Рішення № 138547084, 28.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Справа № 480/634/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/634/26 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті ним грошові кошти в сумі 25567,08 грн, під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок самовільного залишення відповідачем військової частини, здійснено перерахунок грошового забезпечення, внаслідок чого утворилася переплата, за стягненням у судовому порядку якої і звернувся позивач.

Ухвалою суду від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.02.2026 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.03.2026 представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

09.03.2026 Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Копію ухвали суду було направлено відповідачу за адресою, визначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, проте поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою " за закінченням терміну зберігання ".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, тому суд, у порядку ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Військова частина НОМЕР_1 виконує завдання з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.

Із рапорту командира роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_2 від 15.10.2025 (вх. № 4549/р від 15.10.2025) стало відомо що старший солдат ОСОБА_3 , старший оператор 2 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , не прибув з лікування до тимчасового місця розташування підрозділу АДРЕСА_3 . З телефонної розмови з персоналом лікарні стало відомо, що військовослужбовця виписано з КНП «Сумська клінічна лікарня № 5» 05.09.2025 в частину під нагляд військового медика, але в частину старший солдат ОСОБА_3 не з`явився та на даний час місцезнаходження не відоме.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 15.10.2025 № 1288,, було призначено службове розслідування за фактом відсутності на військовій службі без поважних причин старшого солдата ОСОБА_4 .

Службовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_3 безвідповідально поставився до виконання військового обов`язку і дотримання порядку проходження військової служби в умовах правового режиму воєнного стану, порушуючи вимоги статей 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 06.09.2025 по теперішній час відсутній на службі без поважних причин, нез`явленні без поважних причин на службу з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 , ухилився від несення обов`язків військової служби в умовах воєнного стану в період з 06.09.2025 по теперішній час, проводить час на власний розсуд, не виконуючи при цьому конституційний обов`язок із Батьківщини.

Службовим розслідуванням встановлено, що внаслідок неналежного виконання службових обов`язків старшим солдатом ОСОБА_1 створено передумови до надлишкових виплат грошових коштів за час відсутності на службі без поважних причин за період з 06.09.2025 по 30.09.2025, a саме щомісячної премії за вересень 2025 року та грошового забезпечення в повному обсязі за період з 06.09.2025 по 30.09.2025 на яке він не мав права у розмірі 25567,08 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім гривень 08 копійок).

На підставі службового розслідування, було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.11.2025 № 849.

Військовою частиною НОМЕР_1 направлено повідомлення про вчинення злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 від 11.12.2025 № 8123 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.

19.12.2025 військовою частиною НОМЕР_1 подано скаргу до Шевченківського районного суду міста Дніпра на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську стосовно невнесення відомостей в ЄРДР щодо ОСОБА_4 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29.12.2025 зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську внести відомості в ЄРДР щодо ОСОБА_4 .

Службовим розслідування вини посадових осіб військової частини НОМЕР_1 саме у безпідставній переплаті грошового забезпечення не встановлено.

Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Недобросовісність набувача підтверджується введенням в оману посадових осіб військової частини стосовно проходження лікування та вчиненням ним діянь, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.

Аналіз статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України, та правової позиці Верховного Суду від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14 свідчить про те, що, законодавство передбачає виключні випадки поверненню набутих особою платежів, у тому числі, заробітної плати та/або грошового забезпечення, а однією із умов є те, що ця виплата є результатом недобросовісності з боку набувача.

Аналогічні справи розглядалися Дніпропетровським адміністративним судом, справа № 160/11032/23, Харківським адміністративним судом, справи № 520/23973/23, №520/18119/23, Запорізьким окружним адміністративним судом, справа № 280/6978/23, Дніпропетровським окружним адміністративним судом, справа № 160/6231/24, Хмельницьким окружним адміністративним судом, справа 560/3394/24, Черкаським окружним адміністративним судом, справа № 580/2461/24, Івано-Франківським окружним адміністративним судом, справа № 300/1178/24, Хмельницьким окружним адміністративним судом, справа No 560/3938/24, Одеським окружним адміністративним судом, справа No 420/6174/24, Запорізьким окружним адміністративним судом, справа No 280/3566/24, Запорізьким окружним адміністративним судом, справа № 280/3259/24.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відтак, до даних правовідносин застосовується 3-місячний строк звернення до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2025 № 849 «Про результати службового розслідування» встановлено вину Відповідача у переплаті грошових коштів, а отже, саме з цього часу (03.11.2025) виникли підстави для пред`явлення визначених законом вимог і, відповідно, розпочався перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі.

Висновки суду узгоджуються із правовою позицією щодо застосування у цій категорії спорів процесуальних строків звернення до суду, передбачених КАС України, викладених у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 320/7204/21.

У межах розгляду справи судом встановлено, що заявлені до стягнення кошти є грошовим забезпеченням та щомісячною премією, виплаченими відповідачу за період із 06.09.2025 по 30.09.2025, протягом якого він фактично не виконував обов`язків військової служби.

Матеріалами справи підтверджується, що з 06.09.2025 ОСОБА_1 без поважних причин не прибув із лікувального закладу до місця проходження військової служби та був відсутній на службі. Водночас йому було нараховано та виплачено грошове забезпечення за відповідний період.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що отримання відповідачем грошового забезпечення за період фактичного невиконання обов`язків військової служби свідчить про його недобросовісність як набувача коштів, що відповідно до статей 1212, 1215 ЦК України є підставою для їх повернення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень із відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки судові витрати позивача складаються лише зі сплаченого судового збору, підстави для його стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 . на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) безпідставно набуті ним грошові кошти в сумі 25567,08 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім гривень 08 копійок) під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби за наступними реквізитами:

p/p НОМЕР_5 Код ЄДРПОУ 26623744 Отримувач: Військова частина НОМЕР_1 Призначення платежу: (відшкодув збитків) військовослужбовця ОСОБА_1 згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 849 від 03.11.2025 р., **1/2/1;2112.010; **.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець