Рішення № 138547067, 28.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Справа № 480/1079/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/1079/26 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 25 910,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість в загальному розмірі 25 910,61 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвала про відкриття провадження відповідачем отримано 01.04.2026

Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, тому суд, у порядку ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Відповідач відзив на позовну заяву обгрунтовує тим, що позовну заяву він не отримав, а отримав її з суду, вважає, що дана позовна заява складена безпідставно, зазначаючи, що у вересні 2025 року ним отримано лист без дати та номеру з доданими документами, а саме рішенням про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 22.09.2025, які вважає, що підлягають скасуванню судом з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Та в подальшому у відзиві на позовну заяву заперечення проти позов обгрунтовує не правомірністю прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, зазначаючи сумнівність повноважень посадових осіб, які підписували дані документи.

Щодо позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно. відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 та 2024 роки відповідно до ППР №0771773-2409-1819-UA59080270000073662 від 18.10.2024 та №0121530-2409-1819-UA59080270000073662 від 25.04.2025 Відповідач не погоджується і вважає такі вимоги протиправними з огляду на те, що об`єкт житлової нерухомості щодо якого ГУ ДПС у Сумській області нараховано податок, розташований у АДРЕСА_2 було пошкоджено внаслідок ракетного удару і у зв`язку з цим, посилається на п.п. 69.22 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України надаючи як доказ витяг з єдиного державного реєстру досудових розслідувань.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги. Зазначив, що копію позовної заяви з доданими документами було направлено відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, у зв`язку з чим доводи про неотримання позову є безпідставними, а строк на подання відзиву пропущено. За твердженням позивача, податкова вимога від 22.09.2025 №0006533-1303-1828 була отримана відповідачем 08.10.2025, у судовому порядку не оскаржувалася, не скасована та не відкликана. Позивач також зазначив, що предметом спору є стягнення узгодженого податкового боргу, а не перевірка правомірності прийняття податкової вимоги чи рішення про опис майна у податкову заставу, які відповідач мав право оскаржити в окремому провадженні, однак таким правом не скористався.

Щодо посилань відповідача на пошкодження об`єкта нерухомості внаслідок ракетного удару позивач вказав, що звільнення від сплати податку можливе за умови внесення відомостей про пошкоджене або знищене майно до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, проте відповідних відомостей та витягу з цього Реєстру відповідачем не надано. Податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов`язання за 2023 та 2024 роки, направлялися відповідачу за податковою адресою, однак були повернуті поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання, а тому відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України вважаються врученими. Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені, визначені ними грошові зобов`язання є узгодженими, а несплачена у встановлений строк сума набула статусу податкового боргу.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 16.1.4, п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до даних Інформаційної системи «Податковий блок», ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 або Відповідач) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області, є платником податків.

Відповідно до Розрахунку податкового боргу, сформованого на підставі ІКП ІКС «Податковий блок», у Відповідача станом на 09.02.2026 року наявний податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010200) на загальну суму 25 910,61 грн.

Загальна сума податкового боргу за податковими зобов`язаннями становить 25 910,61 грн., а саме: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості: 25 910,61 грн. (основний платіж)

Щодо податкового боргу Відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код податку 18010200)

Відповідачу Головним управлінням ДПС у Сумській області нараховано податкове зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, відповідно до податкових повідомлень-рішень:

- №0771773-2409-1819 від 18.10.2024 на суму 12 579,79 грн, за 2023 рік;

- №0121530-2409-1819 від 25.04.2025 на суму 13 330,82 грн, за 2024 рік.

Податкові повідомлення-рішення направлялися рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, проте повернуті до контролюючого органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Доказів, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було. Отже, визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання є узгодженими.

Щодо твердження Відповідача що об`єкт житлової нерухомості щодо якого. ГУ ДПС у Сумській області нараховано податок, розташований у АДРЕСА_2 було пошкоджено внаслідок ракетного удару.

Відповідно до Закону України від 11.04.2025 № 3050 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» доповнено п. 69.22 ст. 69. підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким визначено, що підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1.) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України;

2.) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об`єкти житлової та/або нежитлових нерухомості;

3.) за пошкоджені об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України:

Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, відповідно п.69.22 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено підстави для звільнення від сплати податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нерухомого майна, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, а саме, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення чи пошкодження яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі Реєстр майна).

Тобто, основною умовою щодо не нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є наявність інформації про пошкоджені чи знищені об`єкти в Реєстрі майна. Відповідачем до контролюючого органу та до суду інформація про внесення даних про знищення або пошкодження майна до Державного реєстру майна, а також про ступінь їх пошкодження чи витяг з вказаного реєстру не надавався, а витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань не є підставою для скасування таких нарахувань та відповідним доказом.

Таким чином, Відповідачем надано належний доказ про знищення пошкодження, а також ступінь пошкодження його нерухомого майна, за яким йому нараховано податок, а саме не надано Витяг з Державного реєстру про знищення чи пошкодження майна. Доданий Відповідачем до відзиву на позовну заяву копія витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань та інші документи надані до відзиву на позовну заяву не є належними доказами, не є підставою та не звільняє Відповідача від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, оскільки інформація щодо факту відображення даних про знищення чи пошкодження нерухомого майна відповідача в Державному реєстрі майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок бойових дій, відсутня, відповідними доказами Відповідачем не підтверджена.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно абз. 4 п.п.266.4.2. п. 266.4 ст. 266 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 Кодексу (1095 днів).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Податковий борг відповідача підтверджується витягом з інтегрованої картки та розрахунком сум податкового боргу.

Щодо твердження Відповідача, що ним було отримано лист без повної дати відправлення та неповного вихідного кореспондентського номеру, в зв`язку з чим на його думку, ставиться під сумнів повноваження посадових осіб які підписували отримані ним документи, а саме: рішення про опис майна від 23.09.2025 №1244/18-28-13-10 ma податкова вимога від 22.09.2025 №0006533-1303-1828, а тому податкова вимога та рішення про опис майна мають бути скасовані судом.

Головним управлінням ДПС у Сумській області направлено лист з інформаційним повідомленням та доданими документами, на який посилається Відповідач, з чітким зазначенням дати та номеру вказаної на штрих-коді даного листа, а саме: 7104/6/18-28-13-10 від 25.09.2025, про що свідчить доданий до відзиву самим Відповідачем відповідний документ, тому твердження ОСОБА_1 про відсутність повної дати та повного вихідного кореспондентського номеру є безпідставними.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 ПК України на податкову адресу Відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» від 22.09.2025 року №0006533-1303-1828, яка була отримана Відповідачем 08.10.2025, в судовому порядку не оскаржувалась, не скасована та не є відкликаною у відповідності до норм ПКУ.

Згідно з п.42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відзиві на позовну заяву заперечення проти позовних вимог щодо стягнення податкового боргу, відповідач фактично обгрунтовує та зазначає підстави, за якими мають бути скасовані вказані документи (податкова вимога, рішення про опис майна у податкову заставу).

В постанові від 18.04.2019 по справі №813/2092/15 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«Вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України. тощо». «При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення рішення, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз».

Вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі Податкового кодексу України, затвердженого ВРУ від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами).

Таким чином, загальна сума податкового боргу за податковими зобов`язаннями становить 25 910,61 грн.

Щодо пропуску строків для подання відзиву.

Відповідно до судової ухвали про відкриття провадження у справі №480/1079/26 від 23.02.2026, зазначено, що адміністративний позов поданий Головним управлінням ДПС у Сумській області відповідає вимогам статей 160,161 Кодексу адміністративного судочинства.

Згідно з абз.2 п.2 ст.161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до копій доказів наданих суду разом з позовною заявою. Головним управлінням ДПС у Сумській області, був наданий доказ направлення поштовим відправленням з описом вкладення примірника позовної заяви з додатками до нього 19.02.2026 року на адресу Відповідача: АДРЕСА_1 .

Адресою місця проживання ОСОБА_1 згідно даних ДРФО значиться АДРЕСА_3 , про що сам Відповідач підтверджує надаючи витяг з реєстру територіальної громади.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №640/3156/19. якщо документ направлений за правильною адресою рекомендованим листом, ризик його не отримання несе адресат.

Відповідно до ст. 121 КАС України, процесуальні строки поновлюються лише за заявою учасника справи та при наявності поважних причин, тому вважаємо строк подачі відзиву на позовну заяву пропущеним.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують установленого матеріалами справи факту наявності узгодженого та несплаченого податкового боргу, а тому враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає у загальному 25 910,61 грн, доказів сплати відповідачем не надано, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) податковий борг: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 25910,61 грн, (отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ/18010200 p/p UA828999980314040617000018540, код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998, код виду сплати 140).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець