Ухвала суду № 138543866, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

27 липня 2026 рокусправа № 380/14186/26Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незастосування до мене статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» після виникнення права на її застосування у зв`язку з досягненням 15 років підземного стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок моєї пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» починаючи з дати виникнення такого права та виплатити всю суму недоотриманої пенсії без обмеження будь-яким строком відповідно до частини другої статті 46 Закону України №1058-IV;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до страхового та пільгового стажу періоду моєї роботи з 01.01.2022 по 08.08.2023, а також щодо непроведення після сплати страхових внесків повного перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області: зарахувати до страхового стажу та стажу роботи за Списком №1 період роботи з 01.01.2022 по 08.08.2023; врахувати при перерахунку пенсії заробітну плату, отриману за цей період; провести повний перерахунок пенсії після звільнення з роботи з урахуванням усіх складових пенсійної формули;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування при проведенні перерахунку пенсії після припинення трудової діяльності ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні за 2014 2016 роки у розмірі 3764,40 грн замість показника, який підлягав застосуванню відповідно до вимог законодавства, чинного на момент проведення такого перерахунку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити повний перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 після припинення трудової діяльності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який відповідно до вимог законодавства підлягає застосуванню при проведенні такого перерахунку, та виплатити різницю між належною до виплати та фактично виплаченою пенсією;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду моїх заяв про перерахунок пенсії, поданих у 2024 2025 роках, та неприйняття належних мотивованих рішень за результатами їх розгляду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити всі належні мені суми пенсії, що підлягатимуть визначенню внаслідок виконання рішення суду, з урахуванням усіх проведених індексацій, підвищень та інших доплат, передбачених законодавством;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Позивача понесені судові витрати, у тому числі судовий збір, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів (десяти) з дня вручення ухвали.

Вище вказану ухвалу було надіслано позивачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет 23.07.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Позивач подав заяву (вх.№ 65310 від 24.07.2026 року), у якій просить поновити строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку вказаній заяві, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 25.03.2026, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 справі відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Так, позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо неналежного розгляду таких заяв Позивача: заяви від 16.02.2024 про перерахунок пенсії; заяви від 04.06.2024 про перерахунок пенсії та застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; заяви від 29.07.2024 про перерахунок пенсії; заяви від 10.11.2025 про проведення перерахунку пенсії після сплати роботодавцем страхових внесків, за результатами розгляду якої рішення про проведення перерахунку пенсії не прийнято, а Позивачу лише сформовано довідку форми ОК-5, а також щодо неприйняття за результатами розгляду зазначених заяв належних, повних та вмотивованих рішень відповідно до вимог законодавства.

Суддя зазначає, що позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даногю позовною вимогою та будь-яких обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом у вказаній частині, позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви в цій частині відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо неналежного розгляду таких заяв Позивача: заяви від 16.02.2024 про перерахунок пенсії; заяви від 04.06.2024 про перерахунок пенсії та застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; заяви від 29.07.2024 про перерахунок пенсії; заяви від 10.11.2025 про проведення перерахунку пенсії після сплати роботодавцем страхових внесків, за результатами розгляду якої рішення про проведення перерахунку пенсії не прийнято, а Позивачу лише сформовано довідку форми ОК-5, а також щодо неприйняття за результатами розгляду зазначених заяв належних, повних та вмотивованих рішень відповідно до вимог законодавства - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяКухар Наталія Андріївна