Рішення № 138547786, 28.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 317/1389/26 2/335/2602/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до Вознесенівсього районного суду міста Запоріжжя, за підсудністю із Запорізького районного суду Запорізької області, надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», у якому позивач просить стягнути із ОСОБА_2 , яка змінила прізвище на ОСОБА_3 , заборгованість за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 у розмірі 10 804,71 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 646401680 на суму 9 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачці грошові кошти, шляхом перерахування через банк-провайдер.

Всупереч умовам договору, відповідачка не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, та сплати відсотків за користування грошовими коштами.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу №28/1118-01 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу №28/1118-01.

На виконання умов договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» підписали реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, за яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 10/1024-01, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату на умовах визначених цим договором.

На виконання умов договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024, ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписали реєстр прав вимоги №2 від 10.10.2024, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021.

Відповідно до реєстру боржників №б/н від 15.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 на загальну суму 10 804,71 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користуванням кредитом за договором № 646401680 від 30.12.2021, що підлягає стягненню з відповідачки не день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 10 804,71 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 779,50 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 2 025,21 грн.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до позивача, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, що спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 28.04.2026 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 27.05.2026, яке було відкладено на 22.06.2026, через першу неявку у судове засідання відповідача.

Судове засідання, призначене на 22.06.2026, було відкладено на 20.07.2026, у зв`язку із перебуванням судді Гашук К.В. у відрядженні.

Сторони у справі, чи їх представники, у судове засідання, призначене на 20.07.2026, повторно не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за її відсутності не надходило, представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за її відсутності, та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 28.07.2026 .

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

30.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3 , укладено договір кредитної лінії № 646401680, за умовами якого позикодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ».

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 9 000,00 грн. одразу після укладання договору, який має бути повернуто до 29.01.2022.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 29.01.2022.

Сторони погодили, що встановлений в п.1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Відповідно до п.п. 1.9. 1.9.3. кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою, що становить 1,05% від суми кредиту за кожний день користування ним. За умовами продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користуванням кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою, що становить 1,05 % в день від суми кредиту. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, в порядку, передбаченому п. 1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовується з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі, що становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Кредитний договір № 646401680 від 30.12.2021 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV64S6R.

Факт перерахування грошових коштів на картку відповідача, підтверджується платіжним дорученням № 032bdcb-4c98-4bc6-85a7-ee488536f52c від 30.12.2021, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало грошові кошти в сумі 9 000,00 грн., згідно кредитного договору № 646401680 від 30.12.2021, на картку ОСОБА_2 №5168-74ХХ-ХХХХ-2281.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.

У подальшому до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 укладались додаткові угоди, у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 у загальному розмірі 11 325,47 грн., з яких: 8 779,50 грн. заборгованість по основному боргу; 2 545,97 грн.- заборгованість по відсоткам.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 10.10.2024 до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 у загальному розмірі 10 804,71 грн., з яких 8 779,50 грн. заборгованість по основному боргу; 2 025,21 грн.- заборгованість по відсоткам.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до реєстру боржників від 15.07.2025 до договору факторингу 15/07/25-Е від 15.07.2025, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 у загальному розмірі 10 804,71 грн., з яких 8 779,50 грн. заборгованість по основному боргу; 2 025,21 грн.- заборгованість по відсоткам.

Згідно з розрахунком заборгованості, який долучено до позовної заяви, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 646401680 від 30.12.2021 у відповідача ОСОБА_5 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість за основною сумою боргу 8 779,50 грн., сума заборгованості за відсотками 2 025,21 грн., а всього 10 804,71 грн.

За таких обставин непогашена боржником заборгованість за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 становить 10 804,71 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ч. 2 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст.1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У вказаній справі відповідач ОСОБА_5 доводи, викладені у позовній заяві щодо неналежного виконання нею взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, не спростувала. У судове засідання з розгляду справи відповідач двічі не з`явилась, відзиву на позовну заяву суду не надала, розрахунок позивача належними та допустимими доказами не спростувала.

За таких обставин, суд вважає, що позивач довів обставини, які свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростовано, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», яке у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 до ОСОБА_5 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп., сплачений товариством при поданні позову.

Крім того, у позові представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору №20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025, додаткову угоду № 25771055175 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг до договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 2 години, вартість послуги 5000 грн, вивчення матеріалів справи 2 години, вартість послуг 1000 грн, підготовка адвокатського запиту 1 година, вартість послуги 500 грн, підготовка клопотання 1 година, вартість послуги 500 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (п. 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у п. 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, представництва інтересів клієнта в суді представник позивача не здійснював, та участі в судових засіданнях представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 646401680 від 30.12.2021 у розмірі 10 804 (десять тисяч вісімсот чотири) грн. 71 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень), а всього судові витрати у розмірі 7 662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К. В. Гашук