Ухвала суду № 138547522, 24.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4211/24

н/п 1-кп/953/836/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221130000531 від 28.03.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, незаміжньої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Червонозаводського (Основ`янського) районного суду м. Харкова від 28.11.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходяться матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання судом на обговорення учасників судового провадження винесено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду і викликати в судове засідання учасників процесу, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає, розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 погодилися із думкою прокурора щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до таких висновків.

Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Харкова.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

З дотриманням вимог ст. 293 КПК України копія обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вручені обвинуваченому.

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку ст. 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч.1, ч. 2 ст.284 КПК України, або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

Крім цього, у судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на збереження ризику передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України без визначення розміру застави.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного:

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10.06.2026, апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 задоволені частково. Вирок Київського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 стосовно ОСОБА_5 скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції; продовжено ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.08.2026 включно.

Дія запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 закінчується 06.08.2026, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам; 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).

На переконання суду ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення її до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченої наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії особливо тяжкого злочину, за який законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлює незворотність настання покарання, може намагатись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання та почати переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду.

Суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд вважає встановленим продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватися від

Суд зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Обвинуваченій інкримінується особливо тяжке кримінальне правопорушення-злочин, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість, реальність та невідворотність покарання суд вважає, що в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може виїхати за межі території України та переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість обвинувачення, доведеність наявного ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Ризик зазначений у клопотанні прокурора (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) є дійсним та триває, який виключає на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_5 на більш м`який. Суд вважає, що на цей час існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд з урахуванням обставин справи, даних про особу обвинуваченої, її майнового стану, ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240,00 грн. (3328,00 х 30 = 266 240,00 грн) та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181, 188, 199, 201, 314-317, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 12024221130000531 від 28.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України на 31.08.2026 о 13:00 год в приміщенні Київського районного суду м. Харкова (м. Харків, вул. Валентинівська, 7Б).

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 21.09.2026 включно.

Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок, 00) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченої; забезпечувати явку, належно повідомленої обвинуваченої до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченої.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму обвинувачену обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановити строк дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 21.09.2026 включно.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченою - в той же строк, з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 28.07.2026.

Суддя ОСОБА_1