Рішення № 138547860, 27.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1448/26

Номер провадження 2-а/337/51/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Малишенко В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом відповідач), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.09.2025 його зупинили працівники поліції разом з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перевірки його документів. Позивач намагався надати на огляд військовий документ у застосунку «Резерв+» та надав паспорт громадянина України. Через поганий інтернет-зв`язок застосунок «Резерв+» не відкривався. Внаслідок цих обставин був складений акт про відсутність військово-облікових документів. Позивач пояснив, що він був без документів, бо йшов з похорон друга та перебував у складному психоемоційному стані, тому не відразу пригадав, що військовий квиток НОМЕР_1 був при ньому, а коли згадав, то вже був складений акт про відсутність військово-облікових документів, а в подальшому (15.09.2025) було винесено постанову № 914 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відкрито виконавче провадження № 79361688. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не було дотримано права особи, яка притягується до відповідальності; обставини, зазначені у справі, не відповідають фактичним обставинам: згідно з постановою позивач не мав при собі військово-облікових документів, однак під час перевірки у позивача був військово-обліковий документ, застосунок «Резерв+» та паспорт; під час перевірки не здійснювалась фіксація технічними засобами процесу пред`явлення документів для перевірки, а тому враховуючи відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

12.03.2026 ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя позовну заяву повернуто у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

14.05.2026 постановою Третього апеляційного адміністративного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу до Хортицького районного суду м. Запоріжжя направлено для продовження розгляду.

01.07.2026 ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження у справі, визначено порядок розгляду справи, а саме, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідачу встановлено строк на подання відзиву.

02.07.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому він не погодився з позовними вимогами, вважаючи їх необгрунтованими. Зазначив, що постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було винесено законно, позивач під час надання пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення повідомив, що був військово-облікових документів, документи є вдома, водночас свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. На розгляд справи позивач не з`явився, про час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, засвідчивши даний факт у протоколі своїм підписом.

Також, на виконання ухвали суду відповідачем надано копію адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

08.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому сторона не погодилась з доводами позивача. Представник позивача зазначив. що позивач мав при собі військовий квиток, однак забув про це, оскільки повертався з похорон друга та був у складному психоемоційному стані. Під час перевірки документів не було здійснено відеофіксацію вказаної дії технічними засобами. Постанова та протокол у справі за відсутності інших доказів не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Просив скасувати спірну постанову та провадження у справі закрити.

Клопотань про здійснення судового розгляду за участю сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив наступне.

10.09.2025 групою оповіщення було проведено перевірку військово-облікових документів у ОСОБА_1 , складено акт про те, що останній під час перевірки не мав при собі військово-облікового документа.

Того ж дня було складено протокол № 683 про адміністративне правопорушення, згідно з яким зазначено, що 10.09.2025 о 10.15 ОСОБА_1 не мав при собі та відмовився пред`явити свій військово-обліковий документ на вимогу працівника поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В протоколі ОСОБА_1 викладено власноручно пояснення: «я був без документів, йшов з похорон друга домой, дома документи є, можу пред`явити, а также документи, що перебуваю на програмі по метадону. Готовий всі документи пред`явити». Крім того, в протоколі міститься підпис ОСОБА_1 , яким він засвідчує те, що йому повідомлено про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (15.09.2025 о 09.00).

15.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено постанову № 914, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень.

Відповідно до положень ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, відповідно до частини 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»o період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Досліджуючи обставини в цій справі, суд дійшов висновку, що позивачем виходячи із власноручно зазначених показань у протоколі дійсно було не дотримано обов`язок пред`явлення військово-облікового документа. При цьому суд критично ставиться до пояснень позивача (документ був при ньому, але через складний психоемоційний стан не міг пред`явити), оскільки вказана причина не може вважатися поважною причиною непред`явлення, а також не підтверджується жодним належним та допустимим доказом. Щодо відсутності інтернет-зв`язку «Резерв+», на яке посилається сторона позивача як на поважну причину непред`явлення військово-облікового документа в електронному вигляді, суд звертає увагу, що вказаний застосунок передбачає технічну можливість попереднього завантаження військово-облікового документа у форматі pdf (як у скороченому вигляді, так і з розширеними даними з реєстру) на мобільний пристрій та подальшого використання незалежно від наявності/відсутності інтернет-з`єднання, а відтак, вказані посилання суд не бере до уваги.

Таки чином, суд встановив, що позивач дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу на постанову від 02.10.2024 у справі №120/12494/23, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що формальні недоліки під час фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.

Досліджуючи процедуру ухвалення відповідачем рішення в адміністративній справі суд дійшов висновку, що її було в цілому дотримано. Щодо відсутності запису технічної фіксації під час перевірки документів суд бере до уваги, що сама обставина (непред`явлення військово-облікового документа) жодною стороною не оспорюється. Оскільки сам правопорушник визнав, що не пред`явив військово-обліковий документ на вимогу працівника поліції (незалежно від причин не мав при собі або мав, але забув пред`явити), суд вважає вказану обставину встановленою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова була винесена законно та обгрунтовано.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 139, 159, 242-246, 268, 272, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ