Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №351/543/26
Номер провадження №2/351/872/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Мартинюка В.І.
за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій учасників справи.
До суду 20.04.2026 надійшла позовна заява від ТОВ « ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову ТОВ « ФК «Кредит-Капітал» зазначено про те, що 11.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8618348, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 25 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій.
Договір підписаний шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії та проценти за користуванням кредитом у строк, встановлений кредитним договором.
24 вересня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, на підставі якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним Договором № 8618348 від 11.05.2024.
Станом на дату подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем становить 156 171,00 грн, а саме: 25 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 123 396,00 грн прострочена заборгованість за процентами, 2 875,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 4 900,00 грн прострочена заборгованість за неустойкою/ порушення грошового зобов`язання.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 156 171,00 грн заборгованості, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився. В прохальній частині позову просив розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позов визнає частково, факт отримання кредиту у сумі 25 000,00 грн не заперечує, однак категорично не погоджується із заявленою сумою позову понад 150 000,00 грн. Нараховані проценти та інші платежі значно перевищують суму фактичного отримання кредиту та є несправедливими і непропорційними. Просив позов задовольнити частково, значно зменшити суму процентів та інших нарахувань.
У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача зазначив, що процес укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, що регулює електронну комерцію. Зазначений договір є укладеним, дійсним та має повну юридичну силу. Встановлення ТзОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов`язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У додаткових поясненнях (запереченнях) відповідач вказав, що факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів ним не заперечується. Разом з тим, категорично не погоджується із розміром нарахованих процентів та комісій, оскільки заявлена сума є явно завищеною, неспівмірною сумі фактично отриманого кредиту та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Крім того, позивачем не доведено належними та достатніми доказами економічну обґрунтованість саме такого розміру процентів та комісій, а також їх співмірність сумі фактично наданого кредиту. Просив суд критично оцінити розрахунок заборгованості, перевірити обґрунтованість нарахованих процентів та комісій і врахувати зазначені обставини при ухваленні рішення у справі.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Формування та зберігання судової справи вирішено проводити в змішаній (паперовій та електронній) формі.
07 травня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 25.05.2026 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
28 травня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
28 травня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.
Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 11.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8618348 (а.с. 11-23).
Сума кредиту 25 000,00 грн, строк на який надається Кредит 360 днів з дати його надання. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та проценті за користування кредитом 06.05.2025. Комісія за надання кредиту становить 2 875,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом: протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 511,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування за стандартною процентною ставкою 511,00 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду (п.п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 умов цього Договору),
Відповідач підписав Договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «663107», про що свідчить Довідка ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію ОСОБА_1 .
Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі та 11.05.2024 перерахував грошові кошти в сумі 25 000,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 130767333 про успішне перерахування коштів згідно Договору № 8618348.
Із розрахунку заборгованості за кредитним Договором № 8618348 від 11.05.2024, складеного ТОВ «Мілоан» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 78 121,00 грн, а саме: 25 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 45 346,00 грн прострочена заборгованість за процентами, 2 875,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 4 900,00 грн прострочена заборгованість за неустойкою/ порушення грошового зобов`язання.
24 вересня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, на підставі якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним Договором № 8618348 від 11.05.2024.
Згідно з копією Акту приймання-передачі реєстру боржників від 24 вересня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 110-47-МЛ від 24.09.2024 ТОВ «МІЛОАН» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр боржників від 24.09.2024, складений за формою до Договору.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складає 78 121,00 грн, з яких: 25 000,00 грн залишок по тілу кредиту; 45 346,00 грн залишок по відсотках, 2 875,00 грн залишок по комісії, 4 900,00 грн заборгованість по неустойці.
Із розрахунку заборгованості за кредитним Договором № 8618348 від 11.05.2024, складеного позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 156 171,00 грн, а саме: 25 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 123 396,00 грн прострочена заборгованість за процентами, 2 875,00,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 4 900,00 грн прострочена заборгованість за неустойкою / порушення грошового зобов`язання.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 11.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8618348, який підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
За вказаним договором позичальник отримав кредитні кошти у сумі 25 000,00 грн.
У подальшому право вимоги за вказаним договором було передано позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Розрахунки заборгованості за кредитним Договором № 8618348 від 11.05.2024, складені ТОВ «Мілоан» та позивачем, підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
При цьому, відповідачем суду не надано контррозрахунок заборгованості чи підтверджень сплати нею утвореної заборгованості за кредитним договором.
Зі змісту розрахунку заборгованості за Договором № 8618348 від 11.05.2024 вбачається, що відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, кредитні кошти не повернув позивачу та не сплатив погоджені проценти за користування ними, неустойку та комісію за надання кредиту.
Щодо розміру заборгованості за процентами, суд зазначає таке.
Згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору, строк кредитування становить 360 днів, зі стандартною відсотковою ставкою 1,4 % за кожен день користування кредитом.
Згідно з наданими розрахунками заборгованості складеними первісним кредиторо та позивачем за кредитним Договором № 8618348 від 11.05.2024 заборгованість за нарахованими процентами становить 123 396,00 грн.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже для договорів укладених до 24.12.2023 ставка має бути:
- з 24.12.2023 - не більше 2,5%,
- з 22.04.2024 - не більше 1,5%;
- з 20.08.2024 - не більше 1%.
А для договорів укладених після 24.12.2023 ставка має бути у розмірі 1%.
На підставі наведеного, умови кредитного договору у цій справі, щодо нарахування процентів у розмірі 1,4 % в день у продовж 360 днів з 11.05.2024, не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за цей період слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував проценти за кредитним договором.
Відповідно розмір заборгованості за відсотками по даному кредитному договору становить 90 000,00 грн (25000 грн х 1% х 360 днів).
Доводи відповідача, щодо зменшення суми нарахованих процентів та інших стягнень, оскільки вони є не справедливі та не пропорційні по відношенню до тіла кредиту, суд враховує кретично, у зв`яку із тим, що судом здійснено перерахунок заборгованості зі сплати процентів, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки (грошового зобов`язання), суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позики, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка ( грошове зобов`язання) йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази в їх сукупності, суд виходить із того, що факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 25 000,00 грн останнім не заперечується.
Водночас відповідач заперечує проти визначеного позивачем розміру заборгованості, посилаючись на її явну неспівмірність із сумою фактично отриманого кредиту, а також на необґрунтованість нарахованих процентів та комісій.
Суд погоджується з доводами відповідача в частині неспівмірності заявленої до стягнення суми заборгованості та вважає за необхідне надати оцінку не лише самому факту укладення кредитного договору, а й обґрунтованості розміру заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.
При цьому суд враховує, що відповідно до загальних засад цивільного законодавства цивільні правовідносини мають ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності. Умови договору, хоча й є обов`язковими для сторін, не можуть застосовуватися всупереч зазначеним засадам та загальним вимогам цивільного законодавства.
Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов Договору № 8618348 від 11.05.2024 та обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за ним з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 8618348 від 11.05.2024 у сумі 117 875,00 грн, з яких: 25 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 90 000,00 грн заборгованість за процентами, 2 875,00 грн заборгованість за комісією.
Розподіл судових витрат у справі.
Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір № 0107 про надання правничої допомоги від 01.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт № Д20269 від 09.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025; детальний опис наданих послуг до акту № Д20269 від 09.03.2026 до договору № 0107 від 01.07.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд доходить висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 22102 від 08.04.2026.
Оскільки позов ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2 009,53 грн із розрахунку 117 875 х 2 662,40 /156 171.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість у сумі 117 875,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, судовий збір у сумі 2 009,53 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, витрати на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішенн суду не було вручен у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 27.07.2026.
Суддя Василь МАРТИНЮК
Судове рішення № 138546755, Снятинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 351/543/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: