Постанова № 138545735, 28.07.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел. (099) 55-49-125

Справа № 332/2841/26

Провадження №: 3/332/778/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП Українипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя 08.05.2026 надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу від 02.05.2026 серії ЕПР1 № 655163, 02.05.2026 о 10 год. 51 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова 1, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував ТЗ Land Rover DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820 ARHF. Результат 0,42 промиле . Тест № 4358, з результатом згоден. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Чим порушив п.2.9.а. ПДР керування ТЗ особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких просив закрити відносно нього адміністративне провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, на думку ОСОБА_1 , поліцейськими була порушена процедура його огляду. Зокрема, ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що він є діючим військовослужбовцем, а тому його огляд на стан сп`яніння повинен був проведений лише уповноваженою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Свої інтереси ОСОБА_1 доручив представляти адвокату Шох К.А,. а в подальшому адвокату Деревянко Д.В.

У судовому засідання адвокат Деревянко Д.В. також наполягав на тому, що працівники поліції, встановивши, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, не мали права проводити його огляд на стан сп`яніння, а були зобов`язані викликати уповноважених осіб Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, які б і мали законне право здійснювати таких огляд. Отже, адвокат Деревянко Д.В. вважає дії працівників поліції, надані працівниками поліції докази та складений ними протокол відносно ОСОБА_1 незаконними, оскільки для військових встановлено окремий порядок, передбачений ст. 266-1 КУпАП. Такий огляд, на думку адвоката, повинен здійснювати уповноважений співробітник Військової служби правопорядку (ВСП) або командир військової частини, а поліцейські повинні були врахувати посвідчення військовослужбовця. У зв`язку з чим також просив закрити адміністративне провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вислухавши пояснення адвоката та ознайомившись з відеозаписом обставин події з бодікамер працівників поліції, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.

Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.

У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов`язковою часиною складу зазначеного правопорушення.

Суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Як вбачається із протоколу від 02.05.2026 серії ЕПР1 № 655163, 02.05.2026 о 10 год. 51 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова 1, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував ТЗ Land Rover DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820 ARHF. Результат 0,42 проміле. Тест № 4358, з результатом згоден. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Чим порушив п.2.9.а. ПДР керування ТЗ особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с. 3).

Зазначений результат тесту підтверджується роздруківкою технічного приладу Alcotest Drager 6820 тест № 4358 від 02.05.2026 о 10 год. 56 хв. Результат тесту 0,42 проміле (а.с. 5) та актом акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4).

Саме процедура проходження зазначеного тесту зафіксована відеозаписом з бодікамери поліцеського, який досліджений суддею. Так, на 2 хв. та 2 хв. 36 сек. запису ОСОБА_1 на питання поліцейського про вживання алкоголю, повідомляє що вживав алкоголь вчора, коли святкував свій день народження. Надалі, ОСОБА_1 на вимогу поліцейського проходить процедуру тесту технічним приладом Alcotest Drager (2 хв. 40 сек. - 4хв. 20 сек. запису). Отриманий результат тесту 0,42 проміле, ОСОБА_1 пояснює вживанням алкоголю напередодні, з результатом погоджується(4 хв. 30 сек. запису).

Суддя критично ставиться до доводів ОСОБА_1 та його адвоката щодопорушення процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки останній є військовослужбовцем, а тому поліцейський не мав права проводити огляд військовослужбовця на стан сп`яніння за правилами для цивільних осіб згідно з ст. 266 КУпАП, оскільки для військових встановлено окремий порядок, передбачений ст. 266-1 КУпАП.

Так, чинне законодавство не передбачає можливість передачі справ про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, суб`єктами яких є особи, які хоч і мають статус військовослужбовця, проте не є у розумінні ст. 15 КУпАП водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби.

Як встановлено з обставин справи та пояснень адвоката, водій ОСОБА_1 на момент зупинення його працівниками поліції керував цивільним транспортним засобом - автомобілем Land Rover DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_2 , був у цивільному одязі та повертався до місця несення військової служби після відпустки і святкування напередодні свого дня народження. При цьому суду не надано жодних доказів про те, що ОСОБА_1 на момент зупинки його працівниками поліції виконував будь-яке завдання в інтересах військової служби, керуючи транспортним засобом - автомобілем Land Rover DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_2 .

На переконання судді, сама по собі наявність у особи статусу військовослужбовця та участь такого військовослужбовця у заходах для забезпечення оборони України не надає такій особи будь-яких переваг порівняно з іншими учасниками дорожнього руху та не передбачає необхідності залучення спеціального органу для притягнення такої особи до відповідальності у випадку порушення вимог ПДР.

При цьому обставини, які б доводили упередженість працівників поліції безпосередньо до ОСОБА_1 або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.

При складанні протоколу ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Відповідно до відмітки у протоколі, ОСОБА_1 забажав надати свої пояснення щодо обставин правопорушення у суді, будь-яких зауважень або заперечень щодо процедури оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення не зазначив.

Таким чином суддя вважає доведеним належними та допустимими доказами факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування ним 02.05.2026 транспортним засобом Land Rover DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_2 на момент його зупинення працівниками поліції.

При цьому особою, що притягується до адміністративної відповідальності або її представником суду не надано доказів, які б спростовували вищезазначені обставини.

У рішенні ЄСПЛ № 980-360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21.01.1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи.

Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення сторони захисту в запереченнях на протокол є такими, що не спростовують вину ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не виявлено.

При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 401, 130, 279, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17 000,00 грн., (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В.Д. Сапунцов