Ухвала суду № 138543593, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

27 липня 2026 рокусправа № 380/14977/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, Міністерства оборони України, у якому просить:

притягнути відповідача до кримінальної відповідальності й до відшкодування нанесених збитків позивачу і Міністерству оборони України, в тому числі військовій частині НОМЕР_1 , а також ініціювати всезагальне розслідування належними державними органами України щодо виявлення кримінальних порушень службовими особами всіма ІНФОРМАЦІЯ_2 для притягнення службових осіб до належної відповідальності для запобігання повторень подібних правопорушень, що напряму впливає на дієздатність оборони України та утриманню територіальної цілісності України, а також на моральний та фізичний стан всіх громадян України, в тому числі і військовослужбовців України;

ініціювати розслідування причетності всіх ТЦК та СП, а також ТОВ "Нова Пошта" до співпраці з рф;

ініціювати додавання до доказової бази усі військово-облікові документи з в/ч НОМЕР_1 , включно усі службові та медичні характеристики видані під час БЗВП (Базової військової підготовки) в Латвійській Республіці;

ініціювати розслідування на зв`язок співпрацівників ТОВ "Нова Пошта" з ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також рф;

ініціювати додаткові виплати позивачу з відповідача.

Відповідно до п. 3-4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з частиною четвертою цієї ж статті суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення публічно-владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Поняття та види територіальної підсудності адміністративних справ визначено у параграфі 3 (територіальна юрисдикція (підсудність)) глави 2 розділу І КАС України.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 26 КАС України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом позовної заяви позивач зазначає свою адресу проживання «військова частина НОМЕР_2 », місцезнаходження якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 . Відповідачем у справі зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), Державну казначейську служби України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6; ЄДРПОУ: 37567646), Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 6; ЄДРПОУ: 00034022).

З метою повного та точного визначення підсудності вказаної адміністративної справи суд звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» щодо місця проживання ОСОБА_1 (адреса проживання: 30.09.1987; РНОКПП: НОМЕР_5 ). Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 22.07.2026 №3062249 вказана фізична особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, оскільки місцезнаходження позивача та відповідачів не зареєстровані на території м. Львова та Львівської області, вказана адміністративна справа не належить до територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства.; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Суд наголошує, що розгляд і вирішення адміністративної справи із недотримання судом правил територіальної підсудності є порушенням як норм вітчизняного законодавства, так і приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, в частині гарантування позивачу права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративному суду розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

При цьому, суд зазначає, що у випадку розгляду справи Львівським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що позивач особисто зазначив своїм місцем проживання військову частину НОМЕР_1 , місцезнаходження якої зареєстроване у м. Києві, а також місцезнаходження двох відповідачів по справі на цій же території, суд приходить до висновку про передачу справи №380/14977/26 до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ.

Суд також зазначає, що статтями 1-2 Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Абзацом 2 пункту 2 Перехідних положень Закону №2825-ІХ передбачено, що до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Отже, оскільки вказана адміністративна справа підсудна іншому суду, а саме адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ згідно з вимогами частини першої статті 27 КАС України, а станом на момент постановлення ухвали Київський міський окружний адміністративний суд не розпочав роботу, суд приходить до висновку про передачу адміністративної справи №380/12054/25 на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с та н о в и в

адміністративну справу №380/14977/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна