Рішення № 138545537, 27.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9057/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування арешту на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, відповідача, третьої особи.

20.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дудурич І.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту шляхом скасування архівного запису про арешт (реєстраційний номер обтяження 3859670), зареєстрованого Першою ужгородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 06.03.2000 щодо будинку АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що арешт було накладено на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 04.01.2000 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення права власності на автомобіль. Водночас позивачка не була учасником цієї справи, не є боржником, а житловий будинок належить їй на праві власності. На її думку, накладений арешт безпідставно обмежує її право володіння, користування та розпорядження належним нерухомим майном.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України письмових пояснень щодо позову до суду не надала.

Заяви, клопотання учасників справи.

20.07.2026 представник позивача подав клопотання про витребування з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріалів судової справи №4/2001 (2-35/2000, 2-372/99) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

27.07.2026 представник позивача подав заяви, в яких справу просив розглянути у відсутності сторони позивача, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Інші процесуальні дії.

23.06.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказану справу передано на розгляд судді Голяні О.В.

Ухвалою суду від 09.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження. До участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 24.06.2026 витребувано з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали судової справи №4/2001 (2-35/2000, 2-372/99) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 05.04.1994, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради народних депутатів, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 . Право власності зареєстровано в КП «Ужгородське МБТІ» за реєстровим № 6102 від 05.04.1994.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 482273136 від 17.06.2026 щодо зазначеного будинку зареєстровано обтяження у вигляді арешту (архівний запис), реєстраційний номер 3859670, внесеного 16.03.2000 Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 06.03.2000.

З матеріалів цивільної справи № 2-4/2001 (2-372/99, 2-35/2000) встановлено, що ухвалою Ужгородського районного суду від 04.01.2000 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення права власності на автомобіль, з метою забезпечення позову, накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_3 .

На виконання зазначеної ухвали 03.03.2000 державним виконавцем Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції Данком В.Й. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на майно ОСОБА_3 , зокрема на будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Ужгородського районного суду від 05.02.2001 по справі № 2-4/2001 утримано з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3123 грн матеріальної і 5000 грн моральної шкоди та 81,23 грн. державного мита на користь держави.

Згідно з інфор мацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що відомості про відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутні.

Оцінка Суду.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 05.04.1994.

Разом з тим, арешт на вказаний житловий будинок був накладений у межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , тобто щодо правовідносин, учасником яких позивач не була.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи боржником у зазначених правовідносинах був саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

Сам факт проживання боржника у житловому будинку не свідчить про належність йому права власності на це майно та не є правовою підставою для накладення арешту на майно іншої особи.

Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про арешт житлового будинку, який належить позивачу, обмежує її право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Судом також враховується, що позивач не є стороною виконавчого провадження, не має статусу боржника та не відповідає за зобов`язаннями іншої особи. Водночас законодавство не допускає звернення стягнення чи накладення обмежень на майно особи, яка не є боржником у відповідному провадженні.

Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, а суд зобов`язаний забезпечити ефективний спосіб такого захисту.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 був накладений у межах правовідносин щодо іншої особи ОСОБА_3 , тоді як власником майна є ОСОБА_1 .

Таким чином, подальше існування запису про арешт порушує право власності позивача, а тому позовні вимоги про скасування арешту є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18,258-259, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги - задовольнити.

Звільнити майно з під арешту шляхом скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешт (архівний запис) на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 3859670), зареєстрований Першою ужгородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 06.03.2000, а саме на будинок АДРЕСА_1 .

Матеріали судової справи №4/2001 (2-35/2000, 2-372/99) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів повернути до архіву Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459.

Суддя Олена ГОЛЯНА