Рішення № 138545851, 15.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/11628/25

Пр. № 2-о/333/73/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без розгляду

15 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Наумової І.Й., за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В., представниці заявниці - адвоката Яковлєвої Т.В. (в режимі відеоконференцзв`язку), розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, про встановлення факту юридичного значення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходиться дана цивільна справа, яка розглядається в порядку окремого провадження.

Заявниця в своїй заяві просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю, ОСОБА_1 за адресою її місця проживання, посилаючись на наступне.

10 квітня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої районної ради м. Запоріжжя в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний запис №68, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 10 квітня 1998 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2005 року у справі №2-1725/05 шлюб було розірвано. Однак після розірвання шлюбу подружжя продовжувало проживати у фактичних шлюбних відносинах, у них народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У лютому 2022 року родина виїхала до Турецької Республіки, проте згодом ОСОБА_2 поїхав за кордон, а ОСОБА_1 наразі одноособово виховує сина, ОСОБА_3 , який проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Звернення до суду із даною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю, ОСОБА_1 за адресою її місця проживання зумовлене тим, що наразі заявниця разом із сином проживають за кордоном і при взаємодії з державними органами, освітніми установами їй необхідне юридичне підтвердження того, що місце проживання дитини визначене саме з нею. При цьому, між заявницею та ОСОБА_2 відсутній спір про місце проживання дитини.

Ухвалою суду від 01.01.2026 р. відкрито провадження у справі та призначений її судовий розгляд.

Від представника заінтересованої особи ОСОБА_6 - адвоката Бубнова Д.Ю. надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що заявлена заявницею обставина щодо відсутності спору щодо місця проживання дитини ОСОБА_7 не відповідає дійсності, оскільки в січні 2026 р. заявниця звернулась до 2-го Сімейного суду м. Аланія в Турецькій Республіці. ОСОБА_6 , як батько ОСОБА_7 бажає, щоб він мешкав з ним в Республіці Болгарії, в якій оформлений його тимчасовий захист строком до 04.03.2027 р., тому ОСОБА_6 має намір звертатися до суду із відповідним позовом про визначення місця проживання дитини з батьком. В зв`язку з вищевказаним, адвокат Бубнов Д.Ю. просив залишити дану заяву без розгляду в зв`язку з наявністю спору про право.

В судовому засіданні представниця заявниці заперечувала відносно залишення без розгляду, в зв`язку з відсутністю підстав.

Заінтересовані особи та їх представники в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи обізнані.

Суд, вислухав пояснення представниці заявниці, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання адвоката Бубнова Д.Ю.. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2, 7ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 12 січня 2022 року у справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156св21) та від 26 січня 2022 року у справі № 568/310/21 (провадження № 61-16757св21).

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки дитини в шлюбі не перебувають, мешкають окремо.

Наразі між батьками існує спір щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_7 , який перебуває на розгляді в суді Туреччини, що підтверджується відповідними процесуальними документами, наданими в перекладі українською мовою.

Заінтересована особа ОСОБА_6 , який є батьком малолітнього ОСОБА_7 заперечує відносно встановлення заявленого заявницею юридичного факту.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлення факту проживання малолітнього ОСОБА_8 із заявницею пов`язується із вирішенням спору про право, а саме, щодо визначення місця проживання дитини, який має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.

В частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 260, 294, 315, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, про встановлення факту юридичного значення, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова