Рішення № 138543908, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/22471/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: м. Київ, бульв. Миколи Міхновського, 28, ЄДРПОУ 40381452) (далі відповідач, Національне агентство або НАЗК), в якому просить:

- визнати протиправною відмову НАЗК оформлену листом від 29.09.2025 № 49/07/79801-25 щодо не видалення за строками зберігання з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення запис про порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ст. 41 профільного антикорупційного Закону, який внесено на підставі наказу ДПП від 03.05.2023 № 258;

- зобов`язати відповідача вчинити дії по видаленню з Реєстру вказаного вище запису щодо позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що у вересні 2025 року позивач звернувся до НАЗК із заявою-листом про вилучення з Єдиного державного реєстру осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією відомостей про вчинення ним у 2023 році дисциплінарного правопорушення. Йшлось про видалення відносно ОСОБА_1 відомостей з Реєстру НАЗК за строками зберігання інформації, період зберігання яких минув, за аналогією дій статті 59 Закону України № 4496-ІХ (зміни запроваджені 17.06.2025) «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення». 11.10.2025 на поштову адресу позивача надійшла відмова НАЗК у вчинені вказаних у заяві ОСОБА_1 дій, оформлена листом від 29.09.2025 № 49/07/79801-25.

Позивач зазначає, що 17.06.2025 Законом України № 4496-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» внесено зміни до строків зберігання та порядку вилучення з Реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (за строками зберігання інформації) відомостей про вчинення кримінальних, адміністративних та дисциплінарних проступків фігурантами справ. Зокрема, у вказаному Реєстрі містяться відомості про порушення позивачем вимог ст. 41 профільного антикорупційного Закону, (Неупередженість), запис внесено на підставі наказу ДПП від 03.05.2023 № 258, про що зазначено у Реєстрі. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними щодо не видалення за строками зберігання з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення запис про порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ст. 41 профільного антикорупційного Закону, який внесено на підставі наказу ДПП від 03.05.2023 № 258, позивач звернувся до суду за судовим захистом.

Ухвалою судді від 17.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує про те, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 258 від 03.05.2023 до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зі змісту цього наказу випливає, що позивача визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку, який виразився, серед іншого, у порушенні вимог ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції». З урахуванням вказаного, на виконання вимог Закону, відомості стосовно позивача були внесені Національним агентством до Реєстру.

В подальшому ОСОБА_1 направив Національному агентству лист з проханням видалити відомості стосовно нього з Реєстру, посилаючись на внесені зміни Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» від 17.07.2025 (далі Закон 4496-IX). Внаслідок прийнятих змін, ст. 59 Закону доповнено частиною четвертою, положення якої тепер встановлюють строки зберігання відомостей в Реєстрі, зокрема один рік у разі притягнення до цивільно-правової чи адміністративної відповідальності, у разі притягнення до кримінальної відповідальності до погашення або зняття судимості та п`ять років щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально правового характеру. Тобто з внесених законодавчих змін вбачається, що строки зберігання відомостей про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення Законом не визначено. Як вже зазначалось вище, підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, визначені у Положенні про Реєстр.

Зазначає, що перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення є вичерпним та подвійному тлумаченню не підлягає. Також звертає увагу суду, що до Національного агентства не надходило розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим наразі підстави для вилучення відомостей стосовно нього з Реєстру відсутні. Тому вважає викладені позивачем доводи, які покладені в основу заявлених позовних вимог не спростовують позицію Національного агентства. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 258 від 03.05.2023 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1, частини п?ятої статті 15 Дисциплінарного статуту, абзацу другого частини п?ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», статті 41 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частими третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002397) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

На підставі цього наказу позивача внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку: порушення вимог статті 41 Закону України «Про запобігання корупції». Вид дисциплінарного стягнення: звільнення зі служби в поліції.

16.08.2025 позивач звернувся до НАЗК із заявою про вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відповідно до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» (за строками зберігання).

Листом від 29.09.2025 №49-07/79801-25 НАЗК відмовило позивачу у вилученні із Реєстру даних про притягнення до відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного із корупцією. Вказало, що строки зберігання відомостей в Реєстрі визначені у ч. 4 ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон). Однак, строки зберігання відомостей про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності Законом не передбачено.

Додатково позивача проінформовано, що Національним агентством готується проєкт змін до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов?язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09.02.2018 №166, якими буде запропоновано вилучення відомостей про притягнення до дисциплінарної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень після спливу одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення. Про реєстрацію відповідних змін буде оголошено на вебсайті Національного агентства.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо вилучення з Реєстру інформації про вчинення адміністративного правопорушення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі по тексту також - Закон №1700-VII, в редакції, чинній на час звернення позивача до НАЗК із запитом від 16.08.2025).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1700-VII, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства належить забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Частиною першою статті 59 Закону №1700-VII визначено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Отже, інформацію про осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення/яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення вносяться до Реєстру.

Суд встановив, що відомості щодо ОСОБА_1 було внесено до Реєстру у зв`язку з прийняттям наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 258 від 03.05.2023, яким до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002397) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Факт внесення Національним агентством відомостей до Реєстру щодо ОСОБА_1 позивачем не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним.

Рішенням НАЗК від 09.02.2018 №166, зареєстрованим в Мін`юсті 21.03.2018 за №345/31797, затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі по тексту також - Положення №166), яке визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення №166 підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, є:

1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;

2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Положення №166 підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є:

1) ухвала суду про скасування вироку;

2) винесення виправдувального вироку;

3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Водночас, суд зазначає, що Законом України від 17.06.2025 №4496-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення», яким, зокрема, статтю 59 Закону України «Про запобігання корупції» доповнено частиною четвертою такого змісту:

« 4. Строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, становить:

1) відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - один рік;

2) відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення - один рік;

3) відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - до погашення або зняття судимості з особи;

4) відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, - п`ять років.

Після закінчення строків, визначених цією частиною, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню».

Водночас, з внесених законодавчих змін слідує, що строки зберігання відомостей про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення Законом не визначено.

Отже, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, зокрема за строком зберігання, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.

Тому, станом на дату звернення позивача до НАЗК із заявою від 16.08.2025 про вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відсутні підстави для вилучення відносно позивача з Реєстру інформації про вчинення дисциплінарного проступку, про що позивача було повідомлено листом від 29.09.2025.

Таким чином відмова відповідача на звернення позивача ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан