Ухвала суду № 138543343, 28.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про продовження процесуального строку в адміністративній справі

28 липня 2026 року №320/20701/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії ( з урахування уточненої позовної заяви),

встановив:

ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код СДРПОУ 22933548), оформлену листом від 24.03.2026 року 18054-15648/0-02/8-1000/26, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до статтей 50, 54 Закону України від 28 отого 1991 року № 796-ХII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРІЮУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату, здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів, починаючи з 03.04.2024р., тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду № 4-р(I)/2024 від 03.04.2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятитиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ним копії судового рішення.

12 червня 2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що останній виконав вимоги ухвали суду та усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується поданою уточненою позовною заявою.

Однак, перевіривши матеріали позовної заяви та подану заяву про уточнення позовних вимог, суд вважає за доцільне вказати наступне.

Позивач звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії .

У межах позовних вимог позивач просить зобов`язати відповідача здійснити здійснювати нарахування та виплату пенсії, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів, починаючи з 03.04.2024р. При цьому зазначений позов подано лише 04.05.2026, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача.

Суд звертає увагу, що у постанові від 04.07.2023 року по справі № 320/2938/21 Верховний Суд вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд в постанові від 31.10.2023 року по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Разом з цим, суд наголошує, що враховуючи заявлені вимоги позивача щодо перерахунку та виплати відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком з 03.04.2024 року позивач звернулась до суду за захистом свого порушено права лише 04.05.2026, тобто з ваговим пропуском встановленого Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, за винятком випадків, коли поновлення такого строку прямо заборонено Кодексом.

При цьому, встановлено, що позивач не додав до позовної заяви окремого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску.

Таким чином, відсутність належного клопотання про поновлення строку звернення до суду є процесуальним недоліком позовної заяви, який перешкоджає вирішенню питання щодо відкриття провадження у справі.

Незнання про порушення своїх прав внаслідок байдужого ставлення до них або свідоме уникнення отримання інформації не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд зазначає, що вказані недоліки повинні бути усунуті в п`ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:

-окремого клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».

Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За змістом до п. 1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Підсумовуючи, суд враховує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху, станом на 28.07.2026 року, не була виконана у повній мірі, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі.

Однак, беручи до уваги необхідність забезпечення права позивача на судовий захист, суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ухвалив:

Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії ( з урахування уточненої позовної заяви).

Надати ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Вісьтак М.Я.