Рішення № 138547936, 22.07.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/452/26

Провадження 2/438/374/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

22 липня 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Позика» Міньковською А.В. через систему «Електронний суд» подано позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №78097558 від 17 листопада 2021 року у розмірі 17000 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 5500 грн.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивачем зазначено, що 17.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №78097558 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір №78097558 від 17.11.2021 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одразу після вчинених дій, первісним кредитором 17.11.2021 перераховано грошові кошти в сумі 5000 гривень на картковий рахунок відповідача. ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» виконав свої зобов`язання, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість.

01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» уклали договір факторингу № 01092025/1. Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги за кредитним договором №78097558. Відповідно до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 17000 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за відсотками 12000 грн.

Просить позов задовольнити. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного порядку, у відсутності представника позивача,проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечує.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області від 31.03.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній справі. Справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 22.04.2026 судове засідання у розгляді справи відкладено на 28.05.2026 у зв`язку з неявкою сторін та витребуванням доказів.

Ухвалою суду від 28.05.2026 судове засідання у розгляді справи відкладено на 18.06.2026 у зв`язку з неявкою сторін та витребуванням доказів.

Ухвалою суду 18.06.2026 судове засідання у розгляді справи відкладено на 22 липня 2026 року.

09.06.2026 до суду поступили витребувані ухвалою суду документи, а саме: інформації стосовно рахунків та руху коштів по рахунку (карті), емітованої на ім`я ОСОБА_1 .

У судове засідання представник позивача не прибув. В позовній заяві представник Міньковська А.В. просить позов задовольнити. Справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та у відсутності представника позивача, проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання тричі не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання. Конверт з рекомендованими повідомленнями з ухвалою суду повернулися до суду не врученими. Відповідно до положень ст.131 ЦПК України та правових висновків Верховного Суду відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 даного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 17.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №78097558 в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Підписавши вищевказаний договір електронним підписом відповідач ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування. Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладання між сторонами кредитного договору, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, розміщеного на вебсайті кредитодавця, що відповідає розділу 13 договору про надання фінансового кредиту №78097558.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Зокрема, 17.11.2021 відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами та підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на офіційному сайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника на сайті кредитодавця, у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору, порядок укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту).

Матеріалами справи підтверджено, що 17.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №78097558, згідно умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн з оплатою по процентній ставці, що вираховується у наведеному графіку згідно п.3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені договором проценти у строки та на умовах даного договору (п.3.1).

Відповідно до п.4.2 клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 15.02.2022 шляхом перерахування ідповідної суми на поточний рахунок товариства.

Згідно розділу 4 договору про відкриття кредитної лінії №1564-8338 від 16.06.2025 (Порядок та умови надання Кредиту. Порядок сплати процентів за користування Кредитом) строк кредитування становить 365 календарних днів, базовий період сплати відсотків 21 календарний день; стандартна процентна ставка 1 % в день.

Відповідно до п.3.2.1 п.3.2 та п.3.2.2 п.3.2 визначено графік (порядок та умови надання кредиту), зокрема стандартну процентну ставку у розмірі 3%, при цьому клієнт може скористатися пільговим періодом, що становить 30 календарних днів з 17.11.2021 по 17.12.2021 та пільгова процентна ставка становить 2%.

Відповідно до п.4.3 клієнт має право на дострокове погашення (повернення кредиту).

Первинний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» зобов`язання за вказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн шляхом перерахування на його картковий рахунок.

Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 на загальну суму 5000 підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3152_251024113343 від 24.10.2025 про перерахування суми кредиту через платіжну систему іPay.ua. У вказаній довідці зазначено: номери платежів, дата, номер платіжної картки, суми платежів.

Із виписки по карті, наданої АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що 17.11.2021 на карту ОСОБА_1 надійшов платіж у сумі 5000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 15.02.2022 становить 17000 грн, а саме: 5000 грн тіло кредиту, 12000 нараховані відсотки.

01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №01092025/1, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, що стверджується договором факторингу.

Предметом Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відступлення прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» відбулося відповідно до Реєстру прав вимоги №220 від 14.03.2023 у розмірі, зазначеному у реєстрі.

Відповідно до витягу із додатку №1 до договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 5000 грн.

Згідно Акту прийому-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 25419.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Суд враховує, що відповідно до укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» передало ТОВ «ФК «Позика» право вимоги до відповідача.

Таким чином, ТОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового кредитора та наділене правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №78097558 від 17.11.2021.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «ФК «Позика» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України).

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Первинний кредитор умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 5000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту.

Відповідачем ОСОБА_1 на спростовування факту отримання кредитних коштів доказів не надано.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання за договором з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором. Доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача ТОВ «ФК «Позика» виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №78097558 від 17.11.2021 у розмірі 17000 грн, тому позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Вирішуючи вимогу про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Відповідно до ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правової допомоги №39493634_03 від 02.01.2026; додаткову угоду №78097558 до договору від 02.01.2026, акт про надання правничої допомоги, детальний опис робіт виконаний адвокатом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статях 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «ФК «Позика» є стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 17000 грн, зокрема тіло кредиту 5000 грн, яка є незначною. Дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Підготовка адвокатом позову не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, який включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 5500 грн є завищеним, тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №78097558 від 17 листопада 2021 року у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн, яка складається з: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 000 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість судовий збір у розмірі 2662.40 грн грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

В задоволенні решти частини судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», адреса: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 39493634;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ