головуючим було роз`яснено порядок їх дослідження, а саме повідомлено учасникам справи, що суд оголошуватиме письмові докази, а у випадку необхідності будь-який учасник справи вправі заявити клопотання про повне оголошення документа або надати свої пояснення щодо нього.

Отже, судом ще до початку дослідження доказів було створено процесуальні умови для реалізації сторонами права на участь у дослідженні доказів, що відповідає вимогам статей 10, 12, 43, 229 Цивільного процесуального кодексу України.

Посилання представника позивача на те, що головуючий лише оголошував назви документів, саме по собі не свідчить про порушення принципу безпосередності дослідження доказів.

Як вбачається із технічного запису судового засідання, суд досліджував письмові докази безпосередньо, оголошував їх реквізити, зміст окремих документів, а також реагував на заяви учасників процесу щодо необхідності більш детального оголошення відповідних документів. При цьому на вимогу представника позивача головуючим додатково оголошувалися номери аркушів справи, дати окремих документів та інші відомості, що цікавили сторону.

Таким чином, твердження про повне ігнорування судом змісту письмових доказів не знайшло свого підтвердження.

Не можуть бути прийняті судом і доводи представника позивача щодо неоголошення номерів аркушів справи.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить імперативної норми, яка б покладала на головуючого обов`язок під час дослідження кожного доказу обов`язково проголошувати номер аркуша справи.

Нумерація аркушів справи є технічним елементом формування матеріалів судової справи і використовується насамперед для процесуальної ідентифікації документів. Тому сама по собі відсутність оголошення номера аркуша справи не може свідчити про порушення права сторони на справедливий судовий розгляд, тим більше за відсутності будь-яких доказів того, що це унеможливило реалізацію процесуальних прав учасника справи.

При цьому із технічного запису вбачається, що після відповідних звернень представника позивача головуючий повідомляв номери аркушів справи та інші реквізити документів.

Суд також відхиляє доводи представника позивача щодо нібито неправомірної відмови головуючого одразу оголосити дату виготовлення технічного паспорта.

Як убачається з матеріалів справи, зазначений технічний паспорт був поданий до суду позивачем як письмовий доказ на підтвердження заявлених позовних вимог. Отже, представник позивача достеменно володів інформацією про зміст цього документа, його реквізити, дату складення та інші істотні відомості.

За таких обставин звернення представника позивача до суду з вимогою оголосити дату документа не було обумовлене необхідністю забезпечення йому права на ознайомлення із доказом або реалізацією принципу безпосередності дослідження доказів, адже відповідна інформація вже була йому відома. Процесуальне законодавство не покладає на суд обов`язку оголошувати окремі реквізити документа виключно з тієї підстави, що про це просить особа, яка сама подала цей документ до суду.

Крім того, як підтверджується технічним записом судового засідання, після відповідного звернення представника позивача дата технічного паспорта була оголошена головуючим, тобто запитувана інформація була повідомлена учаснику справи. Отже, навіть за наявності певної процесуальної дискусії щодо необхідності повторного оголошення реквізитів документа жодного обмеження процесуальних прав представника позивача не відбулося, а тому наведені ним доводи не свідчать про порушення судом вимог статей 229 та 235 Цивільного процесуального кодексу України.

Безпідставними є також доводи представника позивача про ненадання йому можливості висловити свої пояснення щодо письмових доказів.

Як встановлено судом, під час дослідження доказів представник позивача неодноразово звертався до суду із зауваженнями, ставив питання щодо змісту документів, висловлював свою правову позицію та активно брав участь у дослідженні доказів, що прямо підтверджується технічним записом судового засідання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 та частини п`ятої статті 229 ЦПК України учасник справи вправі надавати свої пояснення щодо доказів, а суд зобов`язаний забезпечити можливість реалізації такого права.

Порядок ведення судового засідання належить до дискреційних повноважень головуючого, який визначає процесуальну послідовність здійснення процесуальних дій залежно від конкретної ситуації під час судового розгляду.

Сам факт того, що головуючий ставив уточнюючі питання відповідачу жодним чином не свідчить про порушення принципу рівності сторін або надання будь-яких процесуальних переваг іншому учаснику справи.

Суд має право ставити уточнюючі питання будь-якому учаснику процесу, якщо це необхідно для повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи. Такі процесуальні дії не можуть розцінюватися як прояв упередженості або порушення принципу змагальності за відсутності об`єктивних даних, що свідчили б про обмеження прав іншої сторони.

Суд також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд гарантує сторонам реальну можливість бути почутими, однак не передбачає права сторони вимагати здійснення процесуальних дій виключно у спосіб, який вона вважає найбільш доцільним. Вирішальним критерієм є забезпечення сторонам ефективної можливості представити свою позицію за умов процесуальної рівності.

У даному випадку матеріали справи та технічний запис судового засідання не містять відомостей, які б свідчили про позбавлення представника позивача можливості висловити свої доводи, заявити клопотання, надати пояснення чи реалізувати інші процесуальні права під час дослідження письмових доказів у судовому засіданні 09 червня 2026 року.

Не заслуговують на увагу й доводи представника позивача про те, що головуючий не відреагував на його усне заперечення.

Процесуальне законодавство не передбачає обов`язку суду негайно постановляти окрему ухвалу щодо кожного усного зауваження учасника процесу на дії головуючого.

Натомість оцінка таких заперечень здійснюється судом після їх перевірки з урахуванням матеріалів справи та технічного запису судового засідання, що і було здійснено під час прийняття даної ухвали.

Окремо суд зазначає, що наведені у запереченнях представника позивача обставини переважно стосуються незгоди із процесуальною формою організації судового розгляду та суб`єктивної оцінки дій головуючого.

Однак процесуальні рішення суду щодо порядку ведення судового засідання не можуть визнаватися незаконними лише з підстав незгоди учасника справи із обраним судом способом дослідження доказів, якщо такий порядок відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства та не призводить до фактичного обмеження процесуальних прав сторін.

Саме особа, яка заявляє про порушення її процесуальних прав, повинна навести переконливі та об`єктивні дані, які підтверджують істотність такого порушення та його вплив на можливість реалізації процесуальних прав.

Представником позивача не надано належних і допустимих доказів того, що дії головуючого фактично позбавили його можливості брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, надавати пояснення чи іншим чином реалізовувати процесуальні права, гарантовані Цивільним процесуальним кодексом України.

Отже, за результатами всебічної перевірки доводів письмових заперечень у їх взаємозв`язку з матеріалами справи та технічним записом судового засідання суд дійшов висновку, що наведені представником позивача обставини не підтверджують порушення вимог статей 6, 10, 12, 43, 213, 214, 229 та 235 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин письмові заперечення представника позивача на дії головуючого судді є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та технічним записом судового засідання, а тому підстав для їх задоволення суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 214, 260, 261 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

1.Заперечення представника позивача - адвоката Жарової-Тітарьової Лариси Михайлівни від 20.07.2026 на дії головуючого судді у справі № 643/6211/25 відхилити.

2.Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили після її проголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 27.07.2026 року.

Суддя Н.В. Новіченко