Рішення № 138544338, 27.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12246/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши у порядку письмового справдження справу за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До адміністративного суду надійшов адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.09.2025 року у виконавчому провадженні №78825829, постановлену головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною;

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.04.2026 року у виконавчому провадженні №78825829, постановлену головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконання рішень судів, пред`явлених до військової частини НОМЕР_1 якими задоволенні майнові вимоги та результатом виконання яких є виплата грошових коштів, перебуває у прямій залежності від здійснення надходження коштів на відповідні рахунки військової частини від Державної казначейської служби України. При цьому, військова частина НОМЕР_1 не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування. При набранні законної сили рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/4878/24 (набрало законної сили 28.07.2024 року), військовою частиною невідкладно направлено заяву про дозвіл на виконання рішення суду. Дозвіл від органу військового управління надійшов телеграмою від 31.07.2024 року. Після погодження добровільного виконання, військовою частиною НОМЕР_1 щомісячно направляються заявки про виділення коштів на виконання рішення суду. Таким чином, навіть до відкриття виконавчого провадження військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалась робота в повному обсязі по належному виконанню рішення суду. Враховуючи вищевказане, невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/4878/24 військовою частиною НОМЕР_1 до 30.01.2026 року має поважні, незалежні від військової частини НОМЕР_1 , причини, а отже, постанова про накладення штрафу від 25.09.2025 року у виконавчому провадженні №78825829 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Крім того, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду виконано в повному обсязі 30.01.2026 року. Таким чином, постанова про накладення штрафу від 15.04.2026 року у виконавчому провадженні №78825829 постановлена після виконання рішення в повному обсязі, а отже є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Суворовським відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають правилам правозастосування та не підлягають задоволенню.

В обґрунтування правової позиції зазначено, що позивач жодного разу не звертався до відділу, не подавав до відділу заяви або звернення та не повідомляв державного виконавця про повне або часткове виконання судового рішення.

Представник відповідача вказує, що прийняті державним виконавцем постанові про накладення штрафу у повній мірі відповідає вимогам Закону №1404-VIII та булі винесені у зв`язку з невиконанням рішення суду боржником без поважних причин.

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання, призначене на 19 травня 2026 року о 10:30 год., сторони не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно приписів ст.268 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, а також того, що дана справа відноситься до окремої категорії термінових адміністративних справ, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Ухвалою суду від 27.27.2026 змінено назву відповідача.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року по справі №400/4878/24 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих ціп для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; у решті позовних вимог відмовити.

13.08.2024 року судом виданий виконавчий лист №400/4878/24 щодо зобов`язання військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Постановою головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною від 11.08.2025 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №400/4878/24 від 13.08.2024 року відкрито виконавче провадження за №78825829.

Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Судом встановлено, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року по справі №400/4878/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Сума доплати склала 83625,00 грн, з урахуванням податків та зборів 98677,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, військовою частиною НОМЕР_1 у листопаді 2025, грудні 2025, січні 2026 направлялись заявки про виділення коштів на виконання рішення суду.

30.01.2026 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 суму нарахованої за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення в розмірі 82 370,85 грн.

Вважаючи постанови відповідача про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів у адміністративних справах.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.

Згідно зі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення немайнового характеру. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з позовної заяви, обставиною, яка слугує підставою для скасування спірного рішення, на думку позивача, є те, що виплата нарахованої доплати за період 01.01.2016 по 28.02.2018 сумі 83625,23 грн можлива після виділення військовій частині НОМЕР_1 на погашення заборгованості щодо виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Разом з тим, станом на час винесення постанови про накладення штрафу від 15.04.2026 рішення суду вже було виконаним в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами.

При наданні оцінки вжитим позивачем заходів щодо виконання рішення суду не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення у справі №400/4787/24 боржником.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем вживались можливі та необхідні заходи з метою виконання рішення, однак невиконання пов`язане саме з відсутністю наявних асигнувань, а не з недобросовісними діями самого боржника. З огляду на це, невиконання рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням рішення без поважних причин.

Отже, негативні наслідки для боржника за невиконання рішення суду наступають лише у випадку, якщо це пов`язано з неповажними причин, а відтак державний виконавець, на час прийняття рішення про накладення штрафу, має встановити такий факт.

Суд враховує, що існує усталена практика Верховного Суду з вирішення подібних судових спорів.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням рішення без поважних причин.

У постанові від 20.05.2021 у справі №420/5465/18 Верховний Суд вказав на те, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання поважними причинами можуть визнаватись такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для виконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак суд вважає, що наявні обставини, які свідчать про об`єктивну неможливість позивача виконати рішення суду на час винесення постанови про накладення штрафу від 25.09.2025 (в частині виплати коштів) без вчинення кореспондуючих дій розпорядником вищого рівня (в частині виділення фінансування). Зазначене виключає обставину невиконання рішення без поважних причин, що свідчить про наявність підстав для скасування спірної постанови.

Стосовно доводів представника відповідача щодо неповідомлення позивачем про вчинення дій спрямованих на виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження (в тому числі в АСВП), відсутні докази вчинення державним виконавцем будь-яких дій для перевірки стану виконання судового рішення, зокрема, направлення вимоги, складення акту тощо, в тому числі в період з 26.09.2025 по 15.04.2026.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, суд бере до уваги доводи позивача, що виконання судового рішення в повному обсязі (з виплатою нарахованої доплати) можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови державного виконавця про накладення на військову частину НОМЕР_1 штрафу за невиконання судового рішення є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставинах відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

За приписами ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 3209,00 грн. Доказів понесення інших судових витрат сторони не подавали.

Враховуючи повне задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287 суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.09.2025 року у виконавчому провадженні №78825829, постановлену головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.04.2026 року у виконавчому провадженні №78825829, постановлену головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 287 КАС України.

Стягнути з Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань витрати зі сплати судового збору на користь військової частини НОМЕР_1 3209,00 грн (три тисячі двісті дев`ять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34906703, адреса: вул. Героїв Крут 39/2, м. Одеса, 65072)

Суддя П.П.Марин