Рішення № 138543398, 27.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року № 320/36012/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САБЕРА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «САБЕРА» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2023 №00139000708.

Ухвалою від 04.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 17.01.2023 № 245-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «САБЕРА» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактами від 01.09.2020 № 01092001 та від 21.09.2020 № 21092001.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.01.2023 № 6531/Ж5/26-15-07-08-02/36791294 та встановлено порушення ТОВ «САБЕРА» ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ (далі також - Закон № 2473-VІІІ), а саме:

- порушення граничного строку розрахунків за імпортним контрактом від 01.09.2020 № 01092001 з компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ ВЕ ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) на суму 15 000,00 доларів США (еквівалент 411 826,50 грн.) на 127 днів (02.09.2021 - 06.01.2022);

- порушення граничного строку розрахунків за імпортним контрактом від 21.09.2020 № 21092001 з компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ ВЕ ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) на суму 15 000,00 доларів США (еквівалент 424 860,00 грн.) на 49 днів (08.10.2021 - 25.11.2021).

На підставі акта перевірки від 26.01.2023 № 6531/Ж5/26-15-07-08-02/36791294 прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2023 № 00139000708 форми «С», яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 212 382, 31 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, між компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) та ТОВ «САБЕРА» (Україна) укладено імпортний контракт від 01.09.2020 № 01092001 щодо поставки насіння, за цінами і на умовах, викладених в Рахунках (інвойсах).

На виконання умов імпортного контракту від 01.09.2020 № 01092001 за період який перевіряється, згідно з банківської виписки ТОВ «САБЕРА» перераховано валютні кошти нерезиденту «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) в загальній сумі 15 000,00 доларів США (еквівалент 414 073,50 грн.), граничний строк надходження товару 01.09.2021.

Товар (насіння) від нерезидента «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) надійшов на територію України з порушенням законодавчо встановлених строків на 127 днів, на загальну суму 15 000,00 доларів США (еквівалент 411 826,50 грн.) згідно з митною декларацією ІМ 40 від 06.01.2022 № UA100040/2022/600479.

Також, між компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) та ТОВ «САБЕРА» (Україна) укладено імпортний контракт від 21.09.2020 № 21092001 щодо поставки насіння, за цінами і на умовах, викладених в Рахунках (інвойсах).

На виконання умов імпортного контракту від 21.09.2020 № 21092001 за період, який перевіряється, згідно з банківськими виписками ТОВ «САБЕРА» перераховано валютні кошти нерезиденту «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) в загальній сумі 20 000,00 доларів США (еквівалент 564 367,00 грн.), а саме:

- платіжне доручення SWIFT від 08.10.2020 в загальній сумі 15 000,00 доларів США (еквівалент 424 860,00 грн.), граничний строк надходження товару 07.10.2021;

- платіжне доручення SWIFT від 26.04.2021 в загальній сумі 5 000,00 доларів США (еквівалент 139 507,00 грн.), граничний строк надходження товару 25.04.2022.

Товар (насіння) від нерезидента «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) надійшов на територію України з порушенням законодавчо встановлених строків на 49 днів, на загальну суму 15 265,00 доларів США (еквівалент 415 424,76 грн.) згідно з авіа- накладною від 25.11.2021 № 3175722933, митною декларацією ІМ 40 від 02.12.2021 № UA100290/2021/056606.

Станом на 19.01.2023 (дата завершення перевірки) у ТОВ «САБЕРА» за контрактом від 21.09.2020 № 21092001 з компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) обліковується дебіторська заборгованість у сумі 4 735,00 доларів США (граничний термін отримання товару/повернення коштів - 25.04.2022), що відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 3712. Станом на 19.01.2023 компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» товар на суму 4 735,00 доларів США ТОВ «САБЕРА» не надійшов.

Еквівалент суми за офіційним курсом гривні до доларів США, установленим НБУ на дату здійснення операції (дата здійснення операції це дата здійснення першої події, а саме оплати за товар 26.04.2021 року) становить 132 113,13 грн. (4 735,00 доларів США * 27,9014 грн.) та є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (до 28.04.2020 - 150 000,00 грн., з 28.04.2020 - 400 000,00 грн.).

Відповідно до п. 22 розділу II «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затверджене постановою правління НБУ від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій та на підставі пп. 1 п. 9 розділу III «Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затверджена постановою правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

Відповідно до пп. 7 п. 2 розділу І постанови № 5 НБУ «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», незначний розмір валютної операції - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який на сьогодні складає 400 тис. гривень (до 28.04.2020 - 150 000,00 грн., з 28.04.2020 - 400 000,00 грн.).

Враховуючи вищенаведене, порушення граничного строку розрахунків за імпортним контрактом від 21.09.2020 № 21092001 з компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ BE ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) на суму 15 000,00 доларів США (еквівалент 424 860,00 грн.) на 49 днів (08.10.2021 - 25.11.2021) не підпадає під визначення «незначний розмір валютної операції», адже дата здійснення операції це дата здійснення першої події, а саме оплати за товар 08.10.2020, яка підтверджена платіжним дорученням SWIFT від 08.10.2020 на загальну суму 15 000,00 доларів США (еквівалент 424 860,00 грн.), що у свою чергу більше ніж «незначний розмір валютної операції» (400 000,00 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Постанова набирає чинності з 07.02.2019, з дати введення в дію Закону № 2473-VIII.

Відповідно до п. 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», зі змінами та доповненнями (далі - Постанова № 18), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з п. 143 Постанови № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Відповідно до п. 14 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14 2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14 3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14 3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, нарахування пені відбувається за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

За імпортним контрактом від 01.09.2020 № 01092001 день виникнення заборгованості є 02.09.2021 це наступний день після настання граничного строку надходження товару (01.09.2021).

За імпортним контрактом від 21.09.2020 № 21092001 день виникнення заборгованості є 08.10.2021 це наступний день після настання граничного строку надходження товару (07.10.2021).

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до абзацу 1 ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Згідно з абзацом 2 ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з абзацом 1 ч. 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

ТОВ «САБЕРА» надано лист-звернення від 07.12.2021 № 071221/01 до Міністерства економіки України з проханням продовжити термін граничних розрахунків по Договору від 01.09.2020 № 01092001 до 31.12.2021 та видати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. У відповідь на дане звернення Міністерство економіки України видало наказ від 17.12.2021 № 1091-21 «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «САБЕРА».

Висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактами від 01.09.2020 № 01092001 та від 21.09.2020 № 21092001 укладеним з нерезидентом «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ ВЕ ТТДЖАРЕТ А.С.», ТОВ «САБЕРА» не надано.

Довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контрактів від 01.09.2020 № 01092001 та від 21.09.2020 № 21092001 з компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ ВЕ ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин ТОВ «САБЕРА» не надано.

Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбачених контрактами від 01.09.2020 № 01092001 та від 21.09.2020 № 21092001 з компанією «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ ВЕ ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина), ТОВ «САБЕРА» не надано.

Таким чином, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товару правомірно встановлено порушення позивачем ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII, а саме:

- за контрактом від 01.09.2020 № 01092001 товар (насіння) від нерезидента «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ ВЕ ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) надійшов на територію України з порушенням законодавчо встановлених строків на 127 днів, на загальну суму 15 000,00 доларів США (еквівалент 414 073,50 грн.) (граничний строк надходження товару/повернення валютних коштів - 01.09.2021, відповідно до митної декларації ІМ 40 від 06.01.2022 № иА100040/2022/600479);

- за контрактом від 21.09.2020 № 21092001 товар (насіння) від нерезидента «БТ ТОХУМДЖУЛУК ЗІРААТ ВЕ ТТДЖАРЕТ А.С.» (Туреччина) надійшов на територію України з порушенням законодавчо встановлених строків на 49 днів, на загальну суму 15 000,00 доларів США (еквівалент 424 860,00 грн.) (граничний строк надходження товару/повернення валютних коштів - 07.10.2021, відповідно до авіа-накладної від 25.11.2021 № 3175722933).

Щодо неможливості нарахування пені в період дії карантину, на чому наполягає позивач, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Підпунктом 54.3.3 пунктом 54.3 статті 54 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Визначення поняття пені встановлено підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України а саме: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.»

Також, пунктом 3.1 статті 3 ПК України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; ПК України; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

При цьому, пунктом 5.1 статті 5 ПК України встановлено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац 1 пункту 1.1 статті 1 ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом № 2473-VIII.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною 8 вищезазначеної статті встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Таким чином, на пеню нараховану відповідно до Закону № 2473-VIII не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, ГУ ДПС у м. Києві при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення- рішення діяло правомірно, а тому відповідне рішення є таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «САБЕРА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.