Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 р. № 400/5853/26 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 37 866,65 грн,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту Позивач) звернулося до адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 37866,65 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, який є непогашеним, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 5 780,30 грн., податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання у сумі 31546,35 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 540,00 грн.
Ухвалою суду від 28.05.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
Відповідно до Відповіді №2804681 від 28.05.2026 р. з Єдиного державного демографічного реєстру, адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_2 .
Правом на подання відзиву на позовну заяву Відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
За відомостями інтегрованої картки платника податків та розрахунків позивача у відповідача наявна податкова заборгованість у сумі 37 866,65 грн., з яких:
1) Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (85 11010500 зведений бюджет) у сумі 5 780,30 грн., який:
- нараховано платником самостійно, податкова декларація про майновий стан і доходи №1695 від 12.04.2021 р., за період 2020 рік, строк сплати 02.08.2021 р., нараховано 3240,00 грн., сплачено 699,70 грн., сума боргу 2540,30 грн.;
- нараховано платником самостійно, податкова декларація про майновий стан і доходи №1582 від 11.07.2022 р., за період 2021 рік, строк сплати 01.08.2022 р., нараховано 3240,00 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 3240,00 грн.
2) Військовий збір, що сплач фізичними особами за результатами річного декларування (30 11011001 державний бюджет) у сумі 540,00 грн., який:
- нараховано платником самостійно, податкова декларація про майновий стан і доходи №1695 від 12.04.2021 р., за період 2020 рік, строк сплати 02.08.2021 р., нараховано 270,00 грн., сплачено 0,00 грн., суму боргу 270,00 грн.;
- нараховано платником самостійно, податкова декларація про майновий стан і доходи №1582 від 11.07.2022 р., за період 2021 рік, строк сплати 01.08.2022 р., нараховано 270,00 грн., сплачено 0,00 грн., суму боргу 270,00 грн.
3) Податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (85 11011300 рахунок розмежування казначейства) у сумі 31 546,35 грн., який нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення (форми «Ф») № 820425-24/14-03 від 30.06.2025 р., за період 2024 рік, строк сплати 15.03.2026 р., нараховано 31 546,35 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 31546,35 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України (надалі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У силу п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 п. 14.1 статті 14 ПК України, мінімальним податковим зобов`язанням є мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням.
Відповідно до підпункту 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України, визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов`язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В судовому та адміністративному порядку у встановлені чинним законодавством терміни податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») № 820425-24/14-03 від 30.06.2025 р. не оскаржено, а відтак зазначена у ньому сума податкового зобов`язання є узгодженою і підлягає сплаті у десятиденний строк з моменту отримання згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України.
Відповідно до п. 162.1 ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх зарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п. 163.1. ст.163 ПК України).
Згідно п. 167.1. ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України та п. 179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов`язана представити до 1 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи і до 1 серпня року, наступного за звітним, самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, вказану в податковій декларації.
Пунктом 16 підрозділу 10 «Інших перехідних положень» ПК України встановлено військовий збір.
Ставка збору на момент виникнення податкової заборгованості (2021, 2022) становила 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п. 1.3. п. 16 підрозділу 10 «Інших перехідних положень» ПК України).
Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.
Згідно п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 5 780,30 грн., податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання у сумі 31 546,35 грн. та військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 540,00 грн, вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 08.10.2021 року №0041999-1306-1423, яка була направлена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення форми №119 Укрпошти.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Наведена податкова вимога на цей час не відкликана.
Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Враховуючи вищевикладене, судом з`ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг в сумі 37 866,65 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 37 866,65 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) на користь відповідного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 37 866,65 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 65 коп.), в тому числі з:
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (85 11010500 зведений бюджет) 5780,30 грн. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят грн. 30 коп.);
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (30 11011001 державний бюджет) - 540,00 грн. (п`ятсот сорок грн. 00 коп.);
- податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (85 11011300 рахунок розмежування казначейства) 31546,35 грн. (тридцять одна тисяча п`ятсот сорок шість грн. 35 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 28.07.2026 р.
Суддя Н.В. Лісовська
Судове рішення № 138544246, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 28.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/5853/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: