Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/5672/26
3/212/1333/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Шевченко Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , громадянина України; який раніше не притягався до адміністративної відповідальності; місце роботи не відомо; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ :
13.04.2026 року о 09:25 годині в м. Кривий Ріг по вул. Кропивницького 54Б, водій ОСОБА_1 , керував т.з. Citroen с4 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820б, тест 1488, результат проби позитивний 1,35 проміле, з результатом згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Бражник Д.С. направив до суду клопотання про закриття адміністративного провадження. Захисник зазначає, що постановою від 20.05.2026 суд повернув матеріали для дооформлення, прямо встановивши, що дата складення протоколу зазначена як «13.04.2026 10:00:14», тоді як в описі встановлених даних зазначено «13.04.2025 09:25:00», а сам протокол майже нечитабельний. Суд визнав, що ці суперечності перешкоджають належному розгляду справи. На думку захисника, працівники поліції були не позбавлені можливості скласти новий протокол відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а цей бланк протоколу списати як помилковий відповідно до Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 .
Також, дата вчинення правопорушення визначає конкретну подію, щодо якої особа має захищатися, можливість перевірити своє місцеперебування, заявити алібі, подати пояснення і докази, а також момент початку та закінчення строку накладення стягнення. Тому заміна року з 2025 на 2026 не є нейтральним технічним уточненням. Вона змінює часову ідентичність інкримінованої події та безпосередньо впливає на застосування статті 38 КУпАП.
Захисник вказує, що у справі відсутній протокол з датою події 13.04.2026 в описі правопорушення, підписаний обома учасниками. Відсутні також підпис ОСОБА_1 під виправленою датою, його зауваження щодо такої зміни та підтвердження вручення йому примірника протоколу з виправленим змістом. Пункт 11 розділу XV Інструкції № 1395 дозволяє поліції належно дооформити повернуті матеріали у визначений строк. Проте ані КУпАП, ані Інструкція № 1395 не встановлюють процедури, за якою інспектор може після підписання протоколу односторонньо змінити обов`язковий елемент обвинувачення окремою службовою довідкою. Засвідчення копії підтверджує лише її відповідність певному джерелу, але не виправляє зміст цього джерела і не надає довідці статусу виправленого протоколу.
Після повернення справи поліція не подала єдиного читабельного процесуального документа, в якому дата, час і суть інкримінованої події були б викладені несуперечливо, підписані особою та вручені їй у встановленому порядку. Натомість наявні два взаємовиключні роки вчинення події та пізня одностороння спроба обрати один із них.
28.07.2026 до суду надійшла заява представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - захисника Бражника Д.С., у якій він проти проведення судового засідання без його участі та участі ОСОБА_1 , - не заперечує.
За правилами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 та наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від ЕПР1 № 639466 від 13.04.2026 ( а.с. 2,31), чеком Drager, де зазначено, що результат тесту становить 1,35% (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5), рапортом (а.с.6), довідкою, згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а.с.7), відеозаписом (а.с.8), карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с.9), роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом (а.с.10).
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з врахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини","Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства"). Санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».
Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення, повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) також зазначав і про те, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отже, суд відхиляє доводи захисника про те, що повернення матеріалів справи до органу поліції для дооформлення та усунення недоліків є самостійною підставою для закриття провадження.
Судом було встановлено, що матеріали справи були повернуті для дооформлення з метою усунення неточностей у даті вчинення адміністративного правопорушення. Після дооформлення матеріали повторно надійшли до суду з зазначенням необхідної інформації.
Сам по собі факт усунення описок/техічних недоліків у матеріалах справи не свідчить про недопустимість доказів, не спростовує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, адже тестування на алкоголь засобом DRAGER № 6820 містить дані
- щодо місця проведення тесту: місто Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 54Б, що відповідає даним, зазначеним у протоколі ЕHP1 $ 639466,
- дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- дату проходження тестування- 13.04.2026, що відповідає даті складання протоколу.
результат тесту - 1, 35%.
Відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не тільки погодитись на проходження огляду на стан сп`яніння, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.
З урахуванням того, що відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Відповідно до пунктів 2 та 6 розділу І зазначеної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності таких ознак поліцейський має законні підстави запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння як із використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я.
З відеозапису події, зокрема, вбачається, що ОСОБА_1 особисто погодився пройти тестування на вміст алкоголю в крові та особисто повідомив про те, що вживав алкоголь.
При цьому будь-яких заперечень щодо оформлення адміністративних матеріалів, порушення процедури проведення за допомогою DRAGER № 6820 дослідження, або нерозуміння змісту процесуальних дій ОСОБА_1 не висловлював.
При накладені адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 34 КУпАП; обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченні ст. 35 КУпАП, суд не вбачає, та піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 не надавав суду документи в обгрунтування підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, судовий збір стягнути з ОСОБА_1 , на рахунок держави в розмірі, встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на час вчинення адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 130, 252, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн. на користь держави. (Отримувач коштів- ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з __(ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір)на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору ).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя Л. В. Шевченко
Судове рішення № 138544746, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 28.07.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/5672/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: