Рішення № 138543872, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/7532/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області (79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 65; код ЄДРПОУ 40108833) з вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та про його розшук;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у складенні та направленні до органів Національної поліції звернення №Е4872135 від 06.03.2026 (зареєстроване у інформаційно-комунікаційній системі Інформаційного порталу Національної поліції України 06.03.2026 за №4702) щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук;

- визнати протиправними дії Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, які полягають у реєстрації в Інформаційно-комунікаційній системі Інформаційного порталу Національної поліції України звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.03.2026 №Е4872135 (зареєстроване 06.03.2026 №4702) про необхідність доставлення ОСОБА_1 , як особу, яка порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- зобов`язати Львівське районне управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області виключити з Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційного порталу Національної поліції України відомості про ОСОБА_1 , як особу, яка порушила законодавство про обору, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та про його розшук на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.03.2026 №Е4872135 (зареєстроване 06.03.2026 за №4702).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . У застосунку «Резерв+» відображено інформацію про звернення ТЦК та СП до поліції щодо доставлення позивача для складання протоколу, а також про перебування позивача у розшуку та наявність відомостей про порушення правил військового обліку. Підставою оголошення позивача в розшук є нез`явлення за повісткою. Позивач зазначає, що сама повістка містить істотні порушення вимог законодавства, а тому не може вважатися належною, докази її надсилання та отримання ним відсутні. Зазначив також, що відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, протокол, чи постанова про вчинення адміністративного правопорушення щодо позивача не складалися. Вважає, що відповідачем безпідставно внесено до відповідних реєстрів та баз даних інформацію про порушення позивачем правил військового обліку та оголошення у зв`зязку з цим в розшук. Вказане, на думку позивача свідчить про протиправність дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку та ініціювання подальших дій для розшуку позивача. Також вважає протиправними дії ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області щодо внесення відомостей до інформаційно-комунікаційної системи портал Національної поліції України» (система-ІПНП) про розшук позивача та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з огляду на відсутність порушень позивачем законодавства України. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

08.05.2026 за вх.№38928 від представника ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що 10.12.2025 на поштову адресу ТзОВ «МОСТ МАСТЕР» та на електронну адресу ОСОБА_1 , яка вказана військовозобов`язаним в електронному кабінеті Резерв+, відповідачем скеровано повістку №5721514, яку сформовано за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виклик військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 17.12.2025 об 11:00 год на відправу у військову частину НОМЕР_3 . Повістка скерована рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. На виклик по повістці ОСОБА_1 не з`явився, заяв про причини неявки до ТЦК та СП не подавав. Відповідач вказує, що неприбуття за повісткою є підставою для внесення відомостей про порушення правил військового обліку та звернення до Національної поліції з метою доставлення особи для складання адміністративного протоколу. Такі дії, на думку відповідача, відповідають вимогам законодавства та мають виключно забезпечувальний характер, оскільки не свідчать автоматично про притягнення особи до відповідальності. Також зазначено, що данні про порушення правил військового обліку у застосунку «Резерв+» формується автоматично після направлення відповідного звернення до поліції та може бути скасована лише після вирішення справи про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку. Відповідач наголошує, що станом на момент розгляду справи позивач до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився, адміністративне провадження не завершене, а тому підстав для скасування внесених відомостей немає. Відтак просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Відзиву від Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 13.07.2026 витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою суду від 13.07.2026 строк розгляду справи продовжено на тридцять днів з метою отримання витребуваних доказів.

16.07.2026 за вх.№62778 від представника ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло клопотання про долучення доказів.

17.07.2026 за вх.№11278ел та 23.07.2026 за вх.№ від представника Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов лист, в якому представник повідомив, що ОСОБА_1 у розшуку відповідно до відомостей бази даних підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» не перебуває. Однак, в ІКС «ІПНП» наявна інформація про активне електронне звернення від 06.03.2026 з ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо необхідності доставлення гр. ОСОБА_1 з підстав ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

17.07.2026 за вх.№63084 від представника позивача надійшла заява про надання доказів на ухвалу суду. Зазначив, що зареєстрованим місцем проживання згідно відомостей у додатку «Резерв+» є АДРЕСА_3 , а адресою проживання зазначено АДРЕСА_3 . Позивач ніколи не проживав за адресою АДРЕСА_3 , не володіє майном у вказаному будинку, не вчиняв жодних дій для перереєстрації свого місця проживання. Зазначив, що у реєстрі «Оберіг» міститься помилкове визначення адреси зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . Вважає, що у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 наявні відомості про дійсне місце реєстрації проживання позивача. Більш того, розбіжність не впливає на можливість правильного вирішення спору по суті.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Згідно з інформацією у військово-обліковому документі Резерв+ сформованого 20.04.2026, ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним; ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; звання: лейтенант; номер в реєстрі Оберіг 200120239340663500135; ВОС 901000; Лікувальна справа в наземних військах (загальна практика); Постанова ВЛК: 04.10.2025 Придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; дані уточнено вчасно, дата уточнення даних 03.07.2024; Причина звернення до Нацполіції: не прибули за повісткою до ТЦК та СП, дата звернення 06.03.2026. Також наявний запис «Порушення правил військового обліку».

10.03.2026 представник позивача звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію та копії документів, що містять та підтверджують запитувану інформацію, а саме: дату складання повістки, дату та спосіб надсилання повістки про яку зазначається у додатку «Резерв+», докази надсилання такої повістки; відомості про факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, інформацію щодо складення станом на 10.03.2026 протоколу про адміністративне правопорушення/постанову про адміністративне правопорушення щодо позивача; копію відповідного протоколу/постанови про адміністративне правопорушення у випадку його наявності; повідомити чи зверталися уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_4 до ГУ НП у Львівській області чи його структурних підрозділів для оголошення у розшук ОСОБА_1 , надати копії таких заяв/звернень; повідомити підстави для звернення до ГУ НП у Львівській області чи його структурних підрозділів для оголошення у розшук позивача.

Крім цього, судом встановлено, що 10.03.2026 представник позивача звернулася із адвокатським запитом до ГУ НП у Львівській області, в якому просила надати інформацію та копію документів, що містять та підтверджують запитувану інформацію, а саме: чи перебуває позивача у розшуку відповідно до відомостей бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», чи перебуває ОСОБА_1 у розшуку відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та інших її складових частин; на підставі яких документів внесено відомості про розшук позивача, надати копію таких документів; повідомити, яким структурним підрозділом ГУ НП у Львівській області внесено відомості про розшук позивача; чи зверталися уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_4 до структурних підрозділів ГУ НП у Львівській області для оголошення у розшук позивача; надати копії таких заяв; повідомити можливість/неможливість виключення особи з розшуку на підставі особистої заяви; повідомити перелік інформації, яка міститься у відомостях інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» чи інших систем/баз даних щодо ОСОБА_1 .

Листом від 13.03.2026 №82465-2026, ГУ НП у Львівській області повідомлено, що станом на 13.03.2026 за даними системи «ІПНП» наявне звернення від 09.09.2025 №Е 354206 у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо порушення з боку ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстроване 09.09.20255 за №27869 до системи «ІПНП» Львівським районним управлінням поліції №2 ГУ НП у Львівській області. 07.12.2025 внесено відомості про відсутність необхідності встановлення місця знаходження та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_8 громадянина ОСОБА_1 .

Повідомлено також, що за даними системи «ІПНП» наявне звернення від 06.03.2026 за №Е4872135 щодо порушення з боку позивача законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстроване 06.03.2026 за №4702 до системи «ІПНП» Львівським районним управлінням поліції №2 ГУ НП у Львівській області.

Листом від 22.03.2026 №559, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив представника позивача про те, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 перебуває на обліку Галицько-Франківського ОР у м. ІНФОРМАЦІЯ_6 в статусі військовозобов`язаної особи, згідно довідки ВЛК №2025-1004-1317-3022-7 від 04.10.2025, оформленої позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначено ступінь придатності до військової служби. Також згідно з інформацією ЄДРПВР позивач являється порушником правил військового обліку у зв`зяку із неприбуттям вчасно за повісткою до органу ТЦК та СП, надісланої на адресу військовозобов`язаного у встановленому порядку, за результатами чого, 06.03.2026 повідомлено органи Національної поліції України про наявність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Зазначено також, що наявність у ЄДРПВР відомостей про порушення особою правил військового обліку, не свідчить про складання щодо такої особи протоколу за статтею 210 КУпАП, такі відомості є підставою для ініціювання органом ТЦК та СП провадження у справі про адміністративне правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе після дотримання процедур, передбачених КУпАП, а також, за потреби, застосування заходів забезпечення провадження, визначених ст.ст. 260, 261 КУпАП, з метою належного розгляду справи.

Вважаючи оскаржуваними діями, свої права порушеними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

За приписами частин першої-третьої статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами пункту 16 Порядку №1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації виготовляють друкарським способом правила військового обліку (додаток 2) і вивішують їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

За приписами частини третьої статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 20 Порядку №560, з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.

Відповідно до пункту 21 Порядку №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з пунктом 22 Порядку №560, резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.

При цьому, згідно з пунктом 23 Порядку №560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до пункту 24 Порядку №560, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Пунктом 28 Порядку №560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з пунктом 29 Порядку №560, у повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 30-1 Порядку №560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 Порядку №560).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3).

Між тим, постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

Відповідно до п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що відповідачем було сформовано та підписано повістку на ОСОБА_1 , з вимогою прибути до за адресою АДРЕСА_4 , 17.12.2025 о 11:00 год.

10.10.2025 вказану повістку направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_3 .

Зареєстроване місце проживання позивача підтверджується, зокрема відповіддю від 24.07.2026 №3077710 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої міститься інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позивач відповідно до абз.2 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, суд зазначає, що позивач не заперечує, що не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений день - 17.12.2025.

Суд не приймає доводи позивача щодо неправомірності направлення відповідачем повістки за адресою зареєстрованого місця проживання.

Як встановлено судом, відповідачем повістку було направлено за зареєстрованою адресою місця проживання позивача. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на момент її направлення відповідачу було достовірно відомо про інше місце проживання позивача.

Навпаки, з долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено наявність невідповідностей щодо відомостей про місце проживання позивача. Так, у будинковій книзі для прописки громадян наявні виправлення щодо адреси місцезнаходження квартири, що не дає можливості беззаперечно встановити зазначену у ній адресу як актуальне місце проживання позивача. Крім того, у долучених до матеріалів справи списках військовозобов`язаних працівників КНП « 4-а міська поліклініка м. Львова» місцем проживання позивача зазначено адресу: АДРЕСА_3 .

Як встановлено судом позивачем зазначено три різні адреси. Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру адреса реєстрації позивача станом на 24.07.2026 АДРЕСА_3 , дата реєстрації 02.12.2016 (дане спростовує викладене представником позивача у позовній заяві і у заяві представника за вх.№63084 від 17.07.2026 ), послужна карта ОСОБА_1 датована 07.05.2026 значиться домашня адреса АДРЕСА_3 (а с.75), список військовозобов`язаних працівників КНП 4-а міська поліклініка м.Львова станом на 20.07.2020 адреса позивача АДРЕСА_3 . Інформація із зовнішніх реєстрів ТЦК містить відомості, що оновлено дані, позивачем вказано адресу місця проживання АДРЕСА_3 станом на 03.07.2024, 03.10.2024 оновлено дані адреса АДРЕСА_3 , 28.08.2025 оновлено дані прописки з реєстру ДМС адреса АДРЕСА_3 .

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, керуючись наявними у нього відомостями про зареєстроване місце проживання позивача, правомірно направив повістку саме за цією адресою. Сам по собі факт посилання позивача на інше фактичне місце проживання/перебування за відсутності належних, достовірних та узгоджених між собою доказів, які б підтверджували, що таке місце проживання було відоме відповідачу на момент направлення повістки, не свідчить про протиправність дій останнього. Окрім того повістка й скерована на електронну пошту позивача, докази долучено (а.с.78.)

Тому, доводи позивача про неотримання ним повістки суд відхиляє, оскільки відповідачем надані докази її направлення та повернення з підстав зазначених поштовим відділенням. Підстави неотримання позивачем направленої повістки не можуть свідчити про протиправність оскаржених дій відповідача.

Отже, позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки під час особливого періоду не прибув до ТЦК та СП у встановлені строки, що є його обов`язком.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, є Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).

За правилами статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

У справі, що розглядається, спір стосується дій відповідача 1 щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Позивач заперечує правомірність таких дій відповідача з тих підстав, що позивач до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не притягувався, протоколи/постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутні. Вважає, що без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку.

Проте, такі твердження представника позивача є безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні вищенаведених положень законодавства.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, відомості в базі даних Реєстру поділяються на персональні дані та на службові дані.

Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Проте, відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку.

Отже, Законом №1951-VIII унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232 включено обов`язок дотримання правил військового обліку.

Позивач помилково ототожнює між собою поняття «притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку» (тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення) та «порушення правил військового обліку» (тобто вчиненням дій/допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов`язаного військового обов`язку).

Отже, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Суд зазначає, що сама ж по собі наявність в застосунку "Резерв+" примітки "Порушення правил військового обліку" не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП, та навпаки передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.

Стосовно доводів позивача про те, що ним були уточнені військово-облікові дані, у зв`язку з чим були відсутні підстави для виклику до ТЦК та СП, а також про те, що його не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, суд зазначає, що у межах даної адміністративної справи не вирішується питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Так само предметом розгляду у цій справі не є перевірка правомірності формування та надсилання повістки, оскільки спір стосується виключно правомірності внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не правовідносин щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у зв`язку з порушенням позивачем правил військового обліку, що виразилось у неприбутті до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці про виклик, автоматичне внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного суд доходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та зобов`язання відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно, позовні вимоги, які заявлені до Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, не підлягають задоволенню як похідні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача з боку відповідача на момент звернення до суду, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, та, враховуючи, що інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, інших заяв до розподілу судом витрат у справі, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна